- •Сімейне право України Підручник
- •Розділ і загальні положення
- •Поняття, предмет, метод, функції та принципи сімейного права україни
- •§ 2. Сімейно-правовий метод регулювання суспільних відносин
- •§ 3. Функції сімейного права
- •§ 4. Принципи сімейного права
- •Глава 2
- •Глава 4 сімейні правовідносини
- •§ 1. Поняття сім'ї у соціологічному та юридичному розумінні
- •§ 2. Поняття та особливості сімейних правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти, об'єкти і зміст сімейних правовідносин
- •§ 4. Виникнення, зміна і припинення сімейних правовідносин
- •§ 5. Споріднення і свояцтво, їх юридичне значення
- •§ 6. Акти цивільного стану
- •§ 7. Здійснення сімейних прав
- •§ 8. Позовна давність у сімейному праві
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття шлюбу та умови його укладення
- •§ 2. Порядок укладення шлюбу
- •Глава 6 недійсність шлюбу
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика
- •§ 2. Види особистих немаинових прав та обов'язків подружжя
- •Глава 8
- •§ 1. Правовий режим майна дружини, чоловіка
- •§ 2. Право спільної сумісної власності подружжя
- •§ 3. Правовий режим роздільного майна подружжя
- •§ 4. Припинення спільної сумісної власності подружжя
- •§ 5. Відповідальність подружжя за особистими та спільними боргами
- •§ 6. Правовий режим майна фактичного подружжя
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття аліментних зобов'язань
- •§ 2. Загальні підстави виникнення аліментних зобов'язань
- •§ 3. Аліментні зобов'язання колишнього подружжя
- •§ 4. Способи й розмір надання утримання одним із подружжя другому
- •§ 5. Припинення, позбавлення або обмеження строком права на утримання одного з подружжя
- •§ 6. Спеціальні підстави стягнення аліментів
- •§ 7. Припинення права на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина
- •§ 8. Право на утримання фактичного подружжя
- •Глава 10 шлюбний договір
- •§ 1. Поняття шлюбного договору
- •§ 2. Укладення і зміст шлюбного договору
- •§ 3. Строк дії, зміна умов, припинення та визнання шлюбного договору недійсним
- •Глава 11 припинення шлюбу
- •§ 1. Поняття та підстави припинення шлюбу
- •§ 2. Розірвання шлюбу органом рацСу
- •§ 3. Розірвання шлюбу за рішенням суду
- •§ 4. Момент припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу
- •Глава 12
- •§ 1. Загальні підстави виникнення правовідносин між батьками і дітьми
- •§ 2. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
- •§ 3. Оспорювання батьківства, материнства
- •Глава 13
- •§ 1. Загальна характеристика особистих
- •§ 2. Характеристика окремих особистих немайнових прав та обов'язків батьків
- •§ 3. Права та обов'язки неповнолітніх батьків
- •§ 4. Спори щодо дитини
- •§ 5. Обов'язок дитини, повнолітніх доньки і сина піклуватися про батьків
- •Глава 14
- •§ 1. Підстави, порядок і наслідки позбавлення батьківських прав
- •§ 2. Підстави та порядок поновлення батьківських прав
- •§ 3. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
- •Глава 15 права батьків та дітей на майно
- •Глава 16
- •§ 1. Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання
- •§ 2. Способи виконання батьками
- •§ 3. Обов'язки батьків, пов'язані з їх участю у додаткових витратах на дитину
- •§ 4. Припинення суб'єктивного права дитини на аліменти
- •§ 5. Визначення заборгованості за аліментами
- •§ 6. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей
- •§ 7. Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання
- •Глава 17
- •Глава 18
- •§ 1. Аліментні зобов'язання баби, діда, прабаби, прадіда, внуків і правнуків
- •§ 2. Аліментні правовідносини між братами і сестрами
- •§ 3. Аліментні зобов'язання мачухи, вітчима, падчерки, пасинка
- •§ 5. Розмір аліментів, що стягуються з інших
- •Глава 19 усиновлення
- •§ 1. Поняття та значення усиновлення
- •§ 2. Умови усиновлення
- •§ 3. Облік дітей, які можуть бути усиновлені
- •§ 4. Облік осіб, які бажають усиновити дитину
- •§ 5. Порядок усиновлення
- •§ 6. Таємниця усиновлення
- •§ 7. Правові наслідки усиновлення
- •§ 8. Визнання усиновлення недійсним. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним
- •§ 9. Скасування усиновлення. Правові наслідки скасування усиновлення
- •§ 10. Позбавлення усиновлювача батьківських прав
- •Глава 20 опіка та піклування
- •§ 1. Поняття опіки та піклування.
- •§ 2. Права та обов'язки опікуна,
- •§ 3. Припинення опіки, піклування над дитиною
- •Глава 21 патронат над дітьми
- •§ 1. Реєстрація та розірвання шлюбу громадян України з іноземцями та шлюбу
- •§ 2. Усиновлення дітей, які є громадянами
- •§ 3. Встановлення опіки, піклування над
- •§ 4. Застосування в Україні законів іноземних держав та міжнародних договорів
- •04136, Київ-136, вул. Маршала Гречка, 13.
§ 5. Розмір аліментів, що стягуються з інших
членів сім'ї та родичів, і строки їх стягнення.
Визначення заборгованості за аліментами
У нормах сімейного законодавства закріплені правила визначення розміру аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів, та строків їх стягнення. Так, згідно з ч. 1 ст. 272 СК розмір таких аліментів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі.
322
При цьому суд бере до уваги матеріальне становище і сімейний стан платника і одержувача аліментів.
У теорії сімейного права під матеріальним становищем розуміється наявність або відсутність заробітку, пенсії, заощаджень, майна, ступінь втрати працездатності, одержання або неодержання матеріальної допомоги від інших членів сім'ї, а під сімейним станом — перебування або неперебування у шлюбі, наявність чи відсутність рідних, усиновлених дітей або інших членів сім'ї1.
Сімейне законодавство України не передбачає солідарної відповідальності за аліментними зобов'язаннями. Тому у разі пред'явлення позову не до всіх зобов'язаних осіб, а лише до деяких із них розмір аліментів визначається з урахуванням обов'язку всіх зобов'язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян (ч. 2 ст. 272 СК).
Визначення проміжку часу, протягом якого стягуватимуться аліменти з інших членів сім'ї та родичів на малолітніх, неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, закон відносить до компетенції суду. Тому суд у рішенні, постановленому за відповідним позовом, може за клопотанням відповідача визначати строк, протягом якого стягуватимуться аліменти із зобов'язаних до їх сплати осіб. Якщо ж відповідач не заявив клопотання, така вимога у будь-який час може бути заявлена як самостійна позовна вимога.
Оскільки матеріальне становище і сімейний стан осіб, зобов'язаних до сплати аліментів, і осіб, на користь яких вони стягуються, можуть протягом часу існування аліментного зобов'язання змінюватися, відповідно до ст. 273 СК суд за позовом будь-кого з них має право змінити встановлений розмір аліментів або звільнити платника аліментів від їх сплати.
Особа, яка одержує аліменти, може звернутися до суду з позовом про збільшення їх розміру у разі погіршення її матеріального становища чи сімейного стану або покращення матеріального становища чи сімейного стану платника аліментів. А особа, яка сплачує аліменти, може звернутися до суду з вимогою про зменшення їх розміру або про звільнення її від сплати аліментів у тих випадках, коли істотно погіршились її матеріальне становище чи сімейний стан або покращились матеріальне
Д ив.: Советское семейное право. — М., 1982. — С. 197.
323
становище чи сімейний стан стягувача аліментів. Позови про зміну розміру стягуваних аліментів або про звільнення від їх сплати розглядаються судом за місцем проживання стягувача аліментів.
Згідно зі ст. 273 СК суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267—271 цього Кодексу (повнолітні брати і сестри; мачуха та вітчим; фактичні вихователі; повнолітні падчерка і пасинок; особи, які до досягнення повноліття проживали однієї сім'єю з родичами або іншими особами), за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Такою обставиною суд може визнати, наприклад, тяжку хворобу платника аліментів, внаслідок якої він визнаний медико-соціаль-ною експертною комісією або висновком судової експертизи інвалідом І, II чи III групи.
Крім того, суд має право звільнити повнолітніх падчерку, пасинка від обов'язку утримувати непрацездатних мачуху, вітчима, які потребують матеріальної допомоги, якщо встановить, що останні неналежним чином виконували свої обов'язки щодо виховання неповнолітніх падчерки, пасинка або виховували їх протягом нетривалого часу.
Суд може також звільнити від обов'язку надавати утримання непрацездатному фактичному вихователю, який потребує матеріальної допомоги, повнолітнього вихованця, якщо він проживав і виховувався у сім'ї фактичного вихователя протягом нетривалого часу.
Відповідно до ст. 274 С К визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів, а також повне або часткове звільнення їх від сплати заборгованості провадяться згідно з положеннями, встановленими статтями 194—197 цього Кодексу. Це, зокрема, означає, що аліменти за виконавчим листом за минулий час можуть стягуватись не більш як за трирічний строк, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання. У тих випадках, коли за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не провадилось у зв'язку з розшуком відповідача або через його перебування за кордоном, аліменти мають стягуватись за весь минулий строк.
Заборгованість за аліментами, що стягуються з ініціативи їх платника (ст. 187 СК), погашається за заявою останнього шляхом їх відрахування з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається за правилами, встанов-
леними ст. 195 СК і ч. З ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Сімейним законодавством України встановлена відповідальність за прострочення сплати аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів на малолітніх, неповнолітніх дітей і повнолітніх непрацездатних осіб, які потребують матеріальної допомоги. Так, при виникненні заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти за рішенням суду, їх одержувач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. Водночас розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального становища і сімейного стану платника аліментів (ст. 196 СК).
Визначення строку сплати заборгованості за аліментами належить до компетенції суду, який, враховуючи матеріальне становище і сімейний стан платника аліментів, може відстрочити або розстрочити цю сплату. Крім того, суд має право за позовом особи, яка сплачує аліменти, звільнити її повністю або частково від сплати заборгованості за ними, якщо вона виникла у зв'язку з тяжкою хворобою цієї особи або іншою обставиною, що має істотне значення.
Якщо суд встановить, що заборгованість платника аліментів виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти, він може звільнити платника аліментів від її сплати (ст. 197 С К).
324
325
Розділ IV ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ,
ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ