Консультативне листування

Марк Євгенович Бурхливо зауважує, що пацієнти з давніх пір своїми листами підказували лікарям цей психотерапевтичний спосіб. Після виходу в світ знаменитих психотерапевтичних листів Оппенгейма (H. Oppenheim, 1908) з'явилося багато видань в такому дусі і наукових робіт з терапії листами, особливо в останні роки.  Введення цієї нової форми психологічної допомоги обумовлено тим, що часто телефонне консультування утруднялося через велику завантаження Телефону Довіри або відсутності телефону у клієнта, зважитися ж на прямий контакт з психологом, психотерапевтом він не наважувався. До того ж частина клієнтів, що потребують психологічної допомоги, перебувала й перебуває в умовах ізоляції від суспільства. Це, наприклад, ув'язнені, які відбувають покарання у ВТК. Ще однією причиною може бути те, що багато невеликих населених пунктів не мають власних служб психологічної допомоги, і листування з психологами, психотерапевтами в районних, крайових, обласних центрах є єдиною можливістю отримання психологічної допомоги жителями району, краю, області.  Різні терміни - "психотерапевтичний лист", "психотерапевтична листування", "письмова психологічна допомога", "терапія домашньої листуванням з лікарем", "терапія листом" - вносять значний різнобій, часом різночитання і різні тлумачення, не охоплюють всієї широти і глибини методики. Виходячи з цього, вітчизняними психологами введено нове найменування, усуває строкатість, а часом - зайва багатослівність колишніх назв. Ми будемо називати даний підхідтерміном скріботерапія (від латинських слів: scribo - "писати" і therapia - "лікування"), маючи на увазі те, що в листуванні відображаються як вплив консультанта (психотерапевта) на клієнта, так вербальне і невербальне самовираження клієнта.  У найбільш загальному вигляді роботу консультанта-психолога (психотерапевта), що займається скріботерапіей, що працює з листом, можна розділити на два етапи:  1) психодіагностика,  2) консультування або психотерапія.  Коротко зупинимося на кожному з них.  Досвід, накопичений на сьогоднішній день практичною психологією і психотерапією, дозволяє говорити про наступні діагностичних можливостях скріботерапіі.  По-перше, лист дає досить велику психодіагностичну інформацію:  а) докладне викладення історії психологічного страждання, багатьох спонукальних причин, мотивів, дій різних осіб і т.д. на кількох аркушах, а часом і не в одному листі, - розкривають проблеми клієнта, його особистість більше, ніж одиничний телефонний контакт або очна консультація. Наприклад, від однієї нашої клієнтки ми отримали протягом місяця чотири листи, добірку віршів і кілька малюнків;  б) стиль викладу, характер побудови фраз, сам зміст листа дозволяють не тільки розібратися в проблемі клієнта, а й уловити явну психопатологічної симптоматики. Наприклад, чоловік похилого віку, інвалід II групи, що живе в будинку інвалідів, скаржиться на переслідування колишньої співмешканки, яка нібито, займаючисьпроституцією, заробляє у турків і німців по 200 доларів і підкуповує п'яниць бити його ("щоб усі сміялися наді мною"), підкуплена у неї і міліція, яка його "прибере", а якщо це відбудеться, "то у ній ці трунарі і труп мій не відвезуть на кладовище, а викинуть дорогою". Немає сумнівів, що в даному випадку можна говорить про паранойяльном синдромі;  в) найчастіше в листах є й прямі вказівки на попередню госпіталізацію до психіатричних установ.  По-друге, скріботерапія дозволяє використовувати традиційні психодіагностичні прийоми, такі, як проективні техніки, дослідження продуктів творчості: малюнків, віршів, прозових творів клієнтів.  Можуть бути використані і деякі графічні показники: характер почерку, в тому числі нерівність, різні розміри букв і т.п., що дають, на наш погляд, допоміжну інформацію про емоційний стан клієнта, про деякі його психічних властивостях.  Контент-аналіз, більш прийнятний для дослідження листів від групи людей зі схожими психологічними проблемами, може бути використаний і як допоміжний засіб діагностики у роботі з одиничним клієнтом, якщо з таким ведеться тривала переписка.

Перспективним для скріботерапіі представляється і Фоносемантические аналіз текстів.  Другою частиною обговорюваної методики є консультативне (психотерапевтичний) дія, яка, у свою чергу, включає наступні два моменти.  По-перше, надання клієнту зворотного зв'язку - підтвердження того, що він звернувся саме в ту службу, яку потребує, що тут його зрозуміють, розділять його неприємності, обговорять його проблеми і т.п.  Накопичений досвід дозволяє виділити кілька конкретних прийомів, які використовує консультант, даючи клієнту зворотний зв'язок і здійснюючи психологічнупідтримку.  1) Переказ - цитування того, що було написано клієнтом.  2) Уточнення - звернення до нього з проханням щось доповнити, роз'яснити. Наприклад: "Поясніть, будь ласка, що ви мали на увазі". Тут можливе використання 12 питань метамоделі, типу: "Як?", "Що саме?" і т.п. Скажімо, клієнт повідомляє: "Я не можу розсердитися". Метавопросамі тут можуть бути наступні: "Що вам заважає розсердитися?", "Що трапиться, якщо ви розсердитеся?"  3) Подальший розвиток думок співрозмовника - письмовий виклад підтексту повідомленого клієнтом (у рамках сказаного ним сенсу), висунення гіпотез щодо причин події або подальшого ходу подій. Наприклад: "Можливо, в цьому випадку ви зробите ..."  4) Повідомлення про сприйняття консультантом стану клієнта, дзеркальне відображення його почуттів. Наприклад: "Мабуть, ви цим дуже засмучені".  5) Повідомлення про сприйняття консультантом самого себе і своїх почуттів в даній ситуації. Наприклад: "Мене турбує, що ми з вами ..."  6) Зауваження про хід письмового діалогу (при отриманні повторних листів). Наприклад: "Я думаю, що ми з вами знайшли ряд варіантів вирішення проблеми".  Ці прийоми мало відрізняються від тих, що використовуються в соціально-психологічному тренінгу і очному консультуванні. Але їх застосування в скріботерапіі має свою специфіку. Принцип психологічної підтримки клієнта, обов'язкового надання йому зворотного зв'язку ми використовуємо і в листах з запитами на юридичну, лікарську та іншу допомогу для зняття негативного емоційного фону, обов'язково присутнього в такого типу посланнях. Після цього часто слід дача конкретної рекомендації звернутися до відповідного спеціаліста (юриста, терапевта і т.п.) із зазначенням декількох конкретних адрес і телефонів.  Варто звернути увагу і на деякі специфічні особливості, що відрізняють консультативно-психотерапевтичний лист від листа звичайного або ділового. Ми вважаємо, що лист в обов'язковому порядку має писатися від руки, а не друкуватися, наприклад, на комп'ютері - це робить контакт між клієнтом і консультантом більш довірчим і близьким. Важливим є чорновий варіант листа, який консультант (психотерапевт) може прочитати і внести в нього необхідні корективи. Чернетка також дає можливість згадати вже написане, при отриманні повторного листа.  Використання скріботерапіі (консультативно-психотерапевтичної листування) в роботі соціально-психологічних центрів надзвичайно перспективно розширює коло допомоги, що надається, дає ряд нових діагностичних і консультативних можливостей. Тим не менш скріботерапія як консультативно-психотерапевтична методика має і ряд обмежень:  1. Дистантність допомоги в багатьох випадках ускладнює діагностику, не дозволяє спертися на невербальні прояви клієнта, побачити неконгруентність поведінки і вербальних повідомлень.  2. При здійсненні листування не може рефлексія консультантом (психотерапевтом) своїх власних дій: часто він залишається взагалі без будь-якої зворотного зв'язку з боку клієнта.  3. Відомо, що багато невротичні прояви вимагають прямого психотерапевтичного дії лікаря або психолога.  Листування в цьому випадку служить лише початковим, передавальною ланкою до допомоги безпосередньої - до роботи лицем до лиця.