1. Електрон, диск

2. Електрон, гнуч. Диски (со-ном)

Щодо інших фізичних характеристик, то вони стосуються інформації про звук і колір. Наприклад:

1 електрон, диск: зв.

1 Електрон, гнуч. Диск (ср-1): зв., кольор.

Розміри становлять діаметр диска або катушки у санти­метрах.

2 електрон, диска; 9 см

104

Розділ 2

Для котушки зі стрічкою може бути вказана довжина й ширина стрічки.

Зона приміток у бібліографічних описах електронних ре­сурсів локального доступу починається з приміток про си­стемні вимоги. Це обов'язковий елемент опису. Він містить такі відомості: назва, модель комп'ютера; обсяг вільної та (або) оперативної пам'яті; назва операційної системи; про­грамне забезпечення; периферійні пристрої; технічні засоби. Не завжди є потреба надавати їх повністю. Дані наводять після слів "Системні вимоги" у скороченій формі і розділяють зна­ком "крапка з комою". Наприклад:

— Систем, вимоги: РС 486; 4Ма" РАМ; \/СА; \Л/іпа"ои/5 98/ 2000; СО-РОМ дисковод; гтюизе; 4МЬ пагсі сіізк.

У бібліографічних описах електронних ресурсів віддале­ного доступу (з інформацією на вінчестері або інших запам'я­товувальних пристроях; що міститься в інформаційних мере­жах, наприклад, в Інтернеті) обов'язковою є примітка про ре­жим доступу. Саме вона відкриває зону і починається слова­ми "Режим доступу".

Наприклад:

— Режим доступу: ппр: // \ллллл/. гзі. ги

Усі інші примітки є факультативними, вони доповнюють опис в цілому і його окремі зони. Примітки групуються і на­водяться відповідно до послідовності зон опису за загальними правилами.

За загальними правилами складання бібліографічних опи­сів документів вказують інші зони й елементи при обробці електронних ресурсів. Наприклад:

Кращі програми на кожен день [Електронний ресурс]: Для домашніх комп'ютерів. — Електрон, дані і прогр. — М.: ООО "Арго", 2003. — 1 електрон, гнуч. диск (СО-РОМ): 12 см. — Систем, вимоги: РС 486; \Мп0о\л/з 98/2000; СО-РОМ диско­вод. — Рос.

Бібліографічний опис документів 105

Факультет бібліотекознавства та інформатики [Електрон­ний ресурс]: історія фак-ту / Харків, держ. акад. культури; ред. Н.М. Кушнаренко. — Електрон, дані (1 файл). — X.: ХДАК, [2000]. — Режим доступу: ппр: // уу\лллл іс.ас.кгіагкоу.иа, віль­ний. — Назва з екрану.

2.3.5.9. Бібліографічний опис в електронних пошукових системах

Бібліографічні описи для електронних каталогів та інших автоматизованих ІПС складають на основі форматів бібліо­графічних записів. Згідно з ДСТУ 3578-97 "Документація. Формат для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях" формат бібліографічного запису складається з пере­ліку полів і підполів, які відповідають бібліографічним еле­ментам, утворюють структуру запису і, таким чином, забезпе­чують ідентифікацію документів. Поле розглядається як ча­стина запису, що має функціонально самостійне значення. Підполе — це частина поля, яка може використовуватися са­мостійно. Запис формату включає маркер, довідник й перемінні поля.

Маркер — це обов'язкове перше поле запису, він означає початок запису і містить 24 символи. Позиції символів нуме­руються від 0 до 23. Довідник складається зі статей, кожна з яких включає мітку поля, його довжину, позицію початкового символу. Мітка поля (підполя) — це послідовність символів (літер, цифр або знаків), що надається полю (підполю) і викори­стовується для звернення до нього. Мітка поля позначається трьома послідовними символами. Довжина поля складається з чотирьох цифр, які зазначають довжину поля і визначаються певною статтею довідника. Позиція початкового символу скла­дається з п'яти цифр, які визначають позицію першого симво­лу поля, який, у свою чергу, визначається статтею довідника.

Довідник вноситься до запису безпосередньо після марке­ра, починаючи з позиції 24; статті розташовуються відповідно До збільшення мітки поля.

106

Розділ 2

Бібліографічний опис документів

107

Після маркера і довідника йдуть перемінні контрольні поля, які розташовані за зростанням цифрових міток (001—008). Перемінне поле — це поле даних змішаної довжини. Воно може включати одне або кілька підполів, а довжина полів у символах визначається кількістю символів, необхідною для текстових даних, індикаторів, ідентифікаторів підполів та роз­дільників поля. Індикатор надає додаткову інформацію про зміст поля і позначається цифрами або цифрами і літерами. Ідентифікатор підполя допомагає визначити зміст підполя і позначається двома символами, перший з яких — роздільник — завжди починається знаком $, а другий — код підполя — літерами або цифрами.

Поля у форматі розділені за функціональними блоками, кожному надана відповідна мітка поля, позначена цифрами.

0. — Блок ідентифікації. Він вміщує номери, які ідентифі­кують запис і окремі відомості, наприклад, 010 Міжнародний стандартний книжковий номер (І8ВКГ).

1. — Блок кодованої інформації. Цей блок включає елемен­ти даних фіксованої довжини, які відбивають різні характе­ристики запису або даних. Наприклад, 101 Мова документа.

2. — Блок описової інформації містить важливі елементи бібліографічного опису, наприклад:

200$а Основна назва

205$* Відомості про відповідальність зоні видання.

3. — Блок приміток. Цей блок містить примітки і довідки, які стосуються запису в цілому і окремих його елементів. Наприклад, 320 Примітки про наявність у документі бібліо­графії/покажчика.

4. — Блок зв'язку описів включає відомості про серії, до­датки, передруки тощо, наприклад, 410 Серія.

5. — Блок взаємопов'язаних назв. Цей блок надає відо­мості про різні назви (крім основної), надані в документі та інших джерелах. Наприклад:

512 Назва обкладинки

530 Ключова назва (серійні видання)

6. — Блок визначення тематики містить класифікаційні індекси, відповідні до тематики документа, предметні рубри­ки, ключові слова тощо.

7. — Блок інтелектуальної відповідальності. Він включає заголовки записів.

700 ім'я особи