5. Політика держави по залученню іноземних інвестицій

Державна політика в галузі іноземних інвестицій проводиться Кабінетом Міністрів спільно з Національним банком і регулюється Верховною Радою України. Для іноземних інвестицій в пріоритетні галузі економіки і соціальної сфери з метою заохочення іноземних інвесторів можуть вста­новлюватися додаткові пільги, але разом з тим законами України визначаються території, на яких, виходячи з вимог національної без­пеки, діяльність іноземних інвесторів обмежується або забороняється.

Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації, а їх реквізиція може бути здійснена тільки у випадках стихійного лиха. І навіть в цих випадках передбачені оскарження* в судах і компен­сації. Причому всі витрати і збитки іноземних інвесторів відшкодо­вуються з держбюджету або інших джерел, що встановлюються КМУ в поточних ринкових цінах на основі оцінок незалежних аудиторів, і у тій валюті, в якій здійснювалися інвестиції або якійсь іншій, прийнятній для інвестора.

З моменту виникнення права на компенсацію і до моменту її виплати на суму інвестицій, що компенсуються, нараховуються відсотки, відповідні до тих, за якими лондонські банки на ринку євровалют надають позики першокласним клієнтам.

У разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право, на повернення протягом шести місяців своїх інвестицій, а також прибутків з них у грошовій, або речовій формі за реальними ринковими цінами, що склалися на момент припинення інвести­ційної діяльності.

Після сплати обов'язкових зборів, платежів і податків інозем­ним інвесторам гарантується безперешкодний переказ за кордон вилучених на законних основах коштів у іноземній валюті. Порядок переказу встановлюється НБУ. Доход або прибуток від інвестиції іноземний інвестор має право реінвестувати в економіку України у будь-якій валюті, а також зберігати їх на поточних розрахункових рахунках або на депозитах.

Іноземні інвестори мають право придбати паї і цінні папери відповідно до валютного законодавства і законів про цінні папери і фондову біржу, брати участь у приватизації майна державних підприємств і незавершеного будівництва, в конкурсах і аукціонах.

Надання майна в оренду іноземним інвесторам на суму більше за 10 млн. доларів здійснюється з дозволу Фонду держмайна України.

З іноземними інвесторами можуть укладатися концесійні дого­вори на розробку корисних копалин, дія яких обмежена 99 роками, а також на оренду землі (на термін до 50 років).

Інвестиційний клімат для іноземного інвестора в Україні пере­важно визначається впливом таких чинників, як політична, правова і економічна нестабільність. З цієї причини Україну розглядають за рубежем як зону підвищеного ризику для великих інвестицій.

Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" спрямований на посилення притоку інозем­ного капіталу в пріоритетні сфери економіки країни шляхом надання різного роду страхових гарантій, поліпшення правового регулювання іноземного інвестування, розвитку і вдосконалення інфраструктури міжнародного бізнесу, інших передумов іноземного інвестування.

У задачі "Програми" входить залучення додаткових джерел ін­вестування прогресивних структурних зрушень і інших якісних пере­творень в економіці України за рахунок коштів іноземних інвесторів, формування експортного потенціалу, зростання технічного рівня виробництва, скорочення енергоємності продукції, потреб підприємств в сировині, ліквідації диспропорцій, що виникають на внутрішньому ринку країни.

Пріоритетними сферами для іноземних інвестицій відповідно до "Програми" є наступні галузі:

• агропромисловий комплекс;

• легка промисловість;

• лісопромисловий комплекс;

• машинобудування;

• медична промисловість;

• паливно-енергетичний комплекс;

• транспортна інфраструктура;

• зв'язок;

• хімічна і нафтохімічна промисловість;

• соціальна інфраструктура.

При вкладенні коштів у ці галузі іноземні інвестори користу­ються пільгами, які можуть бути застосовані при іноземному інве­стуванні пріоритетних галузей при виконанні наступних умов:

- іноземні інвестиції повинні сприяти створенню нових робочих місць;

- вкладення повинні здійснюватися в ресурсозберігаючі і еконо­мічно безпечні технології, орієнтовані на найбільш раціональне використання сировинної бази України;

- сприяти зниженню енергозатрат на одиницю продукції, що виготовляється;

- продукція, що виготовляється на підприємствах з іноземними інвестиціями, повинна бути конкурентоздатною на міжнародних ринках.

Неодмінною умовою формування сприятливих передумов для припливу іноземних інвестицій буде розвиток ринкової інфраструк­тури міжнародного бізнесу, для чого передбачається:

- істотно поліпшити роботу таких учасників інвестиційної діяльності, як фондові біржі, комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні компанії і інвестиційні фонди, консалтингові і аудиторські фірми;

- створити державний реєстр іноземних інвесторів і банк даних про об'єкти іноземного інвестування в Україні;

- створити Український банк реконструкції і розвитку, на який покласти функції щодо пільгового кредитування і фінансування проектів, національну страхову компанію щодо страхування ризиків вітчизняних і іноземних інвесторів;

- здійснити організацію статистичної звітності про іноземні інвестиції, удосконалити систему обліку відповідно до міжнародних принципів, організувати публікацію на іноземних мовах нормативних актів України і іншої інформації, яка цікавить іноземних інвесторів;

- визначити учбові заклади в Україні і за кордоном для підготов­ки і підвищення кваліфікації кадрів, які працюють над проблемами залучення іноземних інвестицій в Україну.

Важливу роль у розширенні іноземного інвестування повинно зіграти агентство міжнародної співпраці і інвестицій, основна задача якого складається в наданні допомоги підприємцям України в пошуках іноземного партнера, в правильному оформленні докумен­тів інвестиційної заявки, техніко-економічного обгрунтування, скла­данні бізнес-плану, розробці інвестиційного проекту за методоло­гією, прийнятою в країнах з розвиненою ринковою економікою.

Особливу важливість має Закон України "Про правовий статус іно­земців". У ньому підтверджується право іноземних громадян як фізич­них осіб займатися інвестиційною діяльністю. Законом передбачена рівність прав і обов'язків усіх суб'єктів у сфері економічної діяльності.

Світова практика свідчить про ефективність імпорту капіталу шляхом створення вільних (офшорних) зон.

Законодавство України виділяє спеціальні (вільні) економічні зони без обмеження характеру їх діяльності. Згідно з Законом "Про загальні умови створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" і Декретом Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування" розроблена Концепція створення спеці­альних (вільних) економічних зон в Україні, яка передбачає ство­рення сприятливого інвестиційного клімату в ВЕЗ.

На першому етапі реалізації концепції визнано доцільним створювати спеціальні (вільні) економічні зони різних типів, віддаючи перевагу локальним (крапковим) зонам, які розміщуються в межах невеликих територій міст (районів).

Потім, на другому етапі, прогнозується створення багатофунк­ціональних зон в межах кордонів окремих регіонів, зон міжнарод­ного типу на суміжних територіях декількох держав.

Вільна зона — це обмежена частина території країни, для якої характерний специфічний режим функціонування економічних суб'єктів. Механізм функціонування ВЕЗ, як правило, включає специфіч­ний економічний, організаційний, податковий, митний і правовий статус господарських суб'єктів і всієї ВЕЗ. Відповідно до цього механізм функціонування ВЕЗ включає:

1. інвестиційний клімат;

2. валютно-фінансовий і митний режим;

3. організаційно-правовий режим.

Загальні умови універсальні для вільних зон і пов'язані з так званими "нульовими витратами" — зниженням податків на прибу­ток або їх скасування. Можливе зниження податків на індивідуаль­ний прибуток, на переказ прибутків за кордон, надання пільгових кредитів, тимчасове скасування сплати податків хозяйнуючим суб'єк­там. Передбачається також довгострокове кредитування у національній валюті, цільові субсидії або пільгові позики, повернення раніше виплачених податкових сум у випадках, коли інвестиції спрямовують в пріоритетні галузі. Додатковою перевагою є можливість самостій­но встановлювати терміни і порядок амортизації основних коштів.

Специфічні умови створюються з метою зниження можливого негативного впливу слабких сторін ВЕЗ, наприклад, у разі невигід­ного географічного положення, недостатності соціальної інфра­структури, а також для прискорення розвитку окремих напрямків формування ВЕЗ, наприклад сфери послуг, підготовки кадрів робо­чих необхідної кваліфікації і т.ін.

Як правило, в ВЕЗ податки нижче, ніж в приймаючій державі. Як правило, в зоні передбачається розвиток спільного підпри­ємництва як іноземних, так і національних партнерів з позазональних територій з метою забезпечення технічного і інформаційного обміну. Для цього вводиться ослаблений податковий режим для спільних підприємств зі значною часткою капіталу іноземних інве­сторів (понад 40%).

Вільні банківські зони, або зони пільгового банківського під­приємництва, можуть існувати як окремо, так і з'єднувати ВЕЗ.

Вільні банківські зони — це порівняно невеликі території, де діє особливий економіко-правовий режим — різного роду організацій­ні, митні, податкові, амортизаційні і інші пільги для вітчизняних і зарубіжних банків та інших фінансово-кредитних установ.

Офшорна зона передбачає операційну діяльність банківських і інших фінансово-кредитних установ (національних і іноземних) зі своїми партнерами-нерезидентами, як юридичними, так і фізичними особами, у іноземній для даної країни валюті. При цьому інвести­ційний ринок ізолюється від зовнішнього (міжнародного) шляхом відділення рахунків резидентів від рахунків нерезидентів за допомогою використання системи різних пільг. Таким чином, фінансово-кредитні установи офшорної зони тільки використовують територію країни для проведення операцій за її межами і не є частиною її фінансово-кредитної системи.

Перша в Україні вільна економічна зона "Сиваш" створена Указом Президента від ЗО червня 1995 р. Зона знаходиться в адміністративних кордонах міст Красноперекопськ, Армянськ і Красно-перекопского району Автономної Республіки Крим. Для підприємств, працюючих в зоні, податки знижуються в середньому на 60% по відношенню до ставок, діючих в Україні. Для інвесторів з країн СНД, що створюють свої підприємства в зоні, передбачене повне звільнення від усіх платежів за умови реінвестування виробництва.