
- •Підприємець та найманий працівник: від а до я
- •Початок. Продовження див. Консультацію від 01.12.2007 р.
- •І. Прийняття найманого працівника
- •1.2. Чи можна прийняти на роботу іноземця?
- •2.2. Форма трудового договору
- •2.3. Види трудових договорів і строк їх дії
- •Зміни оформляються в такий спосіб.
- •Про особисту медичну книжку
- •Про відповідальність підприємця та найманих працівників
- •3.3. Про гарантії найманого працівника приватного підприємця
- •3.4. Про трудові договори підприємців, які сплачують єдиний або фіксований податок
- •3.5. Про прийняття найманого працівника за сумісництвом
- •3.6. Про прийняття на роботу інвалідів
- •3.7. Про прийняття на роботу неповнолітніх осіб
- •Нормативні документи:
Про особисту медичну книжку
Особиста медкнижка є документом, що підтверджує стан здоров я працівника, професійна або інша діяльність якого пов'язана з обслуговуванням населення і може викликати поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь.
Працівники за свій рахунок придбавають особисті медкнижки у разі проходження попереднього профілактичного медичного огляду до прийняття на роботу, для проходження медоглядів, а також якщо буде потреба одержання нового бланка цієї книжки у зв'язку з його втратою, ушкодженням або неможливістю подальшого використання. Видачу або реалізацію медкнижок можуть здійснювати організації, вповноважені реалізовувати бланки суворої звітності або заклади охорони здоров'я, які будуть проводити обов'язкові медогляди.
Після прийняття працівника на роботу його особиста медкнижка зберігається в працедавця. Останній забезпечує ведення журналу реєстрації особистих медичних книжок, де зазначаються номер, серія, дата видачі книжки, прізвище, ім'я та по батькові її власника. Вона може видаватися працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого підлягає поверненню працедавцеві. В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки в працедавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання в працівника.
У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під розписку разом із трудовою.
Про відповідальність підприємця та найманих працівників
Підприємці несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства за організацію та своєчасність проходження працівниками обов'язкових медичних оглядів і допуск їх до роботи без наявності необхідного медичного висновку:
1) якщо працедавець допускає до виконання обов'язків працівника, який обслуговує населення, без профогляду та особистої медкнижки (тим самим порушуючи санітарне законодавство як сам, так і його працівник) - штрафи за це накладають відповідно до ст. 42 КпАП:
- на громадян (найманих працівників), підприємця - у розмірі від 1 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - НМДГ) (від 17 до 204 грн.);
- на посадових осіб (формально підприємець посадовою особою не є) - у розмірі від 6 до 25 НМДГ (від 102 до 425 грн.),
2) за непроходження медоглядів, обумовлених КЗпП, - штрафи накладають згідно з ч. 2 ст. 41 КпАП:
- на працівників - у розмірі від 2 до 5 НМДГ (від 34 до 85 грн.);
- на підприємця - у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.).
При цьому, як бачимо, відповідно до зазначеної статті КпАП можуть бути оштрафовані як найманий працівник, так і підприємець-працедавець. Справи про адміністративні правопорушення, що підпадають під цю статтю, розглядають представники органів, установ і закладів державної санітарне-епідеміологічної служби (ст. 236 КпАП).
3.2. Про строк випробування для найманих працівників
Згідно зі ст. 26 КЗпП з метою перевірки відповідності працівника роботі, що доручається йому, при укладанні трудового договору за згодою сторін може встановлюватися строк випробування. Умова про випробування повинна бути зазначена в трудовому договорі при прийнятті на роботу.
Строк випробування не може перевищувати 3 місяців. А ось при прийнятті на роботу робітників він не може бути більше 1 місяця. Якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, цей строк може бути продовжений на відповідну кількість днів (ст. 27 КЗпП).
Однак слід пам'ятати, що в ряді випадків строк випробування не встановлюється (зокрема для неповнолітніх; осіб, звільнених у запас із військової або альтернативної служби; молодих працівників, які закінчили професійні навчально-виховні установи; молодих фахівців по закінченні вищих навчальних закладів; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи; сезонних і тимчасових працівників),
Якщо строк випробування минув, а працівник продовжує виконувати покладені на нього обов'язки, він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається тільки на загальних підставах. У разі, коли протягом строку випробування встановлена невідповідність працівника вимогам, достатнім для виконання роботи, на яку він прийнятий, підприємець протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.