1.2.5 Технологія smart

Спочатку технологію SMART пердбачалося використовувати для контролю якості уже сформульованих цілей, але зараз її також використовують у випадку вироблення цілей. Технологія дозволяє зробити і перестановку літер у абревіатурі. Алгоритм постановки організаційних целей за допомогою системи SMART виглядає наступним чином:

1. складається список можливих цілей і група експертів проводить специфікацію цілей та описує можливий очікуємий результат (S);

2. кожна з цілей обгрунтовується, експертами оцінюється важливість кожної з них для діяльності організації. При цьому можуть бути розроблені окремі критерії для оцінки вагомості цілей (А);

3. експерти прогнозують та оцінюють ступінь досягнення цілей (R), включаючи використання числових оцінок вірогідності досягнення цілей, різноманітних коефіцієнтів їх досягнення тощо;

4. для кажної з цілей обирається по 3-5 критеріїв виміру і контролю досягнення (М). Важливо, щоб ці критерії виміру результатів були достатньо зручними, а їх механізми уже існували в організації. Одним з таких розповсюджених критеріїв є фінансові показники, а в ролі механізму їх використання зазвичай використовується прийнята в організації система фінансової документації.

5. для обраних цілей визначаються точні терміни їх досягнення, а потім складається план, у якому виділяються проміжні етапи досягнення цілей (Т).

Технологія SMART, як і процес цілеспрямовування, не є стандартною і жорстко алгоритмизованою. В ідеальному варіанті, на початку існує дуже велика кількість цілей, але поступово на кожному етапі відбувається їхнє відсіювання експертами.

Так, на першому етапі відкидаються цілі, які неможливо представити у вигляді конкретного результату, на другому етапі скорочуються нерелевантні діяльності організації цілі, на третьому – цілі, які не мають можливості бути досягнутими (високий рівень ризику, значні ресурсні витрати); на четвертому – виключають цілі, результативність яких неможливо проконтролювати, а на пятому етапі – залишається лише незначна кількість „гарних” цілей (зазвичай 5-7) і відбувається перехід від стратегічного цілеполягання до оперативного планування.

Забезпечення вимог щодо цілей управління пов’язано з технологією їхнього формування. Встановлення цілей у загальному вигляді передбачає проходження чотирьох обов’язкових етапів:

1. виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в зовнішньому середовищі;

2. встановлення загальної мети організації;

3. побудова ієрархії цілей («дерева цілей»);

4. встановлення індивідуальних цілей та задач як інструменту забезпечення їхнього виконання.

1.2.6 Приклади формулювання цілей

Прикладом погано сформульованих цілей можуть бути: „Ми намагаємося бути лідером у галузі” або „Наша мета – вести жорстку конкурентну боротьбу”.

Таблиця 1.1 – Приклади формулювання цілей

Невдале формулювання цілі	Зауваження до формулювання цілі	Більш вдале формулювання цілі
Максимізувати прибуток	Не визначений «максимум» – це скільки? Не визначений термін, на який встановлюється мета	У 2012 р. досягти прибутку в 1,0 млн. грн.
У 2012р. збільшити витрати на рекламу на 5 %	Реклама – це діяльність, яка сприяє (чи ні) досягненню певних результатів Не ясно, чи спроможне це збільшення у досягненні необхідних результатів	У 2012 р. збільшити частку ринку, яку обслуговує підприємство, з 8% до 10% за рахунок збільшення витрат на рекламу на 15%
Інтенсифікувати НДПКР і за рахунок цього – стати технологічним лідером галузі	Невизначеність в основних напрямках діяльності, бажання досягти багато чого у багатьох напрямках Галузь може мати велику кількість технологічних обмежень, на які слід звертати увагу в першу чергу	У 2011–2016 роках залишитися лідером у розробці нових тех-нологій та продуктів, які б доз-воляли покупцям електрообла-днання економити електроенергію