Поняття і склад маркетингових витрат
Може бути суттєва відмінність між цінами виробників аграрної продукції і роздрібними цінами на таку продукцію для споживачів. Така різниця в цінах пояснюється маркетинговими витратами.
Маркетингові витрати виникають коли сільськогосподарська продукція рухається від господарства до місця продажу кінцевому споживачу, незалежно від того хто це здійснює – аграрний виробник, посередник, маркетинговий кооператив, експортер, компанія оптової або роздрібної торгівлі.
Маркетингові витрати включають:5
витрати підготовки і пакування продукції;
навантажувально-розвантажувальні витрати;
транспортування;
втрати;
витрати на зберігання;
витрати на переробку;
амортизаційні відрахування і сплату відсотків (витрати, пов’язані з функціонуванням капіталу);
рекламні витрати;
винагороди, комісійні і неофіційні платежі;
прибуток.
Підготовка і пакування. Або аграрний виробник або посередник (торгівельна компанія тощо) перед продажем продукції часто її очищує, сортує а потім при необхідності здійснює пакування. Все це необхідно, щоб продукція була придатна для транспортування і успішно продавалася оптовим чи роздрібним покупцям.
Це вимагає витрат праці, пакувальних витрат та ін. Інколи торговельні компанії мають свою власну упаковку, що вимагає відповідних витрат.
Навантаження і розвантаження. На кожному етапі руху продукції від виробника до споживача вона може вимагати багаторазового навантаження і розвантаження, викликане необхідністю перевезення та зберігання. Кожного разу такі витрати, як правило, невеликі, але у загальному підсумку можуть скласти суттєву суму.
Транспортування. Транспортні витрати залежать переважно від відстані між виробником і споживачем. Але також вони залежать від якості транспортної системи (у першу чергу, доріг) та наявності альтернативних видів транспорту.
Інколи транспортні витрати просто підрахувати, якщо базою розрахунку є 1 тонно-кілометр або вартість перевезення 1 контейнера. Розрахунок ускладнюється, коли використовуються кілька видів транспорту для перевезення кількох видів культур одночасно.
Втрати. Втрати продукції є поширеним явищем. Навіть якщо частина товару не викидається, може бути втрата ваги під час зберігання і транспортування. Таким чином один кілограм продукції, проданої в роздріб, не завжди можна порівнювати із одним кілограмом проданої виробником. Інколи дуже високі втрати можуть бути у свіжих фруктів і овочів, особливо в сезон, коли частина продукції може залишатися непроданою. Як правило, чим більша відстань між виробником і споживачем, тим вищі ймовірні втрати.
Також можуть бути втрати якості продукції. Але вони не можуть бути розраховані як маркетингові витрати, тому, що відображаються у кінцевій ціні продукції. Такі втрати виробникам потрібно брати до уваги при оцінці можливої ціни за свою продукцію у порівнянні із ціною, що склалася на ринку.
До втрат також відносяться фінансові втрати, якщо вони є загальнопоширеними і ризик їх понесення високий. Наприклад, до таких втрат відноситься складність невідшкодування ПДВ експортерам аграрної продукції з державного бюджету України.
Зберігання. Витрати на зберігання є важливими маркетинговими витратами для багатьох видів продукції і виникають при необхідності відокремлення в часі виробництва і споживання продукції. Власники сільськогосподарської продукції можуть провести розрахунки чи продавати продукцію одразу, чи зберігати її, сподіваючись на зростання ціни.
Переробка. Коли виробники продають свою продукцію переробним підприємствам або торгівельним компаніям, які в подальшому поставляють свою продукцію переробники, складно пов’язати (порівняти) ціну готового продукту переробки і використаної для цього сировини. При цьому необхідно враховувати коефіцієнт виходу готової продукції, а також вартість побічної продукції.
Амортизаційні відрахування і відсотки. Для того, щоб здійснювати торгівельну діяльність, як виробникам, так і іншим учасникам ринку потрібні основні та оборотні активи. Для їх фінансування часто використовується залучений капітал, наприклад у формі кредиту. У будь-якому випадку, амортизаційні відрахування і відсотки за кредитами, а також альтернативна вартість капіталу, є важливою складовою маркетингових витрат.
Реклама. При продажу сільськогосподарської продукції із особливими характеристиками, а також при продажу готових до споживання продуктів харчування виникає необхідність у рекламі. Інколи рекламні бюджети можуть бути суттєвими, особливо для таких видів продуктів харчування, які можуть мати власні торгівельні марки, як шоколад, чай, кава плодоовочеві консерви тощо.
Винагороди, комісійні і неофіційні платежі. Окрім перерахованих вище витрат, існує і багато інших, які з’являються в процесі руху продукції і в сумі можуть мати суттєву величину. Продавці платять за ринкове місце на ринку, за торгівельний патент чи ліцензію, за перевірку якості продукції і її сертифікацію, за реєстрацію угод на біржах, сплачують податки, неофіційні платежі тощо. Все це збільшує маркетингові витрати і їх обов’язково необхідно враховувати.
Маркетингові витрати та їх величина відрізняються залежно від виду продукції. Загальний рівень маркетингових витрат залежить від довжини маркетингового ланцюга і від рівня зберігання і переробки продукції. Існує кілька чинників, які окремо або в сукупності визначають рівень витрат. За рівних інших умов, маркетингові витрати вищі, якщо:
більші відходи і втрати;
більший строк зберігання;
вищий рівень переробки продукції;
більша частина продукції обробляється і транспортується.