- •Влада та соціальні норми у первісному суспільстві. Загальна характеристика теорій походження держави. Виникнення держави і права
- •Поняття та ознаки держави. Типологія держави(формаційний та цивілізаційний підхід).
- •Форма держави: форма правління, форма державного устрою, державний режим. Поняття, ознаки та види монархій та республік. Поняття та ознаки унітарної держави, федерації та конфедерації та імперії.
- •Поняття та основні ознаки правової держави. Соціальна правова держава.
- •Громадянське суспільство і держава в Україні.
- •Поняття і види соціальних норм. Поняття та ознаки права. Співвідношення права та моралі. Об’єктивне та суб’єктивне право. Юридичний обов’язок. Функції права.
- •Право і закон. Поняття й види джерел права. Закони та підзаконні акти.
- •Система права. Галузі та інститути права. Загальна характеристика галузей українського права.
- •Поняття та види норм права. Структура норми права.
- •Систематизація нормативно-правових актів. Кодифікація. Інкорпорація.
- •Поняття правовідносин та їх структура. Суб’єкти правовідносин(правоздатність, дієздатність та деліктоздатність). Об’єкти правовідносин. Поняття та види юридичних фактів.
- •Поняття законності та правопорядку. Гарантії законності та правопорядку.
- •Поняття, види та ознаки правопорушень. Склад правопорушень.
- •Поняття та ознаки юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності. Підстава та цілі юридичної відповідальності.
- •Конституційне право України як галузь права.
- •Конституція – основний Закон держави та суспільства. Історія конституційного розвитку України. Конституційні акти про суверенітет, незалежність та правонаступництво України.
- •Державний суверенітет . Національний суверенітет. Народний суверенітет.
- •Загальна характеристика Конституції України
- •Основні функції держави Україна.
- •Державні символи України.
- •Адміністративно – територіальний устрій України. Статус Автономної Республіки Крим.
- •Поняття громадянства України. Принципи громадянства. Підстави набуття та припинення громадянства України. Правовий статус іноземця та особи без громадянства України.
- •Конституційні права та свободи людини і громадянина в Україні, їх класифікація
- •Конституційний принцип розподілу влади в Україні.
- •Система органів державної влади в Україні
- •Президент України – глава держави. Повноваження Президента України та підстави їх припинення. Рада національної безпеки і оборони України.
- •Система органів виконавчої влади. Правовий статус Кабінету Міністрів України. Склад і порядок формування кму. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
- •Конституційний статус місцевих державних адміністрацій.
- •Поняття місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування в Україні. Система місцевого самоврядування. Органи самоорганізації населення в Україні.
- •Адміністративне право України як галузь права. Джерела адміністративного права. Поняття та сфери державного управління
- •Суб’єкти адміністративного права. Система центральних органів виконавчої влади в Україні. Загальні засади діяльності та статус державних службовців.
- •Адміністративна відповідальність неповнолітніх. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.
- •Фінансове право України як галузь права. Джерела фінансового права України.
- •Система оподаткування в Україні. Поняття податку та його види. Податкова політика України. Платники податків. Об’єкти оподаткування.
- •Банківське право України як галузь права. Джерела банківського права.
- •Банки та банківська система України.
- •Правовий статус Національного Банку України.
- •Правовий статус комерційних банків. Порядок утворення і припинення діяльності комерційного банку.
- •Правові засади банківського регулювання та банківського нагляду.
- •Правове регулювання банківської таємниці.
- •Правове регулювання банківського кредиту.
Право і закон. Поняття й види джерел права. Закони та підзаконні акти.
•Джерела (форми) права - це офіційні способи зовнішнього вираження й закріплення норм права.
Види основних джерел (форм) права:
а) нормативно-правовий акт;
б) нормативно-правовий договір;
в) правовий звичай;
г) правовий прецедент.
Нормативно-правовий акт — рішення компетентних суб'єктів, що виноситься в установленому законом порядку.
У сучасних державах нормативно-правовий акт являє собою найпоширеніше джерело права. Він установлює, змінює, скасовує норми права, уводить їх у дію.
Нормативно-правовий договір - це, як правило, спільний акт-документ, що містить норми права, що є результатом добровільного, взаємопогоджуваного волевиявлення правотворчих органів.
Правовий звичай - це санкціонований державою звичай, що здобуває в чинність цього загальнообов'язкове значення.
Правовий прецедент - це рішення державного органа (судового, адміністративного) по конкретній юридичній справі, що являє загальнообов'язковий приклад рішення наступних аналогічних справ.
•Закони — нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами, мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини в країні.
Підзаконні акти — результат нормотворчої діяльності компетентних органів держави, уповноважених на те державою громадських об'єднань із встановлення, впровадження в дію, зміни і скасування нормативних письмових документів, що розвивають чи деталізують окремі положення законів.
Система права. Галузі та інститути права. Загальна характеристика галузей українського права.
•Система права — це обумовлена характером суспільних відносин внутрішня будова (структура) права, що полягає в об'єднанні правових норм в інститути, підгалузі та галузі права. Це сукупність всіх юридичних норм та їх розподіл по галузях і інститутах права.
Інститут права — система відносно відокремлених від інших і пов'язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин. Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ.
•Галузь права — це декілька однорідних інститутів права, що регулюють вузьку групу суспільних відносин.
Конституційне право регулює форму правління, форму державного устрою, порядок формування та компетенцію органів держави, основи правового положення громадян.
Адміністративне право регулює відносини у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності, тобто організацію і порядок у системі державного управління суспільством і в самих державних органах. Адміністративне право встановлює поняття адміністративного правопорушення, види адміністративних стягнень і порядок їх накладення.
Цивільне право регулює майнові та пов’язані з ними особисті не-майнові відносини (наприклад, відносини купівлі-продажу, захист честі та гідності тощо).
Кримінальне право встановлює, які діяння є злочином, називає види злочинів та покарання, що застосовуються до осіб, які ці злочини здійснили.
Сімейне право регулює порядок укладення і розірвання шлюбу, права і обов’язки подружжя, взаємовідносини між батьками і дітьми, питання опіки і піклування і т. д.
Трудове право регулює відносини між працівником і власником або уповноваженим ним органом чи фізичною особою з приводу укладення і розірвання трудового договору, умови роботи і оплату праці, порядок розгляду трудових спорів.
Земельне право регулює відносини між державою та суб’єктами різних форм власності на землю.
Фінансове право регулює порядок формування і розподілу Державного бюджету, податкову систему.
Цивільно-процесуальне право регулює відносини, що виникають під час розгляду судами цивільних, трудових, сімейних та деяких інших справ.
Кримінально-процесуальне право регулює відносини, що виникають у процесі попереднього розслідування та розгляду судами кримінальних справ.
Виправно-трудове право регулює відносини, що виникають при виконанні кримінальних вироків.
• Інститут права — система відносно відокремлених від інших і пов'язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин. Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ.