Калькуляція собівартості

Види продукції	Маса, ц	Реалізаційна ціна за 1ц в грн	Вартість продукції, грн.	Питома вага кожного виду продукціїу %	Витрати на вирощування, грн	Розподіл витрат за виробленою продуцією, грн.	Фактична собівартість 1ц
Капуста	2000	200	400000	21	-	114833,25	57,4
Баклажана	3200	250	800000	34	-	185920,5	58,1
Огірки	4300	150	645000	45	-	246071,25	57,2
всього				100	546825	546825	-

Облік витрат у тваринництві

Тваринництво включає ряд самостійних галузей: скотарство (молочне і м’ясне) свинарство, вівчарство (вовняне, каракульське, м’ясне), рибництво, шовківництві.

Об’єктами обліку виробничих витрат у тваринництві є виробничі групи тварин за їх видами. На кожну групу тварин відкривають окремі аналітичні рахунки на яких відображують витрати на утримання і вихід продукції тваринництва. Облік витрат на вироблену продукцію ведеться на 232 рахунку (тваринництво), на дебеті якого відображують витрати, а на кредиті – вихід продукції за плановою собівартістю протягом року, в кінці року планову собівартість доводять до рівня фактичної. В тваринництві оплату нараховують виходячи з обсягів вироблених робіт чи виходу продукції на підставі розрахунку оплати праці працівникам тваринництва, або виходячи з відпрацьованого часу на основі табеля обліку відпрацьованого часу.

Для оприбуткування продукції тваринництва застосовують такі первинні документи:

• Журнал обліку надою молока

• Відомість руху молока

• Акт на оприбуткування приплоду тварин

• Щоденник надходження продукції

• Відомість зважування тварин

• Розрахунок визначення приросту

• Відомість витрат кормів та інше

Витрати на утримання худоби і птиці без витрат на незавершене виробництво та вартості побічної продукції становлять частку собівартості тваринництва. Продукцію вирощування та відгодівлі худоби і притиці є приріст живої маси, одержаний в звітному періоді та жива маса. Приріст живої маси молодняку тварин визначається як різниця між живою масою поголів’я, яке було на кінець року та яке вибуло протягом року і живою масою приплоду та масою тварин, які надійшли в групу протягом року і які були на початок року.

Собівартість 1ц приросту живої маси визначається діленням загальної маси витрат на утримання худоби та птиці без вартості побічної продукції на кількість центнерів приросту живої маси. Собівартість живої маси птиці визначається діленням їх вартості на кількість ц живої маси

У молочному скотарстві розраховується собівартість 1го центнера молока і 1 голови приплоду. Собівартість 1 голови приплоду розраховується за вартістю 60кормоднів 1єї корови

Собівартість 1кормодня розраховується діленням всієї суми витрат на утримання основного стада на кількість кормо днів.

Собівартість 1ц молока визначається діленням загальної суми витрат на утримання корів без вартості приплоду та побічної продукції на кількість центнерів одержаного молока

Тема: Облік біологічних активів

ПСБО 30 «біологічні активи» Чинність з 1.01.2007 року стандартом 30 внесено зміни в організацію обліку на сільськогосподарські підприємства, щодо:

• Об’єктів

• Плану рахунків

• Оцінки активів

• Нарахування зносу

• Визначення фінансового результату від сільськогосподарської діяльності

• Фінансової та статистичної звітності

Відповідно до ПСБО 30 об’єктами обліку є біологічні активи, що являють собою живі організми (рослини та тварини), які вирощуються підприємством з метою отримання сільськогосподарської продукції, або утримаються для отримання інших вигод

Об’єктом бухгалтерського обліку «біологічні активи» рослинництва можуть бути види сільськогосподарських рослин:

• Зернові

• Кормові

• Олійні

• Технічні

• Овочеві

• Лікарські

• Квіткові

• Плодові

• Ягідні

Також об’єктом бухгалтерського обліку також можуть бути однорідні групи біологічних активів, які складаються з підвидів с/г рослин (озимі, кісточкові та інші) чи окремих культур (ячмінь, кукурудза, соняшник тощо)

Об’єктом обліку тваринництва можуть бути: види тварин (ВРХ, свині, вівці та інше), або однорідні групи біологічних активів, які складаються з певних статево-вікових (технологічних груп тварин (корови, тварини на вирощування та відгодівлю, молодняк та інше)

В аналітичному обліку біологічні активи відображуються як у вартісному так і в кількісному виразі.

Стандартом 30 змінено назви об’єктів обліку:

• Робоча і продуктивна худоба – «довгострокові біологічні активи тваринництва»

• Багаторічні насадження – «довгострокові біологічні активи рослинництва»

• Тварини на вирощуванні та відгодівлі – «поточні біологічні активи»

Обов’язковою умовою (основним критерієм визнання біологічних активів є здійснення підприємством контролю та управління процесом якісних і кількісних змін біологічного активу в момент його росту, відтворення та інше. Під первісним визнанням біологічних активів розуміють момент відокремлення поточного б/а і переведення (оприбуткування) його до складу с/г продукції.

Біологічними визнаються активи, якщо:

• Підприємства перейшли ризики і вигоди пов’язані з правом власності на біологічний актив

• Є впевненість, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди пов’язані з його використанням в с/г або іншій діяльності

• Вартість біологічного активу може бути достовірно визначена

Класифікація біологічних активів.

Виділяють 3 класифікаційні ознаки за якими групуються біологічні активи:

• За видом господарської діяльності, з якою пов’язане використання біологічних активів:

• Сільськогосподарські – б/а, які здатні давати с/г продукцію та додаткові б/а, які призначені для с/г використання (молоко, приплід, виноград, сажанці)

• Інші біологічні активи не пов’язані з с/г діяльністю, згідно ПСБО 30 це: запаси, якщо вони не використовуються в с/г діяльності та утримуються для продажу

• За періодом участі біологічних активів у господарському обороті:

• Поточні б/а

• Довгострокові б/а

• Незрілі б/а

• За методикою оцінки біологічних активів, оцінка та амортизація Д б/а здійснюється згідно ПСБО 7 – основні засоби та ПСБО 28 – зменшення корисності активів. За ПСБО 30 с/г продукція при її визнанні оцінюються за справедливою вартістю

Біологічні активи не пов’язані з с/г діяльністю, згідно ПСБО 30 це: запаси, якщо вони не використовуються в с/г діяльності та утримуються для продажу. Такі виробничі активи відображаються в бух обліку в складі запасів, або в складі товарів. Також це основні засоби, очікуваний термін використання яких понад 12 місяців – декоративні насадження та зоопаркові тварини. Такі довгострокові біологічні активи відображаються на рахунках 1го класу. Наприклад субрахунок 107 – тварини та 108 – багаторічні насадження

Поточні біологічні активи – б/а, здатні давати с/г продукцію та додаткові б/а і приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду що не перевищує 12міс. а також тварини на вирощуванні та відгодівлі. У рослинництві це можуть бути зернові, овочеві, технічні культури, тобто рослини, процес життєдіяльності яких менший 12 міс. У тваринництві до поточних б/а відносять також дорослу птицю та молодняк птиці, риби, кролів та інших активів, які систематично надають с/г продукцію у вигляді приросту живої маси та органічних добрив за період що не перевищує 12 міс.

Бух облік б/а ведеться на рахунку 21 за субрахунками:

• Поточні б/а рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю

• Поточні б/а тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю

• Поточні б/а, які оцінені за первісною вартістю

Поточні б/а справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо визначають та відображають за первісною вартістю на рахунку 23 (виробництво) у складі незавершеного виробництва.

Довгострокові б/а – всі б/а, які не є поточними. До них належать: робоча худоба, продуктивна худоба, багаторічні насадження а також тварини основного стада ВРХ, свиней, коней, овець та інше. Для обліку використовують 16 рахунок по субрахунках:

• Довгострокові б/а рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю

• Довгострокові б/а які оцінені за первісною вартістю

• Довгострокові б/а тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю

• Д/б/а, які оцінені за первісною вартістю

• Незрілі довгострокові б/а, які оцінюються за справедливою вартістю

• Незрілі довгострокові б/а, які оцінюються за первісною вартістю

На основні засоби рослинного чи тваринного походження як і раніше необхідно нараховувати знос, але тільки на довгострокові б/а оцінені за первісною вартістю

Справедлива вартість – сума за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між зацікавленими та незалежними сторонами, тобто с/г продукцію при її оприбуткуванні необхідно оцінювати не за собівартістю а за ціною реалізації зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, а фінансовий результат необхідно визначати не після реалізації с/г продукції а відразу після її одержання.

Витрати пов’язані з біологічними перетвореннями біологічних активів визнаються витрати основної діяльності. До складу витрат, пов’язаних з біологічними перетвореннями належать:

• Прямі матеріальні витрати

• Прямі витрати на оплату праці

• Інші прямі витрати

• Загальновиробничі витрати

Доходи від первісного визнання б/а визначаються як різниця між вартістю б/а оцінених відповідно до ПСБО 30 та витратами пов’язаними з біологічними перетвореннями.

Фінансовий результат від основної діяльності складається з:

• Фінансового результату первісного визнання с/г продукції та додаткових б/а

• Фінансового результату від реалізації запасів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат

• Фінансового результату від змін справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за врахуванням витрат

Тема: облік витрат і виходу продукції промислових продуктів

ПЛАН

1. Облік витрат промислових виробництв

2. Первинний, синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції промислових виробництв

3. Обчислення собівартості продукції промисловості виробництва

4. Облік витрат від браку на виробництві

До промислових виробництв в с/г належать:

• Цехи для виробництва кормів, при цьому об’єктами калькулювання є кормові суміші, трав’яне борошно, комбікорми. Одиницями є 1ц

• Цехи для переробки овочів, плодів і ягід, об’єкти калькулювання: консерви, соки, спирт, соління, сухофрукти. Одиниці – 1000ум. Банок, 1ц

• Цехи для переробки культур, об’єкти: олія. Одиниці – 1ц

• Виноробне виробництво. Об’єкти: виноматеріал, солод матеріал, вино, коньяк, спирт та сік. Одиниці: 1 тал

• Виробництво молочної продукції. Об’єкти: молоко, масло, сир, сметана. Одиниці – 1ц

• Переробка м’яса. Об’єкти: м’ясо, напівфабрикати, ковбаси, шкури та пір’я. Одиниці – 1ц, 1шт, 1кг

• Цехи для первинної обробки льону. Об’єкти: полотно. Одиниці – 1ц

• Інші виробництва. Виготовлення цегли та інших будматеріалів, розпилювання лісоматеріалів, добування щебеню. Одиниці – 1м³, 1тонна, 1кг

Зазначені промислові виробництва є об’єктами аналітичного обліку на субрахунку 233 «промислове виробництво» (активний операційний калькуляційний рахунок). За дебетом 233 обліковують витрати пов’язані з промисловим виробництвом, а за кредитом – вихід одержаної продукції, за плановою собівартістю, яку в кінці року виводять на рівні фактичної.

Витрати промислового виробництва залежно від його типу можуть обліковуватись кількома методами:

• По процес ним (простим) – в нескладних виробництвах. Витрати відносяться безпосередньо на той об’єкт обліку, за яким калькулюється собівартість. До кожного виробництва відкривають аналітичний рахунок, на якому відображують всі витрати на виробництво і весь вихід продукції. В с/г господарстві використовується при заготівлі будівельних матеріалів, в переробці соняшнику, зерна, фруктів та овочів

• Позамовний – застосовується на індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Об’єктом обліку при використанні цього методу є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт, або партія продукції, яка складається з ідентичних зразків, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення. При цьому методі відкриття аналітичних рахунків і калькуляція собівартості проводиться по кожному замовленню або партії виробів. Витрати по замовленню, виготовлення яких не закінчено вважається незавершеним виробництвом

• По передільним – певна сукупність технологічних операцій внаслідок яких отримують конкретну продукцію готову до використання або продажу. Цей метод використовується на виробництвах де продукцію одержують в наслідок послідовної переробки вихідної сировини по окремих стадіях (переділах) на безперервній основі, наприклад: в цегельному виробництві виділяють переділи: заготівля линв, виготовлення сирцю, сушіння, випалювання цегли, по цих переділах відкривають аналітичні рахунки по обліку витрат і виходу продукції

Перелік статей витрату підсобних промислових виробництвах:

• Оплата праці. Вфідображують основну оплату праці, нараховану працівникам, які обслуговують технологічний процес в цьому виді промислового виробництва (дебет 233, кредит – 66).

• Відрахування на соціальні заходи. Відраховують внески від заробітної плати до пенсійного фонду. Дебет 233

• Сировина та матеріали. Обліковують витрати на сировину і матеріали, які є обов’язковим матеріалом виготовлення продукції. Дебет 233, кредит 20.

• Роботи та послуги. Це вартість робіт і послуг виконаних допоміжними виробництвами, також це витрати на виробіток енергії власних електростанцій та енергії, одержаної від інших підприємств. Дебет 233, кредит 234 (допоміжні виробництва)

• Витрати на утримання та ремонт основних засобів. Відображують суми нарахувань по основним засобам промислових виробництв. Дебет 233, кредит 13

• Витрати на організацію та управління. Обліковують цехові та загальновиробничі витрати. Попередньо ці витрати нагромаджують на рахунку 91, або розподіляють і відносять на цю статтю комплексно. Дебет 233, кредит 91

• Інші витрати. Відображають витрати на відрядження (дебет 233, кредит 72 та втрати), та втрати від браку (дебет 233, кредит 24)

Облік витрат і виходу продукції промислових виробництв відображають на аналітичних рахунках, в розрізі вищеназваних статей витрат на підставі первинних документів: накладні, товаротранспортні накладні, актив на здобуття худоби та птиці, лімітно-забірні карти. Ці документи є підставою для ведення журналу обліку робіт і обліку витрат.

В сумі нарахованої оплати праці працівників зайнятих в процесі промислового виробництва, облікованих в «Нарядах на роботу», в облікових листах праці та виконаних робіт, табелях обліку робочого часу

Собівартість продукції промислових виробництв розраховується діленням витрат на переробку та вартості переробленої продукції (без вартості побічної продукції) на кількість одержаної основної продукції. У разі переробки власно і давальницької сировини калькуляція собівартості здійснюється в 2 етапи. Спочатку обчислюється собівартість переробки одиниці сировини, для чого всі витрати на переробку (без вартості побічної продукції) ділять на кількість переробленої сировини і визначається собівартість готової продукції, для чого вартість сировини та суми витрат, пов’язаних з її переробкою діляться на кількість готової власної продукції

Для визначення собівартості кожного виду продукції вартість переробленого зерна та інші прямі витрати відносяться безпосередньо на конкретний вид продукції, а непрямі – на переробку продукції і розподіляються між її видами.

Після складання звітних калькуляцій собівартості продукції промислових виробництв проводять розрахунок на списання різниці між її фактичною та плановою собівартістю.

Для узагальнення інформації про втрати від браку на виробництві призначено активний рахунок №24 «брак у виробництві». За дебетом відображаються витрати через виявлений зовнішній та внутрішній брак, за кредитом – відображаються суми, що списуються на витрати на виробництво як втрати від браку.

До допоміжних виробництв належать:

Ремотні засоби

Газо-, тепло- і водопостачання, холодильні установки, та гужовий транспорт

Статті витрат допоміжних виробництв

Види допоміжних виробництв	Витрати на оплату праці	Паливо та мастильні матеріали	Корми	Сировина та матеріали	Витрати на ремонт	Витрати на утримання ос. засобів	Інші витрати	Загально-виробничі витрати
Газопостачання	+				+	+	+	+
Водопостачання	+				+	+	+	+
Теплопостачання	+	+			+	+	+	+
Електропостачання	+	+			+	+	+	+
Ремонтна майстерня	+	+		+	+	+	+	+
Холодильні установки	+				+	+	+	+
Вантажний автотранспорт	+	+			+	+	+	+
Транспортні роботи тракторів	+	+		+	+	+	+	+
Жива тягова сила	+		+		+	+	+	+

Для обліку витрат допоміжних виробництв використовують активний калькуляційний рахунок 234 (допоміжні виробництва). За дебетом цього рахунку відображають витрати на утримання допоміжних виробництв, а за кредитом витрати що включаються у собівартість виконаних робіт, послуг і продукції допоміжних виробництв для аналітичних рахунків використовують рахунки 3го порядку, наприклад 234.1 (газопостачання), 234.2 (теплопостачання), 234.3 (електропостачання) і так далі.

Собівартість одиниці продукції робіт та послуг допоміжних виробництв визначається діленням … на обсяг продукції робіт та послуг.

Кореспонденція рахунків по обліку роботи допоміжних виробництв.

• Списано матеріальні цінності на роботу допоміжних виробництв: «сировина і матеріали» дебет 234, кредит, кредит 201 «Паливо» : 234, 203, «Запасні частини»: 234, 207

• Списано корми для відгодівлі робочої худоби: 234, 27

• Надані послуги допоміжними виробництвами власним промисловим виробництвом 234, 233

• Нараховано оплата праці працівникам допоміжних виробництв: 234, 66

• Нараховано знос основних засобів основних виробництв: 234, 13

• Оприбутковано приплід від робочої худоби: 21, 234

• Списано вартість робіт та наданих послуг: «основне виробництво» 231 (232), кредит – допоміжні виробництво, «машино-тракторний парк», дебет кредит 234, на загально виробничі потреби – дебет 91, 234 загально-господарські (адміністративні) дебет 92, кредит 234, на будівництво – 19, 234, для реалізації продукції 234, 93, роботи і послуги на сторону – 90, 234

Калькулювання собівартості допоміжних виробництв

Калькуляція послуг електропостачання. Електроенергію використовують для механізації процесів у рослинництві, тваринництві, допоміжних виробництв, а також для освітлення. На с/г підприємства вона надходить головним чином від державних енергосистем а також виробляється власним електроустаткуванням. Облік робіт по електропостачанню визначається кількістю кВт/год використаних на виробничі та інші потреби. Обліковою одиницею електропостачання є кВт/год, а калькуляційною 10кВт/год

Собівартість електроенергії розраховують діленням всіх витрат на електропостачання на загальну кількість кВт/год електроенергії за винятком спожитої самої електростанції.

Газопостачання. Обліковою і калькуляційною одиницею є 1м³. Фактичну собівартість розраховують діленням всіх витрат на газопостачання на кількість

Теплопостачання. Калькуляційна одиниця 10Гкалл. Собівартість 10Гкалл електроенергії визначається діленням суми витрат на виробництво, придбання та передачу споживачам теплоенергії всі ці витрати ділять на її загальну кількість без врахування енергії, що використана на власні потреби котельні

Водопостачання. Калькуляційна одиниця 1м³. Собівартість визначається діленням витрат водопостачання на загальну кількість використаної води. Щомісяця її собівартість відноситься на споживачів виходячи з кількості відпущеної кожному з них

Ремонтно-механічна майстерня. Облік витрат ведеться на підставі первинних документів: відомостей дефектів, накладних, лімітно-забірних карт, нарядів на відрядну роботу, рахунків фактур та інше. Кожен вид робіт оформляється окремим замовленням. Витрати по незакінчених роботах залишаються на аналітичному рахунку 234.5 у вигляді дебетового сальдо на кінець звітного періоду.

Вантажний автотранспорт. Основний документ для обліку витрат – «Дорожній лист вантажного автомобілю». Протягом місяця дані дорожні листів узагальнюють у нагромаджувальній відомості обліку роботи вантажного транспорту. При перевезенні вантажів облік ведеться у тонну-кілометрах, при перевезенні людей у машино-днях. Калькуляційною одиницею роботи є 10 тонно/км

Жива тягова сила. На собівартість послуг живої тягової сили відноситься вартість кормів, амортизація робочих тварин та інших необоротних активів, оплата праці працівників, витрати на ветеринарні заходи тощо. Собівартість однієї голови приплоду обчислюється за вартістю 60кормоднів утримання 1єї голови дорослої робочої худоби. Собівартість 1го робочого дня визначається діленням загальної суми витрат на утримання робочої худоби (без вартості побічної продукції) на кількість відпрацьованих робочих днів

Тема: особливості обліку та калькулювання собівартості

ПЛАН

1. Калькулювання собівартості за повними витратами

2. Калькулювання собівартості за нормативними витратами (стандарт кост)

3. Калькулювання за змінними витратами (директ кост)

Методи обліку повних витрат передбачають всебічне і точне відображення витрат звітного періоду і здійснюють їх групуванням за трьома напрямами:

• За елементами витрат

• За центрами відповідальності

• За видами продукції

Для прийняття рішень необхідно точно визначити витрати по видах продукції. Визначити яка частина витрат має бути віднесена на реалізовану продукцію, а яка на запаси. Основною метою обліку витрат і калькулювання є виявлення цілей та об’єктів витрат

Цілі та об’єкти витрат:

об’єкти калькулювання	Цілі калькулювання
Одиниця продукції чи послуги (калькуляційні одиниці)	Оцінка запасів, обчислення прибутку, визначення ціни реалізації, бюджетне планування і контроль, окремі рішення
Організаційні підрозділи	Затрати по відділах, або відображення рентабельності, оцінка результатів діяльності, специфічні рішення наприклад: закриття діяльності
Конкурентні переваги, послуги	Скорочення витрат та порівняння з власними витратами
Особливі пропозиції	Окремі рішення, наприклад: придбання та ліквідація підприємства. Бюджетне планування і контроль

Складемо звіт про фінансові результати по системі калькулювання повних витрат

Дохід від продажу: 150тис.

Собівартість реалізованої продукції: 96тис.

Валовий прибуток: 54тис.

Операційні витрати: 42тис.

Операційний прибуток: 12тис.

Податок на прибуток: 3тис.

Чистий прибуток: 9тис.

Основою методу «стандарт кост» є визначення стандартних (нормативних) витрат на випуск продукції, які обчислюються шляхом простої комбінації нормативних витрат, необхідних для виробництва конкретного продукту. Основні цілі – досягнення можливості достовірної оцінки ефективності роботи менеджерів, їх підрозділів а також прогнозування витрат у стратегічному плані. Систему стандарт кост доцільно застосовувати на підприємствах, де виробничі процеси часто повторюються і де існує чітко виражена залежність між вхідними ресурсами та виходом продукції. Наприклад:

Проаналізуємо нормативні витрати за операціями і продуктами