3.3. Про гарантії найманого працівника приватного підприємця

З позиції права працедавець - приватний підприємець нічим не відрізняється від працедавця - юридичної особи. Ця рівність установлена ст. 2 КЗпП.

Підприємцям варто враховувати, що їх працівники, як і працівники підприємств, мають право на:

- обмеження тривалості робочого дня і робочого тижня;

- одержання зарплати не нижче мінімальної;

- щорічні оплачувані відпустки;

- безпечні умови праці;

- матеріальне забезпечення у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності;

- матеріальну допомогу в разі безробіття;

- звернення до суду для вирішення трудових суперечок та інші права, встановлені законодавством (ст. 2 КЗпП).

Саме тому підприємець, при укладанні трудового договору, повинен дотримуватися всіх вимог, висунутих законодавством із захисту прав працівників.

Зокрема, підприємець повинен дотримуватися положення про гарантований мінімальний розмір заробітної плати (з 01.10.2007 р. - 460 грн.), про своєчасну виплату зарплати (не рідше двох разів на місяць згідно зі ст. 115 КЗпП), про тривалість робочого часу (нормальна тривалість - не більше 40 годин на тиждень відповідно до ст. 50 КЗпП), про оплату лікарняних листків, відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку й про інші права працівників.

Щодо відпустки слід зазначити, що особи, прийняті на роботу за трудовим договором, мають повне право на відпустку відповідно до Закону № 504.

Працівник, який прийнятий на роботу за трудовим договором, має право на вихідну допомогу у випадках, передбачених ст. 44 КЗпП, право на допомогу з тимчасової непрацездатності та інші соціальні гарантії.

Зазначимо, що працівники за строковим трудовим договором користуються тими ж правами, що й працівники за договором, укладеним на невизначений строк.

3.4. Про трудові договори підприємців, які сплачують єдиний або фіксований податок

Підприємцям, які перебувають на спрощених системах оподаткування, слід враховувати, що для них законодавством установлені обмеження щодо кількості найманих працівників: не більше 10 чоловік для підприємців на єдиному податку і не більше 5 чоловік - для підприємців на фіксованому податку.

Крім розглянутих вимог про укладання і реєстрацію трудового договору, реєстрації в соцфондах підприємцеві, який сплачує єдиний податок і уклав трудовий договір з найманим працівником, необхідно одержати в податковому органі за своїм місцезнаходженням Довідку про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку. Зверніть увагу, що Довідка повинна знаходитися на робочому місці найманого працівника й пред'являтися контролюючим органам на їх вимогу (п. 5 Наказу № 599), тому підприємець зобов'язаний оформити її до того, як працівник фактично приступить до роботи. Крім цього, за кожного найманого працівника СПД додатково сплачує 50 % від установленої йому суми єдиного податку.

Підприємцеві, який працює на умовах придбання патенту та сплати фіксованого податку, також необхідно повідомити податковий орган про укладений трудовий договір і доплатити 50 % від установленої суми податку за кожного працівника. Податковий орган вносить ці зміни до патенту в триденний термін з дня одержання заяви від підприємця (п. 1 ст. 14 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92 р. № 13-92).