- •Влада та соціальні норми у первісному суспільстві. Загальна характеристика теорій походження держави. Виникнення держави і права
- •Поняття та ознаки держави. Типологія держави(формаційний та цивілізаційний підхід).
- •Форма держави: форма правління, форма державного устрою, державний режим. Поняття, ознаки та види монархій та республік. Поняття та ознаки унітарної держави, федерації та конфедерації та імперії.
- •Поняття та основні ознаки правової держави. Соціальна правова держава.
- •Громадянське суспільство і держава в Україні.
- •Поняття і види соціальних норм. Поняття та ознаки права. Співвідношення права та моралі. Об’єктивне та суб’єктивне право. Юридичний обов’язок. Функції права.
- •Право і закон. Поняття й види джерел права. Закони та підзаконні акти.
- •Система права. Галузі та інститути права. Загальна характеристика галузей українського права.
- •Поняття та види норм права. Структура норми права.
- •Систематизація нормативно-правових актів. Кодифікація. Інкорпорація.
- •Поняття правовідносин та їх структура. Суб’єкти правовідносин(правоздатність, дієздатність та деліктоздатність). Об’єкти правовідносин. Поняття та види юридичних фактів.
- •Поняття законності та правопорядку. Гарантії законності та правопорядку.
- •Поняття, види та ознаки правопорушень. Склад правопорушень.
- •Поняття та ознаки юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності. Підстава та цілі юридичної відповідальності.
- •Конституційне право України як галузь права.
- •Конституція – основний Закон держави та суспільства. Історія конституційного розвитку України. Конституційні акти про суверенітет, незалежність та правонаступництво України.
- •Державний суверенітет . Національний суверенітет. Народний суверенітет.
- •Загальна характеристика Конституції України
- •Основні функції держави Україна.
- •Державні символи України.
- •Адміністративно – територіальний устрій України. Статус Автономної Республіки Крим.
- •Поняття громадянства України. Принципи громадянства. Підстави набуття та припинення громадянства України. Правовий статус іноземця та особи без громадянства України.
- •Конституційні права та свободи людини і громадянина в Україні, їх класифікація
- •Конституційний принцип розподілу влади в Україні.
- •Система органів державної влади в Україні
- •Президент України – глава держави. Повноваження Президента України та підстави їх припинення. Рада національної безпеки і оборони України.
- •Система органів виконавчої влади. Правовий статус Кабінету Міністрів України. Склад і порядок формування кму. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
- •Конституційний статус місцевих державних адміністрацій.
- •Поняття місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування в Україні. Система місцевого самоврядування. Органи самоорганізації населення в Україні.
- •Адміністративне право України як галузь права. Джерела адміністративного права. Поняття та сфери державного управління
- •Суб’єкти адміністративного права. Система центральних органів виконавчої влади в Україні. Загальні засади діяльності та статус державних службовців.
- •Адміністративна відповідальність неповнолітніх. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.
- •Фінансове право України як галузь права. Джерела фінансового права України.
- •Система оподаткування в Україні. Поняття податку та його види. Податкова політика України. Платники податків. Об’єкти оподаткування.
- •Банківське право України як галузь права. Джерела банківського права.
- •Банки та банківська система України.
- •Правовий статус Національного Банку України.
- •Правовий статус комерційних банків. Порядок утворення і припинення діяльності комерційного банку.
- •Правові засади банківського регулювання та банківського нагляду.
- •Правове регулювання банківської таємниці.
- •Правове регулювання банківського кредиту.
Державні символи України.
•Згідно з Конституцією України, державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України і Державні символи Президента України.
Державний Прапор України був затверджений Постановою Верховної Ради 28 січня 1992 року і являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Великий Державний Герб України, згідно із статтею 20 Конституції України, встановлюється з урахуванням малого Державного Герба, як його головного елемента, і герба Війська Запорізького, і затверджується не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Державний Гімн України — національний гімн на музику Михайла Вербицького із словами Павла Чубинського.
Указом Президента від 29 листопада 1999 року, було постановлено, що офіційними символами глави держави є: Прапор (штандарт) Президента України, Знак Президента України, Гербова печатка Президента України, Булава Президента України.
Адміністративно – територіальний устрій України. Статус Автономної Республіки Крим.
• Адміністративно-територіальний устрій — це поділ території держави на систему територіальних одиниць різного рівня, відповідно до яких утворюються місцеві органи державної влади і управління.
Адміністративно Україна поділяється на 24 області, 2 міста, що мають спеціальний статус, і 1 автономну республіку. Сучасна система областей та районів України сформована з 1932 року, коли були утворені перші 7 областей замість існуючої до того адміністративної системи з 40 окру́г та 406 районів і 29 938 населених пунктів.
Станом на 1 січня 2010 р. в Україні було 490 районів, 459 міст, 118 районів у містах, 885 селищ міського типу, 28471 село.
Для порівняння, станом на грудень 1965 року, в Україні було 394 райони, 370 міст, 828 селищ міського типу та 32 742 сільських населених пунктів.Площа 603 628 км2. Населення 45 850 918 чол.
•Адміністрати́вно-територіа́льна автоно́мія (регіональна автономія) — один із засобів децентралізації державної влади в унітарній державі. Суб'єкт адміністративно-територіальної автономії не має ознак державного утворення. Він має систему самостійно сформованих органів виконавчої і законодавчої влади, які, в свою чергу, мають повноваження з кола питань і у межах, встановлених центром згідно з конституцією держави і чинним законодавством. Прикладом є статус АР Крим.
Поняття громадянства України. Принципи громадянства. Підстави набуття та припинення громадянства України. Правовий статус іноземця та особи без громадянства України.
•Громадя́нство — формально зафіксований правовий статус людини, зв'язок людини (фізичної особи) з певною державою, належність до цієї держави. Громадянство передбачає певну сукупність взаємних політичних, соціальних та ін. прав та обов'язків. Громадянство — це структурний елемент правового статусу особи, який розкриває головний зміст людини і держави, взаємовідносин з державою та суспільством.
•Принципи:
1) єдиного громадянства — громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
2) запобігання виникненню випадків без громадянства;
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;
5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України іншим з подружжя;
6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
•Набуття громадянства:
1) за народженням;
2) за територіальним походженням;
3) внаслідок прийняття до громадянства;
4) внаслідок поновлення у громадянстві;
5) внаслідок усиновлення;
6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;
7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9) внаслідок встановлення батьківства;
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
•Припинення:
Припинення громадянства — це припинення постійного правового зв’язку особи з державою.
Громадянство може припинятися за такими підставами:
1) відповідно до закону;
2) позбавлення громадянства;
3) внаслідок виходу або відмови від громадянства;
4) на підставі міжнародних договорів;
5) внаслідок припинення існування держави, як суб’єкта міжнародного права.
Згідно зі ст. 17 Закону «Про громадянство України», громадянство припиняється:
1) внаслідок виходу з громадянства України;
2) внаслідок втрати громадянства України;
3) на підставах, передбачених міжнародними договорами України.
•Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства
Іноземці за своїм правовим статусом несуттєво відрізняються від осіб без громадянства. Обсяг прав і обов'язків цих суб'єктів вужчий, ніж у громадян України, але за загальним правилом вони користуються тими ж правами й на них покладено ті ж обов'язки, що й на громадян України. Відмінності пов'язані з відсутністю громадянства в розглядуваної категорії осіб, яке є найважливішим компонентом адміністративно-правового статусу особи.
Правосуб'єктність цих осіб виникає з моменту прибуття в Україну й завершується з часу залишення її території.
Адміністративно-правовий статус іноземців регламентовано Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 р., а також міжнародними угодами. Статус осіб, які не мають громадянства, але перебувають на території України, визначає законодавство України.
Для іноземних громадян і осіб без громадянства обов'язковими є норми Конституції та інших законів України, загальнообов'язкові правила стосовно охорони природи, санітарії, пожежної безпеки, громадського порядку, користування транспортними засобами, в'їзду та виїду. Разом з тим, ці особи не користуються частиною прав і обов'язків, що становлять групу виключних прав і обов'язків громадян України (виборче право, право мати паспорт громадянина України тощо).
У цілому основні обмеження для іноземців і осіб без громадянства зводяться до таких: 1) вони не можуть займати деякі посади (Президента України, судді, перебувати на посадах у складі морських і повітряних екіпажів тощо); 2) вони не мають доступу до посад державних службовців, діяльність яких пов'язано з державною таємницею; 3) ці особи не можуть служити в Збройних Силах України; 4) для іноземних громадян і осіб без громадянства допускаються обмеження в пересуванні чи перебуванні в окремих місцях; 5) для них встановлено окремі правила паспортного режиму, вступу в навчальні заклади тощо; 6) для іноземних громадян і осіб без громадянства встановлено особливу адміністративну деліктоздатність.
При регулюванні правового статусу іноземців Україна виходить з принципу взаємності, що застосовується в стосунках з іншими державами. Адміністративно-правовий статус осіб, які мають дипломатичні привілеї, визначається, крім законодавства України, міжнародними правилами та міжнародними угодами України.