Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 4_Європейська інформаційна політика .doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
07.07.2019
Размер:
546.82 Кб
Скачать

1 Конференція міністрів Ради Європи с питань змі та нових послуг зв’язку. Нове поняття змі. Промова доктора Карола Якубовичаю. Рейк’явік, 28-29 травня 2009 р.

Ця конференція повинна була (і могла) стати 8-ю Конференцією міністрів Ради Європи с політики ЗМІ. Та вона стала не 8-ю, а 1-ю Конференцією міністрів Ради Європи с питань ЗМІ та нових послуг зв’язку.

Щоб правильно налаштуватися психологічно і мати шанс розробити належну і дійсну в майбутньому політику, нам слід навчитись розглядати нові ЗМІ та середовище їхньої діяльності як норму – як робить це так зване «цифрове покоління». У такому випадку ми не помилимось, якщо використаємо терміни «цифрові носії інформації» та «традиційні носії інформації», причому останні – це ЗМІ, які успадковані нами з минулого і майбутнє яких неясне.

Традиційні ЗМІ мають значний потенціал життєздатності і на даний час неперевершені в галузі створення змісту загалом, і створення якісного змісту зокрема. Зрештою, Гугл звернувся до The New York Times та The Washington Post щодо можливого співробітництва й «вдосконалення способів створення та презентації новин в онлайн-режимі». Проте такі переговори означають, що вперше розвиток ЗМІ може зовсім змінитись у порівнянні з сучасним. У традиційній моделі накопичувального розвитку старі засоби зв’язку продовжували існувати, можливо, із внесенням змін, незважаючи на появу нових ЗМІ. Тепер, з плином часу, ми можемо побачити не накопичення, а заміну: нові ЗМІ почнуть витісняти старі. Цитуючи рекомендацію Парламентської Асамблеї Ради Європи «Регулювання аудіо-відео медіа послуг», «Велика частина того, що зараз вважається трансляцією, у майбутньому буде подаватися глядачам через Інтернет, де користувач контролює свій доступ до безкінечних джерел інформації, що не мають географічних кордонів». Широкосмугові мережі можуть зрештою перемогти конкурентів і стати основним джерелом усіх видів інформації. Традиційні ЗМІ та журналістика продовжать своє існування, та їм доведеться пристосуватися до нових умов.

У зв’язку з цим варто пам’ятати, що технологія не є основною причиною розвитку ЗМІ. Якщо ви бажаєте зрозуміти, що відбувається, - слідкуйте за соціальними та культурними тенденціями, а не лише за технологічними. Багато нових технологій зв’язку, зокрема, відеотелефони, не здобули популярності, оскільки не відповідали соціальним та культурним критеріям корисності та прийнятності. Потреби та очікування, що виникають в результаті соціальних та культурних змін, впливають на процес технічних інновацій, а також на наше ставлення до традиційних ЗМІ, вимагаючи їх змін. До прикладу, проект плану дій вимагає розробити документ щодо регулювання засобів громадського зв’язку. Готуючись до цієї конференції, ми визначили три нових форми ЗМІ: цифрові, конвергентні ЗМІ, якими колись можуть стати всі існуючі на сьогодні засоби інформації; ЗМІ, створені новими учасниками, в тому числі соціальні, громадянські ЗМІ, та ЗМІ, створені самими користувачами; і діяльність у сфері ЗМІ, яку здійснюють нетрадиційні учасники галузі.

Функціонування ЗМІ, і отже розвиток мови ЗМІ, багато в чому визначається технологічним прогресом в інформаційно-комунікаційній сфері. У створенні й поширенні повідомлень ЗМІ обов'язково беруть участь новітні технічні засоби й пристрої, тому динамічний розвиток технологій не може не впливати на весь ланцюжок виробництва, поширення інформації й конструювання тексту.

В основі змін, що відбуваються в останні десятиліть, лежать два близьких по своїй природі процесу, взаємозв'язок яких можна було б представити як причинно-наслідкову.

Перший процес зветься "дигіталізація" (від англомовного терміна dіgіtalіsatіon), позначаючи переклад змісту ЗМІ у всіх його формах - текстової, графічної, звуковий - у цифровий формат. Цифровий формат нівелює ряд факторів, що обмежували сферу впливу ЗМІ. Такі бар'єри, як: час, необхідне для публікації, фінансові витрати, географічні границі розповсюдження газет і деякі інші, можуть бути переборені за допомогою нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Синхронізація подачі інформації в усім світі досягається за рахунок розміщення інформації газет, радіо або телебачення на Інтернет-сайтах, а ефект присутності підсилюється за допомогою технологій, що дозволяють вести трансляцію або передачу інформації з місця події. І хоча на зміну одним обмеженням приходять інші, пов'язані з матеріальним станом, комп'ютерним забезпеченням і технічною грамотністю аудиторії, багато хто з них носять тимчасовий характер.

За рахунок перекладу інформації в цифрову форму відбувається уніфікація каналів передачі інформації й тим самим зрівнюються різні формати інформації. Однієї з відмітних характеристик аналогового світу є тверде розмежування різних типів інформації - тексту, візуальних образів, звуку, що рухається зображення й у деякому змісті соціальна ієрархія між письмовою культурою й аудіовізуальним вираженням.

Поступово стирається розрив між різними формами інформації, і по тому самому каналі інформації може передаватися й текст, і аудіовізуальне зображення. У результаті злиття тексту, звуку й зображення, переданих одночасно в інтерактивному режимі, ЗМІ здобувають винятково важливу характеристику - мультимедийность.

Процес інтеграції, зближення різних технологій, їхнє об'єднання в єдину технологічну платформу одержав назву конвергенції. Конвергенція (від латинського convergo - наближаюся, сходжуся) - термін, уже давно прийнятий у біології, мовознавстві, етнографії для позначення аналогічних процесів сходження, взаємоуподіблення, і перенесений у сферу суспільно-політичних наук. Процес конвергенції є загальною властивістю сучасного інформаційного суспільства, у рамках якого відбувається підвищення взаємозалежності різних елементів системи в цілому. Під конвергенцією розуміється як об'єднання різних форматів (газета в Інтернеті), так й економічне об'єднання раніше ізольованих секторів (телефонія, радіо й кабельне телебачення).

Конвергенція реалізується на різних рівнях, змінюючи своє тлумачення залежно від сфери додатка поняття:

1. Технологічна конвергенція ЗМІ, як злиття технологій поширення й виробництва інформації, одержала імпульс для розвитку в результаті перекладу змісту в цифрову форму.

2. На професійному журналістському рівні конвергенція проявляється в декількох формах:

1) Вона приводить до злиття колись досить віддалених і роз'єднаних ЗМІ. Роблячи один матеріал, журналіст може запропонувати його й газеті, і онлайновому виданню, і телетекстовій службі інформації телеканала.

2) Змінюються вимоги до самого журналіста. Сучасні професійні вимоги до журналістів припускають наявність у них мультимедийных навичок - уміння робити матеріали для будь-якого ЗМІ.

3) Конвергенція ЗМІ, поява загальних для різних каналів змістовних продуктів веде до народження нових інтегрованих жанрів - інфотейнмента (англ. іnfortaіnment від іnformatіon - інформація й entertaіnment - розваги), эдютейнмента (educatіon - навчання, entertaіnment - розвага) і інших.

3. З погляду дослідників текстів ЗМІ найважливішим наслідком процесу конвергенції стає зміна характеру самого інформаційного продукту. Текстові, графічні, звукові й відеоілюстрації інтегруються в єдиний інформаційний продукт, створюючи нове інформаційне середовище, що прийнято позначати терміном мультимедиа.

Отож, розглядаючи нові ЗМІ, не забуваймо про ситуацію із старими. У резолюції щодо стану прав людини й демократії в Європі, виданій у 2007 р., Рада Європи вважає, що ЗМІ – це утворення, що «дуже часто керуються, в основному, комерційними цілями» і «віддаючи перевагу комерційним інтересам над інтересами служіння громадянам і демократії, безумовно, роблять свій внесок у руйнування демократії». Ось чому німецький філософ Юрген Габермас закликає до державного субсидування якісної преси, яку він вважає підґрунтям для існування громадської сфери, демократичних дискусій та діалогу. З того часу ситуація ще погіршилась завдяки економічному спаду, який має катастрофічний ефект, особливо на традиційні ЗМІ. Міжнародна федерація журналістів недавно заявила, що «традиційна структура інформаційного плюралізму, від якої залежить демократія в Європі, знаходиться на грані краху».

Нещодавно голландський міністр ЗМІ Рональд Пластерк виділив кошти для 60 молодих журналістів, щоб звільнити їх від фінансового гніту комерційних щоденних газет, на які працюють ці журналісти. У США популярний сайт новин Хаффінгтон Пост фінансує групу журналістів, що ведуть розслідування з деяких питань американської економіки. Це допоможе забезпечити роботою професійних репортерів, які ведуть розслідування і які були скорочені через економічну кризу.

Звісно, нам потрібна інформаційна освіта та інформаційна грамотність, щоб люди набули чи розвили свою здібність відділяти зерно від полови. І нам потрібно, щоб нові ЗМІ відповідали таким же етичним та юридичним стандартам, а також нормам надійності інформації й відповідальності за її зміст, як і традиційні ЗМІ. Проте в одному ми можемо бути впевнені: повстання мас відбулося, і маси перемогли. Шлюзи для всесвітнього самовираження відкриті. Ось чому дехто каже, що не слід говорити більше про «засоби масової інформації», але про «засоби інформації мас». І в цьому я бачу роль громадських ЗМІ – як ЗМІ народу, а не еліти.

Інформаційна політика Європейської Комісії.

. Діяльність ЄС в галузі інформації та комунікації реалізується через основні органи і спеціалізовані структури організації - Європейську Раду, Європейську Комісію, Генеральний Директорат з інформаційного суспільства, Форум інформаційного суспільства ЄС, Генеральний Директорат з освіти і культури та через інформаційні центри у країнах-членах організації та інших.

Європейська Комісія (ЄК) є виконавчим органом ЄС, відповідальним інститутом організації, до компетенції якого входить:

1) розробка і реалізація стратегій політики ЄС;

2) створення відповідної регулятивної і правової бази;

3) здійснення функцій контролю за дотриманням зобов'язань. Комісія є першою європейською інституцією, що запровадила систему підтримки інформаційної економіки як одного з найважливіших чинників своєї промислової політики.

У 1993 році ЄК ухвалила революційний документ "Біла Книга. Зростання, конкурентоспроможність, зайнятість: виклики та стратегії XXI століття" про зміну економічної політики ЄС, де визнається важливість ідеології інформаційної цивілізації, ефективність промислового розвитку на основі нових комунікаційних технологій, підвищення якості життя населення європейських країн. У рамках Сврокомісії були обговорені такі стратегічно важливі доповіді, як "Європа і глобальне інформаційне суспільство: рекомендації для Європейської Ради ЄС" (Доповідь М. Бангеманна, Брюссель, 1994 p.), "Підготовка Європи до інформаційного суспільства" (Люксембург, 1994 p.), "Включення інформаційного суспільства в політику Європейського Союзу. План дій" (Брюссель, 1996 p.), "Доповіді ЄК Форуму інформаційного суспільства" (Брюссель, 1996-2000 pp.), „Доповідь ЄК про Декларацію принципів та План дій WSIS 2003-2005" та документ „Біла книга про Європейську політику комунікацій" (2006 р.), в яких реалізація ідеї інформаційного суспільства полягає:

1) в оптимальному використанні інформаційних і комунікаційних технологій для європейської інтеграції та задоволення суспільних потреб;

2) у розробці правової бази для вільної конкуренції універсальних інформаційних продуктів і послуг;

3) у створенні європейської інформаційної супермагістралі на основі об'єднання національних мереж для електронної комерції;

4) у запровадженні інформаційних технологій для вдосконалення освіти, кваліфікації та навичок життя у новому середовиші;

5) у вдосконаленні можливостей європейської індустрії та забезпеченні конкурентоспроможності на світових ринках.

Засади європейської інформаційної політики ЄС концептуально сформульовані у доповіді комісії під головуванням М. Бангеманна. Основна ідея документу - створення інформаційного суспільства на основі процесу с вропейської інтеграції для забезпечення економічної стабільності країн Європи, економічного зростання традиційних і нових (інформаційних) виробництв, розв'язання соціальних проблем, створення нових робочих місць і зайнятості населення, надання можливостей для вільного доступу до глобальних мереж з метою освіти, охорони здоров'я та адміністративного управління. При цьому наголошується на економічному зростанні саме європейської промисловості за умови інтенсифікації розвитку високих технологій, на поширенні пропаганди ідей інформаційного суспільства та послуг в національних спільнотах. Група М. Бангеманна запропонувала відповідний план дій для становлення інформаційного суспільства в Європі.

В деклараціях наголошується на поширенні ідеї інформаційного суспільства в країнах ЄС, координації дій за такими напрямками, як декларація споживача інформаційних послуг, проблеми зайнятості і соціальний захист, міста в інформаційному суспільстві; модель Європи в інформаційному суспільстві; інновації нової галузі (інформаційний бізнес); електронні уряди (впровадження нових технологій в системи управління місцевої та регіональної влади); європейська інтеграція і процес розширення на Схід; трансформація освіти; демократичні цінності і ЗМК, інфраструктура, нові технології і суспільний сектор. У комплексному вигляді проблеми інформаційного суспільства викладені у щорічних доповідях форуму „ІКТ технології для європейського співтовариства та європейської спільноти". Досвід Форуму в розробці стратегій суспільного розвитку в умовах інформаційного суспільства та формуванні свідомості європейської спільноти з цієї проблеми втілюється у директивних рішеннях ЄК ЄС та реалізується національними урядами країн-членів.

Форум інформаційного суспільства (ФІС) - незалежний консультативний орган ЄС, головною метою діяльності якого є збалансований розгляд всіх аспектів і викликів інформа­ційного суспільства. Як консультативний орган ФІС надає ЄК ЄС пропозиції і рекомендації щодо пріоритетних напрям­ків діяльності та реалізації проектів організації. Процедура роботи та прийняття рішень ФІС дозволяє проводити відкриті політичні дискусії з метою конструктивного обміну ідеями і для вільного вираження поглядів з проблем міжнародної координації дій за програмою інформаційного суспільства, формування єдиної системи правового регулювання інфор­маційної сфери, конвергенції телекомунікацій, засобів масової комунікації.

Форум проводить конференції на рівні міністрів у галузі комунікації країн-членів для розгляду актуальних проблем інформаційної політики, економіки, права. На конференціях Форуму (Бонн, 1997 р.; Барселона, 1998 р.; Брюссель, 1999 р.;

Відень, 2000 р.) і у прийнятих на цих конференціях доку­ментах (деклараціях) наголошується на поширенні ідеї ін­формаційного суспільства в країнах ЄС, координації дій за такими напрямками, як: декларація споживача інформацій­них послуг, проблеми зайнятості і соціальний захист, міста в інформаційному суспільстві; модель Європи в інформаційно­му суспільстві; інновації нової галузі (інформаційний бізнес);

електронні уряди (впровадження нових технологій в системи управління місцевої та регіональної влади); європейська ін­теграція і процес розширення на Схід; трансформація освіти;

демократичні цінності і ЗМК, інфраструктура, нові техно­логії і суспільний сектор. Досвід Форуму у розробці стратегій суспільного розвитку в умовах інформаційного суспільства та формуванні свідомості європейської спільноти з цієї проблеми втілюється у директивних рішеннях ЄК ЄС та реалізується національними урядами країн-членів.

Генеральний Директорат ЄС з інформаційного суспільства був створений у 1999 році в результаті реорганізації ЄК на основі DG XIII, до компетенції якого входили напрямки: телекомунікації, інформаційний ринок, наукові дослідження з інформаційних технологій.

Метою діяльності Директорату з проблем інформаційного суспільства є здійснення політики Європейської Комісії ЄС в галузі інформації і комунікації. Основними завданнями Генерального Директорату є: 1) формування політики інформаційного суспільства в країнах ЄС; 2) розробка регулятивних та правов документів, необхідних для здійснення інформаційної політики в європейсью» регіоні; 3) створення програм інформаційного суспільства і встановлення взаємо між політикою розвитку технологій та політикою регулювання інформаційно суспільства; 4) впровадження нових технологій в інші сфери життєдіяльності європейських спільнот; 5) допомога у реалізації програм ЄС, пов'язаних з інформаційним суспільством, зокрема, за напрямками зовнішньої паліти технологічних досліджень, підприємницької ініціативи, конкуренції, един' ринку, освіти, культури.

У рамках повноважень Директорату була прийнята програма заходів щодо збільшення безпеки в Internet, в якій підкреслюється можливість розробки загальної структури цифрового підпису та кодування для підвищення рівня безпеки електронної торгівлі в Internet, а також важливість стимулювання випуску та розвитку криптографічної продукції. Директорат також ініціював розробку і підготовку документів про телекомунікації і супутниковий зв'язок, конвергенцію медіаіндустрії, аудіовізуальну політику, регулювання інформаційної діяльності, соціальні аспекти інформаційних супермагістралей, проблеми соціальної політики в інформаційному суспільстві, антимонопольні заходи в медіабізнесі. Генеральний Директорат з інформаційного суспільства визначив стратегії на XXI століття - пріоритети пан'європейської інформаційної політики і пан'європейського інформаційного права, сприяння становленню інформаційного суспільства.

Генеральний Директорат з інформаційного суспільства ЄС відіграє важливу роль у реалізації стратегії інформаційної економіки, а саме, до 2010 року планується утворити найбільш конкурентноспроможну та динамічну європейську економіку. Для досягнення поставленої мети мають бути впроваджені в усіх сферах життєдіяльності європейського співтовариства доступні прогресивні технологіїю хау з країнами Центральної і Східної Європи, - включає стратегічні проекти ЄС: "ESPRIT І, II, III, IV", "Telematics", "ACTS", "ІМТ", "IDA", "ISIS", "IRISI", "INCO", "Copernicus I, II", "Socratus", "Leonardo", "Info-2000", "ISPO", "Libraries Programme" і спрямована на розвиток інфраструктури комунікацій, нових комунікаційних технологій, застосування наукових досліджень у галузі комунікації в економічній сфері для підвищення міжнародної конкурентоспроможності ЄС.

Серед спеціалізованих проектів найбільш результативним є ESPRIT - Європейська стратегічна програма наукових досліджень і розробок у сфері інформаційних технологій, яка діяла з 1994 по 2000 pp. Мета цієї програми - розвиток базових інформаційних технологій для західноєвропейської промисловості, стимулювання науково-промислової кооперації, розробка міжнародних правових норм у галузі інформації і комунікації.

В рамках ЄС реалізуються близько 500 програм і проек­тів, які спрямовані на всебічний розвиток інформаційного сектору, ефективність індустрії та впровадження високих технологій в усі сфери життєдіяльності країн-членів ЄС.

ЄС розвиває програми наукових досліджень в галузі інформаційних технологій в різних контекстах за стратегіч­ними напрямками європейського розвитку на основі інтеле­ктуального потенціалу і об'єднання інформаційних ресурсів. Основними є Рамкові програми 1984-2003 років і на період до 2025 року, реалізація яких відбувається через численні проекти ЄС.

Перша Рамкова програма (1984-87 рр.) "Стратегія до­слідницької діяльності, розвиток технологій і їх вплив на процеси європейської інтеграції" включає проект Euronet-Diane Community, який передбачає розвиток інфраструктури для надання інформаційних послуг в режимі он-лайн; ство­рення джерел спеціалізованої електронної інформації, метою яких є стимулювання конкурентоспроможності європейсь­ких компаній у сфері інформаційних послуг; проект "ЕСНО Service", який передбачає розвиток і поширення телематичних інформаційних послуг та знань із спеціалізованих баз даних ЄС. Перша Рамкова програма об'єднує три галузі про­мислового розвитку - промислові технології, біотехнології та інформаційні і комунікаційні технології, які стали стратегіч­ними для інвестицій ЄС.

Друга Рамкова програма (1987-91 рр.) "Ринкова політика та інформаційні технології" здійснювалася шляхом реалізації проектів "IМРАСТ І", "Value Programme І", "СОRDIS". Проект ІМРАСТ І передбачає розвиток європейського ринку елект­ронних інформаційних служб, мета якого залучення малого та середнього підприємництва до інформаційного сектору економіки та сприяння поширенню інформаційних послуг у суспільних сферах, таких, як туризм, транспорт, патентування, страхові ризики, медицина, освіта, муніципальне управління. Цей проект включає чотири напрямки співробітництва:

1. вдосконалення європейського ринку електронних інфор­маційних продуктів та послуг, систематизацію, аналіз і стандартизацію даних про інформаційні продукти та послуги в країнах ЄС;

2. створення законодавчої бази в галузі охорони даних, ав­торського права та суміжних прав, достовірності джерел;

3. створення системи документації та каталогів в традицій­ній та електронній формах, уніфікація технічних стан­дартів доступу до баз даних;

4. стимулювання ініціатив та співробітництва корпорацій у європейському регіоні. В проекті ІМРАСТ І визначені пріоритетні наукові дослідження з інформаційного права, які стосуються виробництва і поширення інформаційних продуктів і послуг в електронній формі на пан'європейському рівні, прав інтелектуальної власності на докумен­ти і банки даних в інформаційних мережах і системах, забезпечення прав доступу до джерел інформації.

Проект Value Programme І - аналіз результатів наукових та технологічних досліджень, - передбачав створення інтег­рованої системи "документація-інформація-комунікація", відомої як Інформаційна служба ЄС з досліджень та розвитку "СОК1Л5". Результати проекту втілені у мережі центрів радіо­мовлення з метою наблизити ініціативи та результати діяль­ності ЄС до потенційних користувачів.

Третя Рамкова програма (1990-94 рр.) передбачала вдос­коналення стратегій наукових досліджень в галузі інформа­ційних технологій і здійснювалася через проекти "ІМРАСТ II", " Value Programme II", "Brite-Euram", "Сгаft" і "АRCADE". Про­ект ІМРАСТ II спрямований на проведення систематичних ринкових досліджень і вивчення реального ринку потенційних користувачів в країнах ЄС, проведення конкурсних дослід­жень в прикладних галузях для пропозицій нових інформа­ційних послуг: геоінформаційні послуги та послуги мультимедіа. Метою проектів ВгіGе-EURAM, Сгаft і АК.САОЕ є надання безкоштовних послуг он-лайн дев'ятьма мовами, а також допомога в підготовці пропозицій за на­прямком промислові технології та матеріали.

Четверта Рамкова програма (1994-98 рр.) - розвиток технологічних досліджень, координація діяльності в інформа­ційній сфері, допомога та обмін ноу-хау з країнами Централь­ної та Східної Європи, - включає стратегічні проекти ЄС: "ESPRIT І, II, III, IV", "Telematics", "АСТS", "ІМТ", "IDA", "ISIS", "IRISI", "Сорегnicus І, II", "Іnfo-2000", "ISPO", "Libraries Programme".

Четверта Рамкова програма спрямована на розвиток інфраструктури комунікацій, нових комунікаційних техно­логій, застосування наукових досліджень у галузі комунікації в економічній сфері для підвищення міжнародної конкуренто­спроможності ЄС. Серед спеціалізованих проектів найбільш результативним є ESPRIT - Європейська стратегічна програ­ма наукових досліджень і розробок у сфері інформаційних технологій, яка діяла з 1994 по 2000 рр. Мета цієї програми - розвиток базових інформаційних технологій для західноєвро­пейської промисловості, стимулювання науково-промислової кооперації, розробка міжнародних правових норм у галузі інформації і комунікації.

Програма ESPRIT, спрямована на прискорення і поши­рення досліджень, застосування інформаційних технологій, є інтегральною програмою промислово-орієнтовних науково-дослідних проектів та заходів для технологічного розвитку. Керівництво програмою здійснюється Генеральним Дирек­торатом з промислового розвитку Європейської Комісії та Генеральним Директоратом з інформаційного суспільства. В програмі зазначається, що інформаційні технології віді­грають найважливішу роль у забезпеченні конкурентосп­роможності всіх галузей промисловості, товарів і послуг. Нові технології використовуються в проектуванні і вироб­ництві товарів, входять до їх складу і є вирішальними у виборі засобів підприємництва. Як транснаціональні корпорації, так і малі та середні підприємства гостро потребують ефективного використання інформаційних технологій для конкуренції на світовому ринку. Успіх Європи залежить від своєчасного за­стосування нових технологій як європейською промисловістю в цілому, так і різноманітними її галузями, які виробляють відповідні продукти і послуги. Саме тому Е8РК.ІТ інтегрує науково-дослідні проекти і заходи, які сприяють активному впровадженню технологій, активізуючи співробітництво між виробниками та споживачами і стимулюючи інновації.

Робоча програма ESPRIT постійно змінюється і вдос­коналюється, вона включає деталізований опис проектів, які здійснюються в рамках досліджень за напрямками:

• Довгострокові дослідження - проекти, які забезпечують основу для нової хвилі промислових інновацій і набуття досвіду у тих галузях науки, які є найбільш перспектив­ними. Цей напрямок відкрито для нових ідей і узгоджено з виробничими потребами регіону, зорієнтовано на фор­мування майбутнього ринку.

• Технології програмного забезпечення - проект, спря­мований на високу якість, відповідний досвід і знання у галузі технологій у тих секторах європейської економіки, для яких розробки з програмного забезпечення станов­лять істотну компоненту ділової активності.

• Технології компонентів та підсистем - проекти, що стосуються розвитку і широкого використання різно­манітних рішень у галузі мікроелектроніки для елект­ронних систем. Проект включає обладнання, матеріали і процеси, що використовуються у виробництві напів­провідників за допомогою систем автоматизованого проектування.

• Мультимедійні системи - проект розвитку технологій і засобів, необхідних виробництву для створення систем кінцевого використання.

• Ініціатива "Відкриті мікропроцесорні системи" - проект, стратегічна мета якого забезпечити Європу науковим потенціалом в галузі мікропроцесорної техніки.

• Високопродуктивні робочі станції і мережі - проект з перспективних напрямків використання систем моде­лювання експериментів і тестування, обробки великих обсягів даних.

• Технології для бізнес-процесів - проект, спрямований на реорганізацію і трансформацію підприємств з метою використання переваг інформаційних технологій, реінжинірінгом бізнес-процесів і кадрових ресурсів. Дві основні теми цього напрямку - пілотні проекти оптимальних рішень у сфері бізнесу та інтеграція систем підприємств, в тому числі електронна комерція.

• Промислова інтеграція - прискорення та розширення можливостей переробних галузей промисловості.

• Значна частина програми присвячена заходам, розроб­леним для посилення взаємодії між користувачами і розробниками, широкому впровадженню результатів, створенню експериментальних зразків і прискоренню адаптації товарів і процесів на ринку. У поточній прог­рамі фінансування таких додаткових заходів складає 20% від усього бюджету.

Близько 40% організацій, які беруть участь у проектах програми Е5РКІТ, - промислові компанії, середні і малі під­приємства, науково-дослідні інститути й університети. Зростає співробітництво між користувачами і постачальниками інформаційних послуг. Така форма співробітництва найбільш ефективно впливає на зростання кількості інновацій і нових робочих місць. ESPRIT орієнтується на потреби промисло­вості, що обумовлює постійну еволюцію проектів:

• робоча програма постійно змінюється і розвивається еволюційно, переглядається щорічно і об'єднана з кон­курсами науково-дослідних проектів;

• промислові групи, що здійснюють керівництво, забезпе­чують зворотний зв'язок в галузі технологічного розвитку;

• пілотні проекти в промисловості, ініціативи з оптималь­них рішень і заходи щодо заохочення користувачів;

• заходи щодо навчання і перекваліфікації в промисловості;

• спільні конкурси з іншими промисловими програмами;

• відкритість програми для країн за межами ЄС або єв­ропейського економічного простору, де це доцільно з погляду взаємовигідного співробітництва;

• підготовка коротко- та довгострокових планів для прог­нозування потреб в інформаційних та комунікаційних технологіях у конкретних галузях промисловості.

Для більшості країн-членів та країн-партнерів ЄС за­вершення проекту за програмою ESPRIT - це перший крок до комерціалізації діяльності. Напрям забезпечує взаємодію постачальників інформаційних технологій із системними розробниками і користувачами. Такі зв'язки допомагають наблизити наукові дослідження до ринку і трансформувати інновації в бізнес.

Новий вид послуг програми ESPRIT-PROSOMA здій­снює збирання детальної інформації про результати програми і аналіз досліджень на основі технологій мультимедіа. Служба програми ESPRIT-PROSOMA була створена, щоб сприяти промисловості в отриманні максимальної вигоди з резуль­татів, досягнутих у ході програмі. PROSOMA допомагає компаніям у пошуках інноваційних рішень у сфері інфор­маційних технологій, зокрема, PROSOMA використовується для вивчення досвіду інших підприємств щодо впровадження і використання інформаційних технологій. Діяльність в межах цієї програми сприяла інтеграції не тільки країн-членів ЄС, а й різного роду міжнародних організацій. Програма поклика­на здійснити конкретні заходи з метою інтеграції, залучення інвестицій для реалізації науково-дослідних розробок, спря­мування розвитку виробничих відносин та формування інфор­маційного суспільства.

Проект "INFО" охоплює всю Європу, включаючи неза­лежні держави колишнього Радянського Союзу, неєвропейські індустріалізовані країни та країни, що розвиваються. В Програмі окреслені основні напрямки співробітництва:

1. наукове та технологічне співробітництво в Європі. Мета цього напрямку полягає в зміцненні зв'язків з С0SТ, EUREKA та деякими іншими організаціями, а також у розвитку наукового та технічного потенціалу країн Цент­ральної і Східної Європи та країн-учасниць СНД;

2. співробітництво з неєвропейськими індустріалізованими країнами "третього світу" з метою оптимізувати зусилля програми ЄС з наукових досліджень. Таке співробітницт­во обумовлює консультації, обмін експертами, навчання і спільну участь в дослідницьких програмах;

3. наукове та технологічне співробітництво з країнами, що розвиваються, для вирішення проблем, які мають на них безпосередній вплив.

Проект Socratus (1995-1999 рр.) включає три напрямки діяльності: вдосконалення транснаціонального співробітницт­ва між університетами шляхом обміну; заохочення зв'язків між середніми освітніми закладами допомога в опануванні іноземними мовами.

Проект Socratus передбачає надання наукової та тех­нічної допомоги країнам Центральної та Східної Європи. Типовим прикладом досліджень Socratus є проект "Гео-інформаційні системи", що втілювався в життя спеціально створеною Міжнародною групою. Метою цього проекту було спри­яння процесу обміну інформацією в рамках геоінформаційної системи та суміжних сферах, а також поєднання технологіч­них можливостей країн ЄС з досвідом країн Центральної та Східної Європи у фундаментальних галузях знань. Пріори­тетними напрямками діяльності проекту Сорегnicus є обмін та поширення знань, сприяння освітній та дослідницькій діяльності.

Проект "Info-2000" спрямований на допомогу євро­пейській індустрії в створенні та розвитку високоякісної мультимедійної продукції і послуг, а саме перехід від дру­кованих до електронних публікацій і нових видів інтерак­тивних послуг. Проект включає: стимулювання попиту на інформаційні послуги і продукти; забезпечення доступу до публічної інформації за допомогою мультимедіа; збагачення мультимедійного потенціалу Європи.

Пріоритетні напрямки проектів: ІSРО - вільний теле­фонний зв'язок; використання е-mаіl для прискореного зби­рання та передачі інформації; формування інформаційного пакету документів; АСТS, IDA - передача даних, обмін дани­ми, функціонування мереж; ISIS - підтримка освіти, елект­ронної комерції та інформаційних технологій; IRISI - стратегія прискорення економічного і соціального розвитку європей­ських регіонів на основі партнерських зв'язків та обміну до­свідом; Telematics, ІМТ - приладобудування в інформаційній індустрії, інформаційні технології і матеріали в промисловості; Libraries Programme - створення бібліотечних автоматизо­ваних систем, сумісних із стандартами 1S0.

П'ята Рамкова програма (1998-2002 pp.) передбачає створення пан'європейської мережі TENs, інформаційної супермагістралі та реалізується через проект TEN-Telecom, основними напрямками якого є впровадження і розвиток діяльності суспільства на основі телекомунікаційних мереж; зв'язок технологій з комерцією у глобальних мережах; створення комплексу пан'європейських послуг; контроль за навколишнім середовищем та надання допомоги в екстремальних ситуаціях; створення локальних, міських та регіональних мереж на базі пан'європейської телекомунікаційної мережі; розвиток дистанційної освіти та збереження культурної спадщини; управління виробничими процесами і залучення європейських країн до глобального комунікаційного співробітництва. Проект TEN-Telecom підтримує стратегію європейської іптеїрації та забезпечення лідерства Європи на світових ринках.

Шоста Рамкова програма (2003-2007 pp. і на перспективу до 2025 року) відзначається революційним змістом і має за мету об'єднання європейських інтелектуальних ресурсів і застосування наукового потенціалу Європи для реалізації проірами становлення інформаційного суспільства і забезпечення лідерства у світовій конкуренції. Початок ралізації Шостої Рамкової проірами намічений на 2003 рік, основними напрямами наукових досліджень для країн-членів, країн-кандидатів та країн-партнерів визначено створення єдиного європейського наукового простору; розробку і планування інтегрованих європейських програм; координацію національних та європейських досліджень щодо еволюційних змін у суспільстві і впливу нових технологій на цивілізаційний розвиток; розробку стратегій єдиної зовнішньої політики, регіональної безпеки, загального інформаційного права, монетарної політики і європейської інформаційної політики; подолання нерівності між інформаційно багатими та інформаційно бідними країнами і забезпечення конкурентоспроможності останніх в європейському регіоні; вирішення проблеми зайнятості та соціальної єдності суспільства на основі економічних реформ, еволюції інновацій і високих технологій.

Інноваційною за змістом є Сьома Рамкова програма ЄС (2007-2013 pp.) «ІКТ - інформаційні та комунікаційні технології», якою передбачено підвищення конкурентноздатності європейської інформаційної індустрії та інших промислових Галузей високих технологій задля задоволення потреб суспільства та економіки. Програма забезпечить європейську науково-технологічну базу, трансформацію ІКТ для всіх сфер життєдіяльності європейської спільноти та стимулює інноваційний розвиток європейського інформаційного суспільства.

Технологічний напрямок передбачає стратегічні 'дослідження в галузі технологічних платформ, які гарантують наскрізну інтеграцію іїехнологій, тобто поєднання ІКТ-технологій з нано-, фотоно- та інтегрованими мікросистемами, що уможливлю використання новітніх технологій в бізнесі та управлінні промисловими комплексами. Прикладні дослідження охоплюють інтелектуальні інфраструктури, а також рішення для соціальних проблем, охорони здоров'я, електронного врядування, вільного і безперешкодного доступу до аксесуарів мережі Інтернет, для охорони довкілля і сталого розвитку, для підтримки Бізнесу і промисловості, для інтелектуального розвитку особистості тощо. Прикладні дослідження мають забезпечити інноваційний прорив Європи у фундаментальних науках та біотехнологіях.

Процеси трансформації політичних, економічних, соціальних та культурних інститутів ЄС визначають рух європейського суспільства до інформаційної ери і стратегічно включають ідеологію інформаційного суспільства. Нові напрями політики ЄС щодо ІКТ та інформаційного суспільства, викладено у „Білій книзі про європейську політику комунікацій" (2006 р.), в якій визнається, що за останні два десятиліття Європейський Союз зазнав перетворень і взяв на себе широкий спектр завдань, що стосуються багатьох аспектів життєдіяльності європейського суспільства.

Головна мета „Білої книги" - об'єднання зусиль національних, регіональних та локальних владних структур країн-членів; європейських політичних партій; громадянського суспільства задля процвітання, солідарності та безпеки в умовах глобалізації.

Комісія визначила 5 сфер для діяльності у співпраці з іншими інституціями ЄС, країнами-членами та громадянським суспільством:

1. Визначення спільних принципів. Спільні принципи і норми, покликані спрямовувати інформаційну та комунікативну діяльність з європейських питань, можуть бути включені у рамковий документ, наприклад. Європейську Хартію або Кодекс дій у сфері комунікації. Мета - зобов'язати усіх учасників (інституції ЄС, «ціональні, регіональні та місцеві уряди, неурядові організації") поважати ці принципи та домогтися, щоб комунікативна політика ЄС відповідала інтересам [Громадян. Це зобов'язання буде прийматися на добровільній основі.

2. Надання повноважень громадянському суспільству. Комунікативна політика ЄС має забезпечити інструменти та сприятливі умови - форуми для дебатів та канали публічної комунікації - що нададуть громадськості доступ до формації та можливість впливати на прийняття рішень. Діяльність в цій сфері передбачає реалізацію трьох основних цілей: підвищення рівня освіти громадян, встановлення зв'язку між громадянами, встановлення зв'язку між громадянами та державними структурами.

Розроблені Комісією стандарти мають забезпечити більш збалансоване представництво різних груп інтересів європейської спільноти на рівні владних структур ЄС.

3. Робота з мас-медіа та ІКТ. ЗМ1 та ІКТ визнаються ключовими акторами І європейській комунікативній політиці, враховуючи, що у Брюсселі акредитовано понад 1000 журналістів, які забезпечуються інформацією про ключові рішення у режимі онлайн від імені трьох основних установ ЄС. Тому діяльність ЄС буде спрямована на досягнення таких цілей як: поширення ідеології європейської ідентичності; взаємозв'язок національних, регіональних та місцевих проблем задля впровадження європейської політики в місцевий контекст; використання потенціалу нових технологій для ліквідації розриву між соціальнорізними верствами європейського інформаційого суспільства.

4. Розуміння європейської громадської думки. Європейській комісії Залежить провідна роль у впровадженні/застосуванні сучасних методів Дослідження європейської громадської думки, таких як дослідження/огляди Eurobarometer. Eurobarometer перетворився на головну європейську базу даних, що постійно поповнюється результатами моніторингу громадську думку в усіх країна-членах ЄС, а також у країнах-претендентах на вступ до ЄС. Незалежні соціальні І дослідження щодо європейських питань, підтримані дослідницькими фондами ЄС, набули значного розвитку; з 1994 року було реалізовано понад ■350 багатонаціональних проектів. Базуючись на незалежному аналітичному інструментарії, ці дослідження викрили переваги та недоліки у взаємодії між європейськими політиками і громадянами, щоб відреагувати на нагальну потребу ширше і глибше розуміти тенденції в європейській громадській думці.

5. Спільна діяльність. Партнерський підхід передбачає участь усіх ключових акторів: країн-членів, політичних партій, громадських організацій. Співробітництво між національним і європейським рівнями може включати нові ініціативи, запропоновані на національному рівні: публічні та парламентські дискусії стосовно щорічних стратегічних пріоритетів Комісії; обговорення на рівні міністрів та європейських уповноважених з трансляцією у національних ЗМІ тощо. Політичні партії мають сприяти дискусіям через транснаціональні європейські „мозкові центри". Громадські організації мають відігравати важливу роль в ! європейських дебатах за допомогою цільових проектів зі співробітництва у сфері публічної комунікації.

Біла книга" окреслює виклики євроінтеграції та визначає стратегію європейських інституцій, країн-членів, місцевих і регіональних урядів, неурядових організацій та європейської спільноти щодо нової комунікативної політики ЄС.

Оскільки Європа опинилася в процесі трансформації політичних, економічних, соціальних та культурних інститутів, що визначає рух європейського суспільства до інформаційної ери, процеси європейської інтеграції, обумовлені змінами технологічного і суспільного укладу, стратегічно включають ідеологію інформаційного суспільства у напрямки співробітництва європейських інститутів РЄ та ЄС з країнами-членами та країнами-партнерами.

1 Харви Сильвия. Как вырабатывается медіаполітика // Медиа. Введение: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – С. 273.

1 Там само. – С. 274.

2 Харви Сильвия. Как вырабатывается медіаполітика // Медиа. Введение: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – С. 273. АБО ЗНАЙТИ Information Society Forum (2000) A European Way for the Information Society, Luxembourg: European Commission, p. 68—69.

1Цит. за Graszewicz Marek. Media i polityka. System i praktyka // Media w Polsce. Pierwsza władza IV RP /redakcja naukowa Marek Sokołowski/ Warszawa: Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne Spółka z o.o., 2007. – S. 79

2Цит. за Jakubowicz K. Media publiczne. Początek końca czy nowy początek. – Warszawa: Wzdawnictwa Akademickie i Profesionalne, 2007. – S. 30.

1 Там само. – С. 85.

2 Там само. – С. 85.

3 Емансипація, - 1. Звільнення від якої-небудь залежності, скасування якихось обмежень. 2. Рівноправне становище у суспільстві.

1Jakubowicz K. Media publiczne. Początek końca czy nowy początek. – Warszawa: Wzdawnictwa Akademickie i Profesionalne, 2007. – S. 87.

1 Kosmalska Beata. Model współczesnej telewizji publicznej // Media w Polsce. Pierwsza władza IV RP /redakcja naukowa Marek Sokołowski/ Warszawa: Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne Spółka z o.o., 2007. – S. 86.

2 Kosmalska Beata. Model współczesnej telewizji publicznej // Media w Polsce. Pierwsza władza IV RP /redakcja naukowa Marek Sokołowski/ Warszawa: Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne Spółka z o.o., 2007. – S. 86-87.

3 Дерегуляція - скасування регулювання, контролю, наприклад, скасування заходів, що стримують вільну конкуренцію на ринках.

4 Лібералізація - це розширення свободи економічних дій господарюючих суб'єктів, зняття або скорочення обмежень на економічну діяльність.

1 Потентат - власник, володар, господар.

2 Kosmalska Beata. Model współczesnej telewizji publicznej // Media w Polsce. Pierwsza władza IV RP /redakcja naukowa Marek Sokołowski/ Warszawa: Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne Spółka z o.o., 2007. – S. 86-87.

3 Ociepka B. Dla kogo telewizja Polska? Model publiczny w postkomunistycznej Europie Środkowej.- Wrocław: Wyd-wo Uniw. Wrocławskiego, 2003. – S. 104.

1Резигнація, - 1. Самовідданість, самозречення, самопожертва. 2. Відчуття безнадійності; цілковита покірливість долі.

2 Jakubowicz K. Media publiczne. Początek końca czy nowy początek. – S. 143.

3 Słupek Lucyna. Media publiczne w Unii Europejskiej // Media. Władza. Prawo. – Kraków: Wydawnictwi Uniwersytetu Jagellońskiego, 2005. – S. 160.

1 Деонтологія – це наука про проблеми моральності, розділ етики.

2 Sonik Liliana. Telewizja publiczna, to znaczy dla wszystkich. Rzeczpospolita 17-03-2008. – Режим доступу: http://www.rp.pl/artykul/107763.html

3Słupek Lucyna. Media publiczne w Unii Europejskiej // Media. Władza. Prawo. – Kraków: Wydawnictwi Uniwersytetu Jagellońskiego, 2005. – S. 160.

1 Jakubowicz K. Media publiczne. Początek końca czy nowy początek. – Warszawa: Wzdawnictwa Akademickie i Profesionalne, 2007. – S. 13.

2 Процес руйнування громадянського суспільства, що проявляється в розпаді соціальних груп, розриві традиційних зв'язків між людьми, втраті індивідами об'єктивної приналежності до тієї чи іншої соціальної спільноти, спотворенні естетичних, етичних, правових, фізіологічних та інших загальнолюдських норм і цінностей, перетворенні людей у духовних і соціальних люмпенів, повністю залежних від непередбачуваних і безконтрольних дій влади, демагогів і авантюристів. // Процес втрати колишніх соціальних зв'язків із неповним засвоєнням культурних, етичних цінностей нового соціального середовища.

3Ociepka B. Dla kogo telewizja Polska? Model publiczny w postkomunistycznej Europie Środkowej.- Wrocław: Wyd-wo Uniw. Wrocławskiego, 2003. – S. 234-235. (Jakubowicz K. Media publiczne. Początek końca czy nowy początek. – Warszawa: Wzdawnictwa Akademickie i Profesionalne, 2007. – S. 13-14.)

4 Зближення різних економічних систем, стирання відмінностей між ними, обумовлене спільністю соціально-економічних проблем і наявністю єдиних об'єктивних закономірностей розвитку.

1Jakubowicz K. Media publiczne. Początek końca czy nowy początek. – Warszawa: Wzdawnictwa Akademickie i Profesionalne, 2007. – S. 14.

2 Там само. – С. 14.

1 Там само. – С. 202.

2 Цит. за Miczyńska-Kowalska Maria. Media w komunikacji spolecznej. Informacja, czy celowa manipulacja? // Media w Polsce. Pierwsza władza IV RP /redakcja naukowa Marek Sokołowski/ Warszawa: Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne Spółka z o.o., 2007. – S. 210.; Iłowiecki Maciej. Krzywe zwierciadło. O manipulacji w mediachю – Lublin: Wydawnictwo: Gaudium, 2003. – S. 75. (232 s.)

1 Там само. – С. 211.

2 Karcz Magdalena. Czwarta władza. – Wrocław: Uniwersytet Wrocławski Koło Doktryn Politycznych i Prawnych, 2007. – S. – 218. Режим доступу: http://www.bibliotekacyfrowa.pl:21966/016.pdf

1Karcz Magdalena. Czwarta władza. – Wrocław: Uniwersytet Wrocławski Koło Doktryn Politycznych i Prawnych, 2007. – S. – 219. Режим доступу: http://www.bibliotekacyfrowa.pl:21966/016.pdf

1 Ustawa z dnia 29 grudnia 1992 r. o radiofonii i telewizji- Dz.U.04.253.2531. – Режим доступу: http://bip.krrit.gov.pl/pl/filecache/px_ustawa_o_rtv_25_05_07.rtf

2 Mielczarek T. Monopol. Pluralizm. Koncentracja. – S. 299. Знайти адресу Informacja o podstawowych problemach radiofonii i telewizji w 2005 r. – Warszawa: KRRiT, 2006. – S. 9.- Режим доступу:

1 Див. додаток № 3.

2 Radio i telewizja w Polsce: raport o stanie rynku w chwili przystępowania do Unii Europejskiej Warszawa:KRRiT, wrzesień 2004. – 225 s. – Режим доступу: http://www.krrit.gov.pl/bip/Portals/0/publikacje/raporty/rtv_w_polsce.pdf; Informacja o podstawowych problemach radiofonii i telewizji w 2005 r. – Warszawa: KRRiT, 2006. – S. 9.- Режим доступу:

3 Misja Telewizji Polskiej S.A. jako nadawcy publicznego. – Warszawa, czerwiec 1994 r. – Режим доступу: http://ww2.tvp.pl/include/docs/2005/01/05/misja_TVP.pdf

1 Radio i telewizja w Polsce: raport o stanie rynku w chwili przystępowania do Unii Europejskiej Warszawa:KRRiT, wrzesień 2004. – S. 14.– Режим доступу: http://www.krrit.gov.pl/bip/Portals/0/publikacje/raporty/rtv_w_polsce.pdf

1 Radio i telewizja w Polsce: raport o stanie rynku w chwili przystępowania do Unii Europejskiej Warszawa:KRRiT, wrzesień 2004. – S. – Режим доступу: http://www.krrit.gov.pl/bip/Portals/0/publikacje/raporty/rtv_w_polsce.pdf

2 Ustawa o radiofonii i telewizji z dnia 29 grudnia 1992 r. . – Режим доступу: http://mediarun.pl/files/attach/2007/05/1178535980.pdf

1 Там самою – S. 51.

2 Radio i telewizja w Polsce: raport o stanie rynku w chwili przystępowania do Unii Europejskiej Warszawa:KRRiT, wrzesień 2004. – S. 52.- Режим доступу: http://www.krrit.gov.pl/bip/Portals/0/publikacje/raporty/rtv_w_polsce.pdf

1 Ilciów Adam. Niezalieźne media Deklaracje i rzeczywistość // Media w Polsce. Pierwsza władza IV RP /redakcja naukowa Marek Sokołowski/ Warszawa: Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne Spółka z o.o., 2007. – S. 225.

2 Там само. – S. 226.

3 Там само. – S. 226-227.

1 Wypowiedź Piotra Gaweła, wiceprezesа Zarządu TVP S.A, podczas debaty na temat Media publiczne, czyli czyje?. – Режим доступу: http://www.sdp.pl/artviewer.php?article=44

2 TVP, TVN i Polsat w opiniach Polakуw // Komunikat nr. – 178. – 2006. – Режим доступу: http://www.cbos.pl/SPISKOM.POL/2006/K_178_06.PDF

3 Див Додатки №1-3 ЗРОБИТИ

1 Przygoda Karol. 15 lat Polonii 1, czyli narodziny prywatnej telewizji w Polsce. 7 marca 2008. – dokument elektroniczny. – Режим доступу: http://media2.pl/media/34060-15-lat-polonii-1,-czyli-narodziny-prywatnej-telewizji-w-polsce.htm

2 Jakubowicz K. Publiczna i prywatna telewizja w Polsce // Media i dziennikarstwo w Polsce 1989-1995.- Kraków: Ośrodek Badań Prasoznawczych Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996.- S. 68.

3 Historia telewizji POLONIA 1. – dokument elektroniczny. – Режим доступу: http://one.xthost.info/emsoft/med64.htm

1 Там само. – S. 69.

2 Евсеева Л.П. Польские медиа в конкурентной борьбе// Медиаскоп. – 2005. – № 1. – Режим доступу: http://www.mediascope.ru/node/134

1 Евсеева Л.П. Польские медиа в конкурентной борьбе// Медиаскоп. – 2005. – № 1. – Режим доступу: http://www.mediascope.ru/node/134

2 Інститут моніторингу ЗМІ в Польщі створений в 1999 р. Аналізує інформацію з понад 900 назв періодичних видань, 33 телестанцій, 62 радіостанцій, кілька десяток тисяч Інтернет-доменів та 2 інформаційних агентств. З кінця 2004р. його дослідження доступні в режимі он-лайн. З червня 2004 р. вхожить до престижної міжнародної міжнародної асоціації FIBEP (Federation Internationale des Bureaux d'Extraits de Presse), створеної в 1953 р. в Парижі. На сьогодні нараховує 92 члени з 43 країн світу.

3 Najbardziej opiniotworcze polskie media w 2009 roku. - Warszawa, luty 2010. – Режим доступу: http://www.instytut.com.pl/IMM/o_firmie/raport_krotki_media_roczny09.pdf