2.3. Рейтингова оцінка основних показників діяльності підприємства

Для проведення економічного аналізу діяльності підприємств використаємо метод суми місць та метод відстаней. При оцінці методом суми місць кожному показнику підприємств, що беруть участь в оцінці, надається місце в залежності від його значення (чим ближче значення показника до оптимального  тим вище місце). Далі визначається сума місць за кожним підприємством. Найбільш високе місце в рейтингу посяде підприємство з мінімальною сумою місць. В основі методу відстаней лежить порівняння показників підприємства з еталонним значенням. За еталон приймають умовний об'єкт з максимальними оцінками за всіма показниками. Такий підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожний самостійний товаровиробник прагне до того, щоб по всіх показниках діяльності виглядати краще конкурента.

Для здійснення рейтингової оцінки ВАТ Трест «Київміськбуд6» в курсовій роботі використана інформація за формою 2 «Звіт про фінансові результати» (Додаток Б) і дані із Держкомстату України підприємствконкурентів ВАТ «Містобуд» та ВАТ «Білдинг».

За методом сум результати розрахунків наведемо у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Рейтингова оцінка за методом сум

№ п/п	Підприємство	Темп росту, %
		Чистий дохід	Фондовіддача	Матеріаломісткість	Термін погашення дебіторської заборгованості
1	ВАТ__Трест «Київміськбуд-6»	139,4	148	113	117
2	ВАТ «Містобуд»	110	102	99	98
3	ВАТ «Білдинг»	104	108	120	119
4	Коефіцієнт значимості	2	4	3	1
5	Стимулятор/ дестимулятор	+	+	-	-

Фактичні значення темпу росту показників стосовно :

ВАТ Трест «Київміськбуд6»=139,4*2+148*4-113*3-127*1=394,8

ВАТ «Містобуд»=110*2+102*4-99*3-98*1=233

ВАТ «Білдинг»=104*2+108*4+120*3-119*1=161

За отриманим даним розподіляємо місця так, що чим більша сума, тим більше ранг привабливості об’єкту:

1місце ВАТ Трест «Київміськбуд6»

2місце ВАТ «Містобуд»

3місце ВАТ «Білдинг»

Таким чином, за методом відстаней підприємство ВАТ Трест «Київміськбуд6», із найнижчим значенням показника R, має найбільш стійкий фінансовий стан, тому що фактичні значення його показників найбільш наближені до еталонного.

Обираємо по кожному стовпцю в попередній таблиці найбільше або найменше число залежно від стану стимулятора/дестимулятора (позитивне/ негативне) та ділимо інші числа з стовпця на дане число. Результати занесемо в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Рейтингова оцінка за методом відстаней

Підприємство	ЧД	ФВ	ММ	Термін погашення ДЗ	Евклідова відстань	Місце
ВАТ Трест «Київміськбуд-6»	1	1	0,9417	0,9832	0,103	1
ВАТ «Містобуд»	0,789	0,6892	0,825	0,8235	0,7	3
ВАТ «Білдинг»	0,7461	0,7297	1	1	0,5	2
Еталон	107	97	97	90	-	-
Коефіцієнт знач.	2	4	3	1	-	-

Визначаємо рейтинг по кожному підприємству і заносимо в таблицю:

Отже, за проведеним аналізом основних показників діяльності підприємств для надання рейтингової оцінки, в якому приймали участь три підприємства: ВАТ Трест «Київміськбуд-6», яке є об’єктом дослідження моєї курсової роботи, підприємства-конкуренти ВАТ «Містобуд» і ВАТ «Білдинг», встановлено, що ВАТ Трест «Київміськбуд-6» займає за методом суми і методом відстаней перші місця.

Проаналізуємо формування прибутку підприємства ВАТ Трест «Київміськбуд6». Результати розрахунків представлені в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Аналіз формування чистого прибутку (збитку)

№ з\п	Показники	Попередній період	Звітний період	Відхилення
				абсолютне, тис. грн.	відносне, %
1	Чистий доход	66777	26338	(40439)	(-60,56)
2	Валовий прибуток	(23804)	(4013)	(27817)	121,9
3	Фінансовий результат від операційної діяльності	(18934)	(15960)	(34894)	184,3
4	Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	(18878)	(18043)	(36921)	195,6
5	Фінансовий результат від операційної діяльності	(18876)	(15926)	(34802)	184,4
6	Чистий прибуток (збиток)	(18876)	(15926)	(34802)	184,4

Отже, чистий дохід у звітному періоді порівняно з попереднім зменшився на 40439 тис.грн або на 60,56 % у зв'язку зі збільшенням адміністративних витрат. Валовий прибуток зменшився на 27817 тис.грн або на 121,9% внаслідок зменшення собівартості реалізованої продукції. Фінансовий результат від операційної діяльності зменшився на 34894 тис.грн. або на 184,3%. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування зменшився на 18878 тис.грн. або на 195,6% із-за зменшення суми податку на прибуток у звітному періоді. Чистий прибуток зменшився на 34802 тис.грн. або на 184,4 % внаслідок зменшення валового прибутку та збільшення адміністративних витрат.

Проаналізуємо вплив факторів на зміну фінансового результату від операційної діяльності. Вихідні дані для аналізу представлені в табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Вихідні дані для аналізу впливу факторів на фінансовий результат від операційної діяльності

№ з\п	Показники	Попередній період	Звітний період в оцінці попереднього	Звітний період
1	Чистий доход	66777	93487,8	26338
2	Собівартість реалізованої продукції	90581	126813,4	30352
3	Адміністративні витрати	5526	7736,4	8679
4	Витрати на збут	1140	1596	570
Фінансовий результат від основної діяльності		(30470)	(42658)	(13263)
6	Інші операційні доходи	18000	(25200)	45288
7	Інші операційні витрати	6463	9048,2	47985
Фінансовий результат від операційної діяльності		(18934)	(26507,6)	(15960)

Зміна собівартості реалізованої продукції:

Срп = Срп _зв - Срп _{зв в оцінці попер=} 30352-93487,8 = -63135,8тис.грн

Зміна адміністративних витрат:

АВ = АВ _зв- АВ _{зв в оц попер=} 8679-7736,4= 942,6 тис.грн

Зміна витрат на збут:

 Взб = Взб _зв – Взб _{зв в оц попер=}570-1596= - 1026 тис.грн

Зміна оптових цін на продукцію

 ФР (ОЦ) = ЧД _зв – ЧД _{зв в оц. попер=}26338-93487,8= - 67149,8 тис.грн

Зміна обсягу реалізації:

 _{об реал} % =Срп _{зв в оц.попер} * 100 / Срп _попер– 100=126813,4/90581*100-100=40%

ФР (об реал) = ФР _попер *  _{об реал} % / 100 =-30470*40/100= -12188 тис.грн

Наявність асортиментних та структурних зрушень і зміна якості продукції:

П 3-х факторів = П _{зв в оц.попер} - П _попер=-42658+30470= -12188 тис.грн

П ас. зр.= П 3-х факторів - П об реал=-12188+12188=0

Зміна інших операційних доходів:

 ФР (ІОД) = ІОД _звітн - ІОД _{поперед=} 45288-18000=27288 тис.грн

Зміна інших операційних витрат:

 ІОВ = ІОВ _звітн - ІОВ _{поперед =} 47985-6463=41522 тис.грн

Результати розрахунків впливу факторів наведені в табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Вплив факторів на фінансовий результат від операційної діяльності

№ з\п	Фактори впливу	Вплив на фінансовий результат від операційної діяльності
		абсол.	у %
1	Збільшення (зменшення) собівартості реалізованої продукції	63135,8	(333,45)
2	Збільшення (зменшення) адміністративних витрат	(942,6)	4,98
3	Збільшення (зменшення) витрат на збут	1026	(5,42)
4	Збільшння (зменшення) оптових цін на продукцію	(67149,8)	354,65
5	Збільшення (зменшення) обсягу реалізації	(12188)	64,37
6	Зміна асортименту та якості продукції, що випускається	0	-
7	Збільшення (зменшення) інших операційних доходів	27288	(144,12)
8	Збільшення (зменшення) інших операційних витрат	(41522)	219,3

Визначимо можливі резерви збільшення прибутку від звичайної діяльності до оподаткування.

Таблиця 2.9

Зведення резервів можливого збільшення прибутку від звичайної діяльності у звітному періоді

Назва резервів	Сума, тис. грн.
1. Зниження адміністративних витрат	942,6
2. Зниження інших операційних витрат	41522
Загальний резерв збільшення прибутку від звичайної діяльності (до оподаткування)	42464,6

Отже, за рахунок зменшення собівартості реалізованої продукції на 63135,8 тис.грн фінансовий результат від операційної діяльності зменшився на 333,45%. За рахунок збільшення на 942,6 тис.грн адміністративних витрат фінансовий результат від операційної діяльності збільшився на 4,98%. За рахунок зменшення витрат на збут фінансовий результат від операційної діяльності зменшився на 5,42%. За рахунок зміни оптових цін на продукцію на 67149,8 тис.грн. фінансовий результат від операційної діяльності збільшився на 354,65%. За рахунок зміни обсягу реалізації на 12188тис.грн. фінансовий результат від операційної діяльності збільшився на 20%. За рахунок зміни інших операційних доходів фінансовий результат від операційної діяльності зменшився на 144,12%. За рахунок збільшення інших операційних витрат фінансовий результат від операційної діяльності збільшився на 219,3%.

Основними резервами можливого збільшення фінансового результату від звичайної діяльності у звітному періоді є:

• зниження адміністративних витрат на 942,6 тис.грн за рахунок зменшення загальних корпоративних витрат та витрат на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством;

• зниження інших операційних витрат на 41522тис.грн внаслідок зменшення відрахувань до резерву сумнівних боргів та витрат на утримання об'єктів соціально-культурного призначення .

Загальний резерв збільшення фінансового результату від звичайної діяльності у звітному періоді складає 42464,6 тис.грн.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД6»

3.1. Розробка методики економічного аналізу виробничих запасів на

підприємстві

В економічному аналізі методика являє собою сукупність аналітичних способів і правил дослідження економіки підприємства, що певним чином відповідні до мети аналізу.

Під загальною методикою розуміють систему дослідження, що однаково використовується при вивченні різних об’єктів економічного аналізу в різних галузях економіки. Індивідуальні методики конкретизують загальну, відносно визначених галузей економіки, визначеного типу виробництва або об’єкта дослідження.

Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних виробничих запасах та перевитрати матеріалів при їх використанні можуть певною мірою компенсуватися економією їх у виробничому процесі, але для цього необхідно провести оцінку ефективності використання запасів за допомогою системи різноманітних показників.

Методика проведення економічного аналізу виробничих запасів передбачає такі етапи :

• уточнюються об’єкти, мета і задачі аналізу, складається план аналітичної роботи;

• розробляється система синтетичних та аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об’єкт аналізу;

• збирається та підготовлюється до аналізу необхідна інформація (перевіряється її точність, приводиться до порівняльного вигляду тощо);

• проводиться порівняння фактичних результатів господарювання з показниками плану звітного року (фактичними даними минулих років, з досягненнями передових підприємств, галузі вцілому);

• виконується факторний аналіз (встановлюються фактори і їх вплив на результати діяльності);

• виявляються невикористані і перспективні резерви підвищення ефективності виробництва;

• проводяться підсумки з проведеного аналізу, робляться висновки та розробляються конкретні пропозиції або комплекс заходів для покращання показників, що аналізувалися, обчислюється їх економічна ефективність.

Така послідовність виконання аналітичних досліджень є найбільш доцільною з точки зору теорії та практики економічного аналізу.

Ключовим елементом методики є вибір системи показників для дослідження об’єктів і предмета дослідження, а також розробка моделей їх взаємозв’язку. Вимір причинно-наслідкових взаємозв’язків в економічному аналізі, оцінка результатів впливу різних факторів на підсумкові показники, первинна обробка вихідної інформації проводяться за допомогою спеціального інструментарію — способів та технічних прийомів [15].

Поряд з використанням показників оцінки виробничих запасів, що наведені у підпункті 1.3 курсової роботи, зокрема, тривалість обороту виробничих запасів, коефіцієнт оборотності виробничих запасів та коефіцієнт завантаження виробничих запасів, вважаємо за доцільне розраховувати матеріаломісткість, матеріаловіддачу та коефіцієнт використання матеріалів.

Для характеристики ефективності використання виробничих запасів застосовуються узагальнюючі і часткові показники.

До узагальнюючих показників відносяться матеріаловіддача, матеріалоємність, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, швидкість оборотності (тривалість обороту), коефіцієнт оборотності (кількість оборотів).

Часткові показники ефективності запасів використовуються для характеристики ефективності використання окремих елементів запасів, а також для оцінки матеріаломісткості окремих виробів.

Мета аналізу показників використання виробничих запасів полягає в зниженні частки матеріальних витрат в собівартості продукції.

Матеріаломісткість продукції характеризує матеріальні витрати, що припадають на кожну гривню виробленої продукції. Цей показник розраховується_за_формулою: , (формула 3.1)

де МЗ - матеріальні витрати;

ВП - обсяг виробленої продукції у вартісних або натуральних показниках.

Зниження матеріаломісткості залежить від підвищення рівня конструкторських розробок, в тому числі зниження чистої ваги виробів, вдосконалення технологій виробництва і підвищення якості матеріалів.

Матеріаловіддача дозволяє не лише оцінити зміни фактичного рівня використаних запасів у порівнянні з попередніми періодами, але й виявити резерви збільшення обсягів виробництва. Матеріаловіддача обчислюється за формулою:

(формула 3.2)

Іншим узагальнюючим показником є ефективність використання матеріалів, який визначається як співвідношення суми фактичних матеріальних витрат до величини матеріальних витрат виходячи з планової калькуляції і фактичного обсягу випуску продукції. Цей показник можна визначити за формулою:

, (формула 3.3)

де Квм – коефіцієнт використання матеріалів;

Мф – сума фактичних матеріальних витрат, тис.грн;

Мпм – сума матеріальних витрат виходячи з планової калькуляції і фактичного випуску продукції [13].

Результати розрахунку показників оцінки виробничих запасів

Таблиця 3.1

Показник	2010 рік
	на початок періоду	на кінець періоду
Матеріаломісткість	0,41	0,32
Матеріаловіддача	2,47	3,14
Коефіцієнт використання матеріалів	-	0,7

Рівень матеріальних витрат на одну гривню випущеної продукції на початок періоду становить 0,41, на кінець  0,32 грн. Тобто матеріаломісткість продукції зменшилась, що свідчить про зростання ефективності виробництва, оскільки на кожному етапі виробництва підприємство повинно зменшувати витрати матеріалів. Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції на початок періоду становить 2,47 грн, на кінець  3,14 грн. У зв'язку з раціональнішим і ефективнішим використанням матеріальних ресурсів, матеріаловіддача збільшилася на 0,67 грн. Коефіцієнт використання матеріалів менше 1 – це свідчить про економію матеріальних ресурсів на підприємстві.

В процесі аналізу необхідно перевірити, чи впроваджуються науково-технічні досягнення, направлені на підвищення ефективності використання запасів, чи створені для цього необхідні предмети праці, системи машин, високоекономні, маловідходні і безвідходні технологічні процеси. Узагальнення результатів аналізу показників ефективності надходження та використання виробничих запасів включає в себе виявлення можливих шляхів зниження матеріаломісткості, тобто норм витрачання матеріалів на одиницю продукції та закупівельних цін на матеріальні ресурси.

Важливим етапом аналізу є розробка заходів, які проводяться підприємством для скорочення відходів і втрат матеріалів за стадіями їх обробки, зберігання і транспортування, більш повному використанню у виробництві вторинних ресурсів і супутніх продуктів [13].

В курсовій роботі запропоновано наступні заходи щодо скорочення відходів і втрат матеріалів на підприємстві: підвищення технічного рівня виробництва, удосконалювання організації виробництва і праці, зниження норм використання виробничих запасів, впровадження безвідходних технологій, економія матеріалів.