1 Ндп. (12 дп.): кольор., картон, рамка.

З мф.

10 мфіш.

Інші відомості записуються з урахуванням правил, що сто­суються наведення окремих зон та елементів опису:

Ким бути? [Відеозапис]: навч. кінофільм. — К.: Укркінохро-ніка. 1998. — 1 кф. (10 хв): 24 кд/с, ч.-б.

Остання спокуса Христа: [Відеозапис] / реж. М. Скорсезе. — М.: Прем'єр-відеофільм, 2002. — 1 вк. — Рос.

100

Розділ 2

Бібліографічний опис документів

101

У бібліографічних описах мікрофільмів і мікрофіш у зоні приміток фіксують відомості про видання, з якого зроблено мікрорепродукцію.

Бінкін. Б.А. Ефективність управління [Відеозапис]: Наука і практика / Б.А. Бінкін. В.І. Червняк. — М., 1982.— 1 мф. — Мікро-репрод. вид.: М.: Наука, 1982. — 144 с: ілюстр. — Рос.

На комплекти візуальних документів складають багато­рівневий опис. Зона фізичного опису в загальній частині містить узагальнені відомості про кількість одиниць у комплек­ті й час проекції всіх частин фільму, загальну кількість кадрів для діапозитива.

У специфікації вказують назву одиниці з комплекту візу­ального матеріалу, її порядковий номер і власну назву випуску:

Алі — мореплавець [Відеозапис]: у 2 дф. / авт. Ю. Логвін. — К.: Держкіно, 1988. — 2 дф. (44, 49 кд.): кольор. Дф. 1:4. 1-2.-Д. 125-88. Дф. 2: Ч. 3-^*. -Д. 126-88.

На окремий слайд з набору діапозитивів, окремий кадр або групу кадрів діафільму, кінофільму може складатися ана­літичний опис:

Екзотичні риби: [Відеозапис] // Харк. зоопарк. — К.: Держ­кіно, 1985. — 1 ндп. (Дп. 18). — 85-1223.

Складання бібліографічних описів комплектів з аудіові­зуальними документами. На комплекти звукових, візуальних документів і друкованих видань складають багаторівневий бібліографічний опис, загальна частина якого вміщує відо­мості, котрі є загальними для всього комплекту. Якщо одним із компонентів є друкований текст, йому надається перевага при складанні опису. Зони й бібліографічні елементи наво­дять відповідно до правил, за якими складається опис доку-

ментів, що входять до комплекту. Слід мати на увазі деякі особливості. Зокрема, в зоні вихідних даних зазначають дати видання першого й останнього з компонентів, якщо вони різні. у зоні фізичного опису замість обсягу і позначення виду до­кумента подають скорочені слова "Комплект аудіовізуальних матеріалів" — К-т АВМ, а в круглих дужках наводять дані про кількість компонентів (3 комп.). У специфікації вказу­ють відомості про окремі компоненти. Компоненти нумерують, фіксують специфічний вид документа і дані про нього згідно з правилами складання бібліографічного опису кожного з цих документів:

Степанова, О.М. Інтенсивний курс російської мови: Темп 1" [Комплект] / О.М. Степанова. П.Г. Чеботарьов. — М.: Рус. яз., 1982. — К-т АВМ (2 комп.). — Рос.

Комп. 1. Кн.: Книга для викладача. — 84 с.

Комп. 2. Мфк: Ур. 1—12 / звукореж. І. Слепнев; Ред. С. Ефремова. — М.: Мелодия, 1982. — 1 мфк. (1 год. 17 хв.): 4.76 см/с, 2 дор., моно.

Складання бібліографічних описів електронних ресурсів.

Бібліографічні описи складають на електронні ресурси, що становлять електронні дані, електронні програми та їх сполу­чення. Відомості для опису одержують перш за все з самого електронного ресурсу, а саме: титульного екрану, основного меню й інших частин документа. Якщо одержаних відомо­стей недостатньо, звертаються до інших джерел: етикетки або маркіровки на фізичному носії ресурсу, технічної докумен­тації, супровідного матеріалу, упаковки, довідкових видань, ме-таданих тощо.

Заголовок до бібліографічного опису додають за загальними правилами. Основна назва формулюється за загальними пра­вилами, найчастіше вона подана в документі першою. Проте електронний ресурс може складатися з кількох творів і не мати загальної назви. У такому разі назви окремих творів наводять в описі, причому можна обмежитись першими трьо-^м&- При відсутності у джерелі основної назви, її можна пода-

102 Розділ 2

ти першими словами тексту або текстом з титульного екрану, можна також самостійно сформулювати її, виходячи з аналізу тексту, і подати у квадратних дужках.

У зоні специфічних відомостей подаються дані про вид документа — електронні дані (текстові, звукові, графічні, чис­лові, шрифтові, демонстраційні та ін.), електронні програми (системні, прикладні, сервісні). Наприклад:

Електрон, текст, дані; Електрон, журн.

В одному електронному ресурсі можуть поєднуватися елек­тронні дані й програми різних видів. Наприклад:

Електрон, граф, дані і прогр.

Відомості про обсяг ресурсу подають у круглих дужках так, як вони представлені в документі. Наприклад:

Електрон, дані і прогр. (28 файлів)

Для ресурсу даних можна навести кількість записів, байтів; для ресурсу програми — кількість операторів, байтів.

Електрон, дані (3 файла: 50 тис. записів) Електрон, прогр. (5 файлів: 21 230 байтів)

Місцем видання вважається юридична адреса офіційного видавця або дистриб'ютора електронних документів. Для документів, створених в Україні або Росії за ліцензійною уго­дою з зарубіжним власником авторських прав, вказують лише місцезнаходження українського або російського видавця. Це стосується і назви видавництва; такою є назва установи, що здійснює випуск документів на основі авторської умови з їх створювачем або за ліцензійною угодою з зарубіжними влас­никами. У останньому випадку назву зарубіжної фірми не наводять.

Бібліографічний опис документів 103

Зона фізичної характеристики містить відомості про елек­тронні ресурси локального доступу, тобто такі, де інформація зафіксована на окремому фізичному носії, який користувач вміЩУ^є у комп'ютер. Перш за все тут вказують специфічне позначення матеріалу, до якого належить фізичний носій, та кількість фізичних одиниць. Специфічними позначеннями матеріалу найчастіше є такі:

• Електронний мікропроцесорний картридж

• Електронний диск

• Електронний магнітний диск

• Жорсткий магнітний диск

• Гнучкий магнітний диск (дискета)

• Електронний оптичний диск

• Інтерактивний компакт-диск (СО-1)

• Компакт-диск з постійною пам'яттю (Сй-ЯОМ)

• Компакт-диск одноразового запису (Сй-М/ОЯМ)

• Фото-компакт-диск (РНОТО-СО)

• Інтерактивний відеодиск

• Електронна касета з магнітною стрічкою

• Електронна котушка з магнітною стрічкою

Кількість фізичних одиниць наводять за загальними пра­вилами. Наприклад;