10. Швейні товари.

Одяг є одним із засобів захисту тіла людини від дії зовнішнього середовища в звичайних умовах і при виконанні певних видів робіт.

Одяг виконує не тільки утилітарну (практичну) функцію, але й естетичну, психологічну і соціальну. Загальними вимогами, яким повинні відповідати усі швейні вироби є зручність у використанні, надійність, відповідність сучасному напрямку моди, безпека для здоров’я людини і навколишнього середовища. Особливі вимоги пред’являються до швейних виробів спеціального призначення.

Для виробництва швейних товарів застосовують основні матеріали: різноманітні тканини, неткані матеріали, штучне та натуральне хутро, натуральну шкіру, дубльовані матеріали та допоміжні: нитки, фурнітуру, оздоблювальні матеріали.

Процес виготовлення швейних виробів включає проектування, розкрій матеріалів на деталі, пошив виробів і заключну обробку.

Одяг промислового виробництва виготовляють на типові фігури. Типова фігура за вимірами і формою характерна для переважної більшості населення.

Ф ігура дорослої людини характеризується трьома основними параметрами:

Асортимент швейних виробів великий та складний, він складається з різних видів і різновидів одягу, головних уборів, постільної і столової білизни, спортивного спорядження та ін.

Класифікація швейних товарів за різними ознаками

Крім того, одяг класифікують за матеріалом верху, фасонами, розмірами, повнотою, силуетом, конструкцією деталей, складністю обробки, комплектністю, артикулам та ін.

Швейні вироби можуть бути 1-го і 2-го сорту. Сорт залежить від наявності дефектів і посадки виробу на фігурі.

Швейні вироби маркують навісним ярликом з картону і стрічкою з тканини, де наносять зображення товарного знаку, склад сировини, розмірні параметри і символи по догляду за виробом.

Питання для повторення.

1. Які матеріали використовуються для виробництва швейного одягу?

2. Назвіть розмірні параметри типової фігури людини.

3. За якими ознаками класифікується швейний одяг?

11. Трикотажні товари.

Трикотажними товарами називають полотна і готові вироби, які отримують з пряжі та ниток ручним або машинним в’язанням.

Трикотаж має високий рівень споживчих властивостей: красивий зовнішній вигляд, зручний у носінні, добре облягає фігуру, не стискує рухів.

Розрізняють трикотаж поперечно-в´язаний (кулірний) та основов´язаний.

Поперечно-в´язаний (кулірний) трикотаж	Основов´язаний трикотаж
складається з однієї нитки або однієї системи ниток, петлі трикотажу прямі, можуть розпускатися по горизонталі і вертикалі	складається із великої кількості ниток і кожна петля формується окремою ниткою (основою)
Головні переплетення трикотажу

Гладь	Одинарне полотно, у якому ли­цьова сторона різко відрізняється від зворотної	Ланцю­жок	Вертикальний ряд петель, які виробляються з однієї нитки
Ластик	Подвійне полотно, у якому лицьова і зворотна сторона однакові	Трико	Кожна нитка, утворивши пет­лю в одному петельному стов­п­чику переходить у сусід­ній, а потім повертається у свій стовпчик
Двовиво-рітне	Має з обох сторін однакову будову, яка нагадує виворіт гладі	Атлас	Кожна нитка основи утворює петлі у багатьох петельних стовпчиках

Трикотаж має комплекс різноманітних властивостей. Найважливіші з них характеризуються такими показниками:

Класифікація трикотажних товарів за різними ознаками

Трикотажні вироби в залежності від пороків відносять до 1-го або 2-го сорту.

Маркують трикотажні вироби етикеткою і текстильною стрічкою з указівкою товарного знаку підприємства-виготовлювача, виду сировини, розміру і символів – рекомендацій за доглядом.

Зберігають вироби при температурі не нижче 10⁰С і не вище 30⁰С, відносній вологості 65%.

Питання для повторення.

1. Як класифікуються трикотажні переплетення?

2. Які споживчі властивості притаманні трикотажним товарам?

3. За якими ознаками класифікують трикотажні товари?