4. Громадянство України

ЗУ «Про громадянство України» від 18.01.2001 року

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Принципи громадянства:

1. Єдиного громадянства.

2. Запобігання виникнення випадків без громадянства

3. Неможливості позбавити громадян України їх громадянства

4. Рівність перед законом

5. Збереження громадянства України незалежно від місця проживання.

Підстави набуття громадянства України

1. за народженням;

2. за територіальним походженням;

3. внаслідок прийняття до громадянства;

4. внаслідок поновлення у громадянстві;

5. внаслідок усиновлення;

6. внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства.

Підстави припинення громадянства України

• внаслідок виходу з громадянства України (стаття 18 ЗУ «Про громадянство України»);

• внаслідок втрати громадянства України (Випадки: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; добровільний вступ на військову службу іншої держави).

Тема 3. Основи адміністративного права України (2 год.) Лекція 3. (2 год.)

Мета заняття: Ознайомити студентів з юридичною природою адміністративного права; системою правового регулювання компетенції виконавчих органів; поняттям адміністративної відповідальності; навчити користуватись нормативно-правовою базою; формувати у студентів економічне та правове мислення, розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки; прививати любов до обраної професії.

План

1. Система та джерела адміністративного права.

2. Органи виконавчої влади, їх система.

3. Поняття та склад адміністративних правовідносин.

4. Адміністративне правопорушення як підстава адміністративної відповідальності.

5. Адміністративна відповідальність за порушення управлінських правовідносин.

Рекомендована література: 1, 5, 6, 8, 26, 27.

1. Система та джерела адміністративного права

Адміністративне право – це галузь публічного права, система правових норм, що регулюють особливу сферу управлінських правовідносин.

Система адміністративного права складається із двох частин:

1. Загальної (предмет адміністративного права, суб’єкти, державне управління, принципи, форми, методи управління);

2. Особливої (управління певними сферами управлінської діяльності, економіка, політика, соціально-культурна сфера, адміністративний процес).

Джерело адміністративного права – це акт правотворчості органів державної влади, що складається з адмі­ністративно-правових норм або навіть одного правила поведінки і регулює виконавча розпорядчу діяльність. Якщо акт охоплює поряд з нормами адміністративного права норми інших галузей права (фінансового, цивільного та ін.), то для адміністративного права він буде джерелом лише у частині, котра як би наповнена адміністративно-правовим змістом.

З огляду на різноманітність джерел адміністративного права їх доцільно розділити на такі види.

1. Конституція України (Основний Закон).

2. Законодавчі акти України:

4. закони України (наприклад. Закон від 23 березня 1996 р. «Про освіту та ін.);

5. кодекси, положення, статути та інші кодифіковані акти управлінського характеру (наприклад, КпАП та ін.).

3. Постанови Верховної Ради України, які містять адміністративно-правові норми організаційно-правового характеру (наприклад, Положення від 2 вересня 1993 р. Про паспорт громадянина України).

4. Укази та розпорядження Президента України (наприклад, Положення від 30 грудня 1997 р. про Міністерство юстиції України).

5. Нормативні акти органів виконавчої влади України:

4. нормативні постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України;

5. положення, статути, правила, інструкції, інші акти, затверджені Кабінетом Міністрів України (наприклад. Положення від 26 лютого 1993 р. про порядок легалізації об'єднань громадян);

6. нормативні накази, інструкції керівників міністерств, державних комітетів і відомств України.

6. Нормативні накази керівників державних підприємств, об'єднань, установ та організацій.

7. Нормативні акти місцевих рад, їх виконавчих органів (рішення, які передбачають за їх порушення адміністративну відповідальність, та ін.).

8. Розпорядження місцевих державних адміністрацій (їх голів).

9. Міжурядові угоди України з іншими державами та міжнародно-правові акти, ратифіковані і визнані нашою державою.

10. Акти Конституційного Суду України (наприклад, рішення щодо відповідності Конституції України постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти»).

Джерела адміністративного права – це зовнішні форми відображення адміністративно-правових норм, закріплені в Конституції України, законодавчих актах, урядових постано­вах, рішеннях державних адміністрацій та інших нормативних актах державних органів. Різноманітність адміністративно-правових норм передбачає й різні джерела адміністративного права України. За певними кри­теріями їх можна поділити на: нормативні акти органів законода­вчої влади, органів виконавчої влади, а також затверджені зазна­ченими органами положення, статути, нормативно-правові документи, що регулюють управлінську діяльність.