2. Загальні засади конституційного ладу України. Поняття і принципи конституційного ладу України

Конституційний лад України – це закріплена в Конституції форма організації держави і система суспільних відносин, яка охоплює багатогранні аспекти її соціально-економічного, духовного, політичного розвитку.

Конституційний лад України базується на таких принципах:

1. Народовладдя. У Конституції України зафіксовано, що вся влада в Україні належить народові, який є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

2. Розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. Суть теорії розподілу влади полягає в тому, що кожна з трьох гілок влади відповідно характеру функцій та призначення. Законодавча влада (Верховній Раді України). Виконавча влада (Кабінет Міністрів України). Судова влада (суди загальної юрисдикції та суди конституційної юрисдикції).

3. Державний суверенітет. Проголошення державного суверенітету України пов’язується з недоторканністю і цілісністю території України, самостійним визначенням і здійсненням зовнішньої і внутрішньої політики, верховенством Конституції та законів України на всій її території.

4. Верховенство права. В Україні конституційно закріплено принцип верховенства права, на якому ґрунтується і сама Конституція. Конституція має найвищу юридичну силу. Її норми — прямої дії і суб’єкти суспільних відносин зобов’язані безумовно виконувати відповідні конституційні положення. Закони та інші правові акти не повинні суперечити Конституції та конституційним законам України. Діяльність органів державної влади завжди пов’язана із законом. Державні органи, органи місцевого самоврядування, посадові особи здійснюють повноваження за принципом “Забороняється все, крім того, що прямо дозволяється законом”.

5. Пріоритет прав людини. У Конституції України закріплено правовий статус людини і громадянина, пріоритет особи в її відносинах з державою. Права людини мають вищу цінність і відіграють важливішу роль у суспільстві порівняно з державним механізмом.

3. Основи правового статусу особи в Україні

Основні права людини - це певні можливості людини, які необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об’єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку людства (економічним, духовним, соціальним) і мають бути загальними та рівними для всіх людей.

Вони класифікуються насамперед за сферою суспільних відносин та характером потреб або цінностей, що виступають їх об’єктом, на:

• фізичні (життєво необхідні),

• особистісні (морально - психологічні),

• культурні, економічні (матеріальні),

• політичні (державно - громадські).

Механізмом захисту прав людини на сучасному етапі займається переважно 00Н. Крім цієї універсальної міжнародної організації існують: Міжнародна організація праці (МОП) та Організація з питань освіти, науки, культури (ЮНЕСКО), які координують власну діяльність з ООН.

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Особисті права та гарантії громадян:

• усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах;

• кожен має право на вільний розвиток своєї особистості;

• кожен має право на повагу до своєї гідності;

• кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість;

• кожному гарантується недоторканість житла;

• кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов;

• ніхто не може зазнавати втручання в його особисте, сімейне життя,и крім випадків передбачених Конституцією України;

• кожному гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання;

• гарантується право на свободу думки і слова;

• кожен має право на свободу світогляду і віросповідання;

• кожен має право на соціальних захист;

• кожен має право на житло;

• кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування;

• ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності.

Фізичні права та гарантії громадян:

• кожна людина має право на життя;

• ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність;

• людина не може бути піддана без вільної згоди медичним дослідам;

• батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків;

• особа не може бути піддана кримінальному покаранню, поки не буде доведено її вину;

Економічні права громадян:

• кожен має право на підприємницьку діяльність;

• кожен має право на відпочинок;

• кожен має право на працю;

• ті, хто працюють мають право на страйк для захисту своїх прав та інтересів;

• кожен має право на достатній життєвий рівень;

• кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

• кожен має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди

Юридичні права громадян:

• Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

• Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

• Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

• Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

• Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

• Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

• Кожен має право на правову допомогу.

• Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

• Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

• Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Політичні права громадян:

• Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

• Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

• Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

• Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади,органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Екологічні права громадян:

• Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Культурні права громадян:

• Кожен має право на освіту.

• Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

• Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Юридичний обов'язок — гарантована законом міра необхідної поведінки людини.

В Загальній декларації прав людини (п. 1 ст. 29) визначено: «Кожна людина має обов'язки перед суспільством, у котрому лише й є можливим вільний і повний розвиток її особистості».

Класифікація обов'язків:

особисті (громадянські)

політичні

економічні

соціальні

культурні

екологічні

Особисті обов'язки можна поділити на фізичні (наприклад, утримувати неповнолітніх дітей) і духовні (наприклад, шанувати честь, гідність, національні почуття людини).

Економічні обов'язки – обов'язок віддавати частину свого прибутку у вигляді податку на суспільні потреби та ін.

Політичні обов'язки – додержуватися конституції і законів, захищати батьківщину та ін.

Соціальні обов'язки – обов'язок працювати та ін.

Культурні обов'язки «дбайливо ставитися до пам'ятників історії культури людства та ін.

Екологічні обов'язки – берегти природу; компенсувати збитки, заподіяні забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Види обов’язків згідно Конституції України:

Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.