5) Витрати примусу.

Це витрати на примус іншої сторони до виконання умов контракту. Оскільки люди прагнуть діяти в своїх інтересах, а інформація неповна, нерідко виникають ситуації, коли контракт не виконується частково або повністю. Передбачається, що існує система, яка примушує партнерів дотримуватися умов контракту. Такою системою перш за все є держава, а також якоюсь мірою – професійні асоціації і приватна юридична система. Остання взаємодіє з двома попередніми, доповнюючи їх. Але є і альтернативна система примусу, яка виникає в слабкій державі і конкурує з нею. Це – приватна система. Сюди відносяться мафія, всілякі “дахи” і тому подібне.

Підкреслимо, що левова частка витрат примусу до виконання контрактів в нормальних цивілізованих економіках безкоштовна для економічних агентів. Це витрати держави, а вона економить на масштабі.

А суспільство, яке економить на податках, вимушене витрачатися на альтернативну систему приватного правосуддя, украй неефективну і дуже дорогу. Тому якщо контракт не захищений, ви швидше за все віддасте перевагу його просто не укладатимите.

6) Витрати на захист прав власності.

Це єдина статична форма трансакційних витрат, на відміну від динамічних витрат, пов'язаних із забезпеченням контрактів.

У певних випадках такого роду витрати пов'язані з охороною від правопорушників, і тоді це функція держави. Приблизно у тому ж числі випадків такого роду витрати пов'язані з обережністю відносно держави.