3.7. Про прийняття на роботу неповнолітніх осіб

Згідно зі ст. 187 КЗпП неповнолітньою вважається особа, яка не досягла 18 років.

При укладанні трудового договору з неповнолітньою особою працедавець повинен ураховувати вимоги, встановлені трудовим законодавством щодо праці молоді (розділ XIII “Праця молоді” КЗпП).

Так, ст. 188 КЗпП установлює вік, з якого допускається прийняття на роботу. За загальним правилом на роботу приймаються особи, які досягли 16 років, але трудовий договір можна укласти й з особою молодше цього віку, наприклад:

- яка досягла 15 років. Договір укладається за наявності дозволу одного з батьків або особи, що їх що заміняє (піклувальника). Доцільно, щоб цей дозвіл було надано у письмовій формі (для запобігання подальших суперечок щодо надання згоди зазначеними особами).

- яка досягла 14 років. Вони можуть бути прийняті на роботу як виняток з метою підготовки до продуктивної праці, якщо: неповнолітня особа є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного училища або середнього спеціального навчального закладу; виконанню підлягає легка робота, що не шкодить здоров'ю та не порушує процесу навчання; робота буде виконуватися у вільний від навчання час; отримано дозвіл на роботу від одного з батьків або особи, що його їх заміняє (піклувальника).

Таким чином, працедавець може укласти трудовий договір з неповнолітнім тільки у разі виконання перерахованих вище умов, передбачених для окремих вікових груп неповнолітніх.

До прийняття на роботу всі особи молодше 18 років повинні пройти попередній медогляд з метою допуску до роботи. Порядок проведення попередніх і щорічних медоглядів установлений Порядком № 246. Приймаючи на роботу неповнолітнього, працедавець видає йому направлення на обов'язковий попередній медогляд за формою, встановленою в додатку № 7 до Порядку № 246. Якщо запропонована робота протипоказана за станом здоров'я, укладання трудового договору забороняється (ч. 6 ст. 24 КЗпП), але якщо в неповнолітнього зі здоров'ям усе в порядку, можна перейти до процедури укладання трудового договору.

Для укладання трудового договору неповнолітня особа надає працедавцеві крім стандартних документів ще й письмову згоду одного з батьків або особи, що їх заміняє (при прийнятії осіб, які не досягли 16 років) (ст. 188 КЗпП), а також документ про стан здоров'я (ст. 191 КЗпП).

При працевлаштуванні неповнолітньої особи, яка не має ідентифікаційного номера, за винятком тих, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно сповістили про це відповідним державним органам, підприємець готує і передає відомості про фізичну особу для присвоєння ідентифікаційного номера відповідно до порядку, зазначеного у п. 3.1 Інструкції № 66.

Звертаємо увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП при прийнятті на роботу неповнолітніх випробний термін установлювати не можна.

Ст. 189 КЗпП зобов'язує всіх працедавців вести спеціальний облік неповнолітніх працівників із зазначенням дати їх народження. Законодавством не встановлено жодних правил щодо ведення такого обліку, тому спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, ведеться в довільній формі з метою встановлення кола осіб, які користуються пільгами для неповнолітніх, і визначення конкретної дати, з якої такі працівники втрачають право на пільги.

Неповнолітні працівники в трудових правовідносинах прирівнюються в правах до повнолітніх. Для них установлені пільги в області охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці (ст. 187 КЗпП).