3.5.3.3. Суть і послідовність процесу предметизаци документів

Процес предметизації поділяється на декілька основи етапів: відбір документів; аналіз документа як об'єкта пред­метизації; відбір смислових компонентів у головному змі< документа і прийняття рішення щодо подальшого вираженн їх у предметних рубриках; оформлення відібраних смисл' вих компонентів у предметні рубрики; редагування предм них рубрик.

Відбір документів для предметизації здійснюється пере важно для відтворення їх у предметному каталозі та інші бібліотечних ІПС і залежить від особливостей конкретної інформаційно-пошукової системи й потреб бібліотеки. Пре; метний каталог розкриває, як правило, лише частину бібліо­течного фонду. Склад цієї частини фонду неоднаковий у різн_ бібліотеках, неоднакові потреби читачів, склад системи ката­логів тощо. Саме тому стосовно кожного документа вирішує ся питання про доцільність його відображення в каталозі відповідно, доцільність предметизації. Звичайно, коли всі А кументи підлягають предметизації, наприклад, для відобра ження їх в електронному каталозі або для відображення їхньої тематики в АПП до традиційного систематичного каталога, етапу відбору документів у процесі предметизації немає.

Аналіз документа вимагає від предметизатора широкої ерудиції і знання конкретного предмета, уміння відрізняти

ірпйксування документів 137

головне від другорядного, вільної орієнтації в документах. Цей етап має велике значення, оскільки зумовлює якість подаль­шої обробки документа. Аналіз починається з перегляду, в ході якого визначається предмет твору й аспекти його розгля­ду, призначення, форма документа. Під час перегляду зверта­ють увагу на джерела предметизаціі, тобто ті елементи доку­мента, що містять максимум інформації, а саме: його текст, титульну сторінку, передмову, видавничу анотацію тощо. Аналіз починають із титульної сторінки, яка дає уявлення про зміст документа, його форму, про організацію, що видала цей доку­мент, про час і місце його виходу з друку. У переважній більшості документів назва досить точно відтворює тематику, але предметизувати тільки за назвою не можна, необхідно пе­реконатися в тому, що вона дійсно передає зміст документа. Іноді досить суттєві дані, які уточнюють тему документа, його призначення і форму, містяться в підназві. Певну інформацію про характер документа дають назва установи, відповідальної за його випуск, вихідні дані. Важливим джерелом інформації про зміст документа є анотація, яка дає змогу зрозуміти, про що йдеться в документі в цілому, з'ясувати аспекти розгляду теми, але головним джерелом предметизації є текст докумен­та, ознайомлення з котрим забезпечує її повноту і точність.

Відібрані на етапі всебічного аналізу відомості виступають основою для вибору смислових компонентів у змісті докумен­та. Вирішуючи питання про те, які саме ознаки змісту доку­мента мають бути відображені в його пошуковому образі, бе­руть до уваги не тільки безпосередньо основний зміст твору, а й мету, з якою здійснюється предметизація, склад і зміст фон­ду, представлений в ШС, інформаційні потреби користувачів тощо. Іноді предмет, який у документі висвітлюється як побіч­ний, якраз і становить найбільший інтерес для певної групи користувачів, і саме його доцільно подати в предметній рубриці.

У ході вибору смислових компонентів вирішується питан­ня про те, якою буде рубрика залежно від її подальшого вико­ристання у предметному каталозі чи в предметному покаж­чику. Вибираючи предметну рубрику для відтворення доку­мента в ІПС із контрольованою лексикою, з'ясовують перш за ^Все, чи збігається зміст цього документа з тією предметною

138

Розділ

рубрикою, яка вже зафіксована в словнику. Якщо збігаєтьс то її надають документу. Вирішуючи питання про вибір пре метної рубрики, порівнюють обсяг поняття про предмет у д_ кументі з предметною рубрикою, що вже існує в конкретній ШМ. Таким чином, визначається, адекватну чи узагальню­ючу рубрику буде надано документу. Вибір рубрики залежить від потреб конкретного пошукового масиву. Так, при виборі рубрики для предметного каталога певну роль відіграє, на­приклад, тип бібліотеки: в універсальних бібліотеках частіше використовують узагальнюючі предметні рубрики, у спеціаль­них — адекватні.

А втім далеко не завжди можна вибрати потрібну пред­метну рубрику зі списку, часто доводиться формулювати її заново. При використанні ШМ із контрольованою лексикою потрібної рубрики може просто не бути в списку. Тоді необ­хідно сформулювати її і включити до словника. Якщо ШС тільки створюється, на кожний документ складають нову пред­метну рубрику. Значну допомогу у створенні комплексів пред­метних рубрик, формулюванні окремих лексичних одиниць надають списки і словники предметних рубрик, які відобра­жають структуру діючих предметних каталогів різних бібліо­тек, автоматизованих інформаційних мереж.

У предметизації для предметного каталогу прийоми змісто­вого аналізу текстів і вибір рубрики значно простіші, ніж при складанні предметних покажчиків до цих текстів. При пред­метизації для каталогу важливо виявити основний предмет і аспекти його розгляду. При предметизації для допоміжних предметних покажчиків кількість предметів, що відобража­ються, нічим не обмежується (кількість предметних рубрик для монографії обсягом 20 друк. арк. становить приблизно 2 тис). Такий покажчик не має обмежень у розподілі на пред­мет і аспект. Обидві ці категорії — рівноцінні предмети, і кожна з них буде провідним словом предметної рубрики, на­приклад: "Абетково-предметний покажчик — Призначення" і "Призначення абетково-предметного покажчика". При пред­метизації для предметного покажчика до бібліографічного посібника враховується наявність інших допоміжних покажчи-

(илексування документів 139

ків до цього посібника, що визначає вибір найоптимальнішого шляху пошуку в масиві документів. Так, якщо є географічний покажчик, то назву країни доцільно навести не в заголовку, а в підзаголовку рубрики. (Наприклад, "Економіка Франції", а _не "Франція — Економіка"). До покажчика як самостійні пред­метні рубрики включаються всі синонімічні поняття.

Відбір смислових компонентів для АПП до таблиць кла­сифікації і систематичного каталога зведений до мінімуму, оскільки тут використовують як самостійні предметні рубри­ки прямі й інверсовані терміни, скорочені й повні наймену­вання, синоніми, техніцизми. Для введення нової рубрики іноді досить одного документа, тема якого ще не знайшла відобра­ження в АПП до систематичного каталогу. Щодо використання адекватних і узагальнюючих рубрик, то в АПП існують межі використання адекватних рубрик, оскільки надмірна повнота АПП утруднює пошук інформації.

За умови автоматизації процесів обробки й пошуку доку­ментів актуальним стає питання про зближення методичних підходів до предметизації документів незалежно від подаль­шого використання їхніх пошукових образів у різних систе­мах пошуку інформації. Автоматизація сприяє вирішенню завдання застосування таких предметних рубрик, котрі мож­на було б у разі необхідності скорочувати або ж, навпаки, по­довжувати з урахуванням сфери застосування. Це знаменує перехід до єдиної предметної рубрики (як і єдиного бібліогра­фічного опису) незалежно від подальшого використання.

Оформлення предметної рубрики здійснюється залежно від призначення предметизації. У форматах бібліографічних за­писів, призначених для автоматизованих систем, виділені спеці­альні поля, де фіксуються заголовки й підзаголовки рубрик. У традиційних предметних каталогах рубрики записують на авторському рядку перед бібліографічним описом або на зво­роті бібліографічної картки. Кожний заголовок і підзаголо­вок рубрики записують на окремій картці. Таким чином, скіль­ки заголовків і підзаголовків предметних рубрик надано до­кументу, стільки разів він відображатиметься в каталозі. Кож-

140

Розділ З

на рубрика АПП з усіма підзаголовками записується на ок­ремій картці покажчика.

У ході останньої операції процесу предметизації — реда­гування — перевіряється правильність прийнятих на інших етапах обробки документа рішень.