§ 2. Права та обов'язки опікуна,

піклувальника і дітей, над якими встановлено

опіку або піклування

Орган опіки та піклування зобов'язаний контролювати умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою вста­новлено опіку або піклування (ст. 246 СК). Опікуни, піклу­вальники щорічно не пізніше 1 лютого наступного за звітним року мають подавати органу опіки та піклування звіт про свою діяльність за минулий рік, а на вимогу цього органу — й в інший визначений ним строк. Після припинення опіки, піклування опікуни, піклувальники повинні подавати загаль­ний звіт про свою діяльність (п. 4.11 Правил опіки та піклу­вання).

Стаття 247 СК визначає права дитини, над якою встанов­лено опіку або піклування, яким відповідають обов'язки опіку­нів та піклувальників. Зокрема, така дитина має право на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку. А згідно з п. 4.3 Правил опіки та піклування опікун, піклувальник, як правило, повинен проживати разом з підопічним. Отже, зі змісту цього пункту випливає, що опікун, піклувальник може проживати на житловій площі пі­допічного.

Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності, а також на за­хист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦК дії опікуна можуть бути оскар­жені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопіч­ного, до органу опіки та піклування або до суду. Уявляється, що це положення має поширюватись і на піклувальника. Його законодавче закріплення відповідало б ст. 55, яка передбачає право людини і громадянина на судовий захист, і ст. 124 Кон­ституції, згідно з якою юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у нашій державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦК рішення органу опіки та піклування може бути оскаржене до відповідного органу, яко­му підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду. Вищестоящими органами, яким підпорядковані органи опіки та піклування, є обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та виконавчі комітети вищестоящих рад.

375

Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має також право на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки чи піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його одержання відповідно до закону.

Обов'язки опікунів та піклувальників дещо відрізняються від обов'язків усиновлювачів. На опікунів та піклувальників не покладено обов'язок утримувати підопічних. Вони витрача­ють на це їх пенсію, аліменти, інші доходи від майна підопіч­них (ч. З ст. 72 ЦК). Крім того, при встановленні опіки та піклування над дитиною не припиняються особисті немайнові та майнові правовідносини між нею та її батьками й іншими родичами за походженням. Тому згідно з ч. 2 ст. 247 СК вста­новлення опіки та піклування не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкоду­вання шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Дитина, яка залишилася без піклування батьків і проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров'я, відповідно до ст. 248 СК має право на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності, на збереження права користу­вання житлом, у якому вона раніше проживала, а у разі його відсутності — на одержання житла згідно з законом. Крім того, така дитина має право на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазна­ченому закладі. Влаштування зазначеної дитини до дитячого закладу або закладу охорони здоров'я не припиняє її права на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкоду­вання шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 249 СК опікун, піклувальник зо­бов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечувати здо­буття нею повної загальної середньої освіти. Ці права та обов'яз­ки аналогічні правам та обов'язкам батьків щодо виховання дітей, передбаченим статтями 150 і 151 СК. Однак права та обов'язки опікунів і піклувальників мають вужчий характер. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням її думки та рекомендацій ор­гану опіки та піклування (ч. 2 ст. 249 СК).

Різними є й підстави виникнення прав та обов'язків батьків, пов'язаних з вихованням дітей і опікунів, піклувальників щодо виховання підопічних. Підставою виникнення батьківських прав та обов'язків є засвідчене у встановленому законом порядку

376

походження дітей від даних батьків (ст. 121 СК). А права та обов'язки опікуна, піклувальника виникають на підставі рі­шення суду або органу опіки та піклування (ст. 243 СК; статті 60 і 61 ЦК).

Праву опікуна, піклувальника щодо виховання підопічних відповідає обов'язок третіх осіб не порушувати його, тобто воно має абсолютний характер. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду (ч. 2 ст. 249 СК; ч. 2 ст. 67 ЦК; п. 4.1 Правил опіки та піклування). Це право аналогічне праву батьків на відібрання малолітньої дити­ни від будь-якої особи, яка незаконно тримає її у себе, передбаченому ч. 2 ст. 163 СК. Однак воно не має безумов­ного характеру. Суд вирішує спір, керуючись інтересами дітей. Це означає, що він може відмовити у задоволенні позову опікуну, піклувальнику, якщо вважатиме, що передача йому дитини не відповідає її інтересам. Уявляється, що у такому разі треба ставити питання про звільнення опікуна і піклу­вальника від виконання покладених на них обов'язків (ч З ст. 75 ЦК; статті 250 і 251 СК).

При встановленні опіки, піклування не припиняються право­відносини дитини з її батьками та іншими родичами за поход­женням. Тому згідно з ч. З ст. 249 СК опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Як вже зазначалося, встановлення опіки та піклування по­роджує не тільки сімейні правовідносини, а й цивільно- та адміністративно-правові. Цивільні права та обов'язки опікуна і піклувальника передбачені статтями 67—72 і 74 ЦК. Так, відповідно до ч. З ст. 67 ЦК опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укла­дати з підопічним договорів, крім передачі майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користу­вання за договором позички. Опікун не може здійснювати дару­вання від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою (частини 1 і 2 ст. 68 ЦК). Він не має права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини, пере­лічені у ст. 71 ЦК.

Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочи-нів згідно зі статтями 32 і 37 ЦК. Він не може давати згоду на вчинення правочинів, зазначених у ст. 70 ЦК. А на вчинення

377

правочинів, передбачених ч. 1 ст. 71 ЦК, він може давати згоду лише з дозволу органу опіки та піклування.

Опікуни, піклувальники, як вже зазначалося, призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відно­синах з підопічним і лише за їх письмовою заявою. Тому від­повідно до ч. 5 ст. 249 СК обов'язки з опіки та піклування щодо дитини виконуються опікуном та піклувальником без­оплатно. Водночас ст. 73 ЦК передбачає, що підстави виник­нення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її роз­мір та порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з цим уявляється, що опікуни та піклуваль­ники можуть одержувати плату за свої послуги з підстав і в розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів, за умови, що вони вимагають цього.