Господарство розвинутих країн світу в міжвоєнний період

США

Англія

Франція

Японія

Економіка до світової кризи (1918-1929 рр.)

Період „просперіті”

(процвітання), внаслідок відсутності конкурентів під час І Світової війни.

Спад та втрата конкурентоспроможності на міжнародному ринку.

Поступове зростання за рахунок державних інвестицій в новітні галузі економіки.

Швидке економічне зростання за рахунок контрибуцій та репарацій (8 млрд. золотих марок ), які вкладалися в економіку.

Спад виробництва та експортної торгівлі внаслідок втрати торгової монополії на Китай через вторгнення американських товарів. Економіка розвивалась за рахунок злиття державного і приватного капіталів та його вкладання в промисловість.

Економіка після світової кризи (1933-1939 рр.)

Швидке економічне зростання внаслідок реформ „Нового курсу”. США лідер №1 в світі

Повільний вихід з кризи, який забезпечили:

країни „стерлінгового блоку; перехід до протекціоністської політики, яка розповсюджувалась і на колонії (100% мито на імпорт); девальвація та “злиття” держави і приватних монополій

Затяжний і повільний розвиток внаслідок відтоку капіталу в інші країни, зумовлений національною специфікою (лихварством) . Вихід з депресії забезпечив державний контроль, націоналізація промисловості, колонії.

Швидкий вихід з кризи завдяки мілітаризації, територіальної агресії, експансії та національній мобілізації (населення перетворилось в „безкоштовний” механізм виконання прискореного розвитку країни).

Етап

Період

Форма

Країни

Характерні риси

І

1958-1968 рр.

Зона вільної торгівлі

Франція, ФРГ, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург

Між учасниками інтеграції були відмінені мито і кількісні обмеження на взаємну торгівлю, проте кожна країна зберігала свій національний митний тариф по відношенню до третіх країн. Почалась координація внутрішньої економічної політики (перш за все в с/г галузі)

ІІ

1968-1986 рр.

Митний союз

в 1973 році вступили В.Британія, Данія, Ірландія;

в 1981 – Греція;

в 1986 увійшли Португалія, Іспанія

Введено єдині митні тарифи для третіх країн, встановивши рівень ставок єдиного митного тарифу по кожній товарній позиції як середнє арифметичне національних ставок. Почала діяти Європейська валютна система (з 1979)

ІІІ

1987-1992 рр.

Загальний ринок

12 країн

Простір без внутрішніх кордонів, в якому забезпечено вільний рух товарів, послуг, капіталів і громадянських осіб. Ліквідовано митні пости і паспортний контроль, уніфіковано технічні стандарти і системи оподаткування, проведено взаємне визнання освітніх сертифікатів

ІV

1993 р. – до нині

Економічний союз

в 1995 р. увійшли Австрія,Фінляндія, Швеція; у 2004 – Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Словаччина, Мальта, Польща, Словенія, Угорщина, Чехія; у 2007 – Болгарія, Румунія

Координація і уніфікація внутрішньо-економічної політики країн-учасниць. Введення в 1999 році єдиного візового режиму (Шенгенська конвенція). Перехід на єдину валюту (з 2002 р.) – нині у Єврозоні, тобто європейському валютному союзі перебуває 16 країн-членів ЄС (Австрія, Бельгія, Германія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португалія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція).