- •1.5. Використання наукової обробки документів
- •2.2.3. Розвиток теорії та практики бібліографічного опису в XX ст.
- •2.2.3.1. Теорія і практика бібліографічного опису в першій половині XX ст.
- •2.2.3.2. Бібліографічний опис у другій половині XX ст. Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису
- •2.3.5.1. Складання бібліографічних описів документів, що мають індивідуальних авторів
- •2.3.5.2. Складання багаторівневого бібліографічного опису
- •2.3.5.3. Складання аналітичного бібліографічного опису
- •2.3.5.4. Складання бібліографічних описів нормативно-технічних і технічних документів, неопублікованих документів
- •2.3.5.5. Складання бібліографічних описів нотних видань
- •2.3.5.6. Складання бібліографічних описів образотворчих видань
- •2.3.5.7. Складання бібліографічних описів картографічних видань
- •2.3.5.8. Складання бібліографічних описів аудіовізу альних і електронних документів
- •1 Ндп. (12 дп.): кольор., картон, рамка.
- •Електрон, диск
- •Електрон, гнуч. Диски (со-ном)
- •1 Електрон, гнуч. Диск (ср-1): зв., кольор.
- •2.3.5.9. Бібліографічний опис в електронних пошукових системах
- •710 Найменування організації/установи
- •3.5.2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик
- •3.5.2.3. Прийоми формалізації мови предметних рубрик
- •3.5.2.4. Основні етапи розвитку теорії та методики предметизації
- •3.5.3.2. Загальні положення формулювання предметних рубрик
- •3.5.3.3. Суть і послідовність процесу предметизаци документів
- •3.5.3.4. Предметизація видань з окремих галузей знання і деяких видів документів
- •3.6.1.3. Таблиці класифікації
- •6 Прикладні науки. Медицина.Технологія;
- •3.6.3.2. Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ббк)
- •3.6.3.3. Державний рубрикатор нті
- •3.6.3.5. Класифікатор "Стандарти і технічні умови"
- •3.6.4.1. Поняття загальної і спеціальної методики систематизації. Основні принципи систематизації
- •3.6.4.2. Загальні правила і методи систематизації
- •3.6.4.4. Зміст і послідовність процесу систематизації
- •5.3.2.1. Методи відбору інформації
- •5.3.2.2. Методи надання інформації
- •01034, Київ-34, вул. Стрілецька, 28
Електрон, диск
Електрон, гнуч. Диски (со-ном)
Щодо інших фізичних характеристик, то вони стосуються інформації про звук і колір. Наприклад:
1 електрон, диск: зв.
1 Електрон, гнуч. Диск (ср-1): зв., кольор.
Розміри становлять діаметр диска або катушки у сантиметрах.
2 електрон, диска; 9 см
104
Для котушки зі стрічкою може бути вказана довжина й ширина стрічки.
Зона приміток у бібліографічних описах електронних ресурсів локального доступу починається з приміток про системні вимоги. Це обов'язковий елемент опису. Він містить такі відомості: назва, модель комп'ютера; обсяг вільної та (або) оперативної пам'яті; назва операційної системи; програмне забезпечення; периферійні пристрої; технічні засоби. Не завжди є потреба надавати їх повністю. Дані наводять після слів "Системні вимоги" у скороченій формі і розділяють знаком "крапка з комою". Наприклад:
— Систем, вимоги: РС 486; 4Ма" РАМ; \/СА; \Л/іпа"ои/5 98/ 2000; СО-РОМ дисковод; гтюизе; 4МЬ пагсі сіізк.
У бібліографічних описах електронних ресурсів віддаленого доступу (з інформацією на вінчестері або інших запам'ятовувальних пристроях; що міститься в інформаційних мережах, наприклад, в Інтернеті) обов'язковою є примітка про режим доступу. Саме вона відкриває зону і починається словами "Режим доступу".
Наприклад:
— Режим доступу: ппр: // \ллллл/. гзі. ги
Усі інші примітки є факультативними, вони доповнюють опис в цілому і його окремі зони. Примітки групуються і наводяться відповідно до послідовності зон опису за загальними правилами.
За загальними правилами складання бібліографічних описів документів вказують інші зони й елементи при обробці електронних ресурсів. Наприклад:
Кращі програми на кожен день [Електронний ресурс]: Для домашніх комп'ютерів. — Електрон, дані і прогр. — М.: ООО "Арго", 2003. — 1 електрон, гнуч. диск (СО-РОМ): 12 см. — Систем, вимоги: РС 486; \Мп0о\л/з 98/2000; СО-РОМ дисковод. — Рос.
Бібліографічний опис документів 105
Факультет бібліотекознавства та інформатики [Електронний ресурс]: історія фак-ту / Харків, держ. акад. культури; ред. Н.М. Кушнаренко. — Електрон, дані (1 файл). — X.: ХДАК, [2000]. — Режим доступу: ппр: // уу\лллл іс.ас.кгіагкоу.иа, вільний. — Назва з екрану.
2.3.5.9. Бібліографічний опис в електронних пошукових системах
Бібліографічні описи для електронних каталогів та інших автоматизованих ІПС складають на основі форматів бібліографічних записів. Згідно з ДСТУ 3578-97 "Документація. Формат для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях" формат бібліографічного запису складається з переліку полів і підполів, які відповідають бібліографічним елементам, утворюють структуру запису і, таким чином, забезпечують ідентифікацію документів. Поле розглядається як частина запису, що має функціонально самостійне значення. Підполе — це частина поля, яка може використовуватися самостійно. Запис формату включає маркер, довідник й перемінні поля.
Маркер — це обов'язкове перше поле запису, він означає початок запису і містить 24 символи. Позиції символів нумеруються від 0 до 23. Довідник складається зі статей, кожна з яких включає мітку поля, його довжину, позицію початкового символу. Мітка поля (підполя) — це послідовність символів (літер, цифр або знаків), що надається полю (підполю) і використовується для звернення до нього. Мітка поля позначається трьома послідовними символами. Довжина поля складається з чотирьох цифр, які зазначають довжину поля і визначаються певною статтею довідника. Позиція початкового символу складається з п'яти цифр, які визначають позицію першого символу поля, який, у свою чергу, визначається статтею довідника.
Довідник вноситься до запису безпосередньо після маркера, починаючи з позиції 24; статті розташовуються відповідно До збільшення мітки поля.
106
Розділ 2
Бібліографічний опис документів
107
Після маркера і довідника йдуть перемінні контрольні поля, які розташовані за зростанням цифрових міток (001—008). Перемінне поле — це поле даних змішаної довжини. Воно може включати одне або кілька підполів, а довжина полів у символах визначається кількістю символів, необхідною для текстових даних, індикаторів, ідентифікаторів підполів та роздільників поля. Індикатор надає додаткову інформацію про зміст поля і позначається цифрами або цифрами і літерами. Ідентифікатор підполя допомагає визначити зміст підполя і позначається двома символами, перший з яких — роздільник — завжди починається знаком $, а другий — код підполя — літерами або цифрами.
Поля у форматі розділені за функціональними блоками, кожному надана відповідна мітка поля, позначена цифрами.
— Блок ідентифікації. Він вміщує номери, які ідентифікують запис і окремі відомості, наприклад, 010 Міжнародний стандартний книжковий номер (І8ВКГ).
— Блок кодованої інформації. Цей блок включає елементи даних фіксованої довжини, які відбивають різні характеристики запису або даних. Наприклад, 101 Мова документа.
— Блок описової інформації містить важливі елементи бібліографічного опису, наприклад:
200$а Основна назва
205$* Відомості про відповідальність зоні видання.
— Блок приміток. Цей блок містить примітки і довідки, які стосуються запису в цілому і окремих його елементів. Наприклад, 320 Примітки про наявність у документі бібліографії/покажчика.
— Блок зв'язку описів включає відомості про серії, додатки, передруки тощо, наприклад, 410 Серія.
— Блок взаємопов'язаних назв. Цей блок надає відомості про різні назви (крім основної), надані в документі та інших джерелах. Наприклад:
512 Назва обкладинки
530 Ключова назва (серійні видання)
— Блок визначення тематики містить класифікаційні індекси, відповідні до тематики документа, предметні рубрики, ключові слова тощо.
— Блок інтелектуальної відповідальності. Він включає заголовки записів.
700 ім'я особи