1-й етап
(70-80-ті рр. ХІХ
ст.)
Представники:
В.С. Джевонс (1835-1882),
К. Менгер
(1840-1921),
Л.Вальрас
(1834-1910)
суб’єктивно-психологічний підхід;
причинно-наслідковий аналіз;
визначення цінності економічних благ
вихідною категорією наукових досліджень;
обґрунтування теорії граничної
корисності як головної умови визначення
цінності товарів;
визнання пріоритетності сфери споживання
щодо сфери виробництва
2-й етап
(90-ті рр. ХІХ ст.)
Представники:
А.Маршалл (1842-1924),
Дж. Б.Кларк
(1847-1938)
В. Парето
(1848-1923)
відмова від суб’єктивно-психологічного
підходу;
заміна причинно-наслідкового методу
функціональним;
відмова від пошуку вихідної категорії
та першопричини ціни;
створення єдиної двокритеріальної
теорії ціни, заснованої на одночасному
вимірі граничних витрат і граничної
корисності;
поєднання сфери у єдину цілісну систему
економічного аналізу
Суб’єктивний напрям в політичній економії Характерні риси:
Неокласичний напрям в економічній теорії Характерні риси:
Рис. ____. Етапи маржинальної революції
БЛАГА
Нижчого порядку
– призначені для безпосереднього
задоволення людських потреб
Вищого порядку
– призначені для опосередкованого
задоволення людських потреб шляхом
виробництва благ нижчого порядку
Компліменти
– взаємодоповнюючі блага
Субститути
– взаємозамінні блага
Економічні
– потреба в яких перевищує їх доступну
на певний момент кількість
Неекономічні
– кількість яких перевищує існуючу на
певний момент часу потребу
Блага –
предмети, призначені для задоволення
людських потреб
Товари –
блага, призначені для продажу
Рис. ____. Класифікація благ за К. Менгером
Вимір корисності благ у теорії маржиналізму
Е. Бем-Баверк, Дж. Нейман, О. Моргенштейн,
Дж. Робертсон та ін.
К. Менгер, Ф. Візер, Дж. Хікс, В. Парето,
П. Семюелсон та ін.Кардиналістський (кількісний) підхід
Ординалістський (порядковий) підхід
- корисність можна кількісно
виміряти і визначити, наскільки одне
благо корисніше за інше;
- трактування корисності як функції,
постійної з точністю до лінійного
перетворення;
- шкали, утворені лінійним перетворенням
показників, мають властивість збереження
інтервалів
- корисність неможливо
кількісно виміряти, можна лише ранжувати
переваги індивіда;
- трактування корисності як функції,
постійної до монотонного перетворення;
- шкали, утворені монотонним перетворенням
одна в одну, мають один і той самий
напрямок
Рис. ____. Кардиналістський і ординалістський підходи до виміру корисності
Таблиця___
Економічне піднесення сша та Німеччини і фактори економічного відставання Великобританії та Франції у кінці хіх ст.
Показники |
США |
Німеччина |
Англія |
Франція |
Рейтинг |
1 місце |
2 місце |
3 місце |
4 місце |
Стан економіки |
Ера “організованого” (монополістичного) капіталізму |
Ера монополістичного (буржуазно-юнкерського) капіталізму: концентрація промислового капіталу, високі темпи промислового розвитку і норми прибутку, проте аграрний сектор належав феодалам (юнкерам) |
Промисловий спад (кризи 1866, 1873-1878рр.) Основні доходи від фінансових операцій (більше 40% світових інвестицій) та експлуатації домініонів |
Промисловий підйом |
Природо-кліматичні умови |
Багаті природні ресурси (вугіль, залізо, нафта, мідь) і родючі землі |
Значні поклади вугілля і дефіцит родючих земель |
Не багато природних ресурсів, окрім заліза і вугілля. Залежність від зовнішніх джерел сировини, особливо продовольства. Великі земельні угіддя, хоча вони мали нецільове використання: іподроми, гольф, полювання, парки |
Значні поклади залізної руди і родючі землі |
Геополітика |
Відсутність зовнішньої загрози та єдиний внутрішній ринок |
Політичне об’єднання Германії; анексія французьких провінцій Ельзас і Лотарингія |
Колонізація та військові конфлікти. Англійська мова і валюта (фунт стерлінгів) стають основою світових зв’язків |
Наявність колоній, поразка у Франко-прусській війні |
Вирішальний фактор економічного росту |
Технічні інновації та імміграція |
Анексовані території, багаті на поклади залізної руди і з розвиненою текстильною промисловістю; контрибуція, висунута Франції в 5 млрд. франків; створення залізничної мережі, яка поєднала країну; жорстка експлуатація селян |
Вивіз капіталу закордон та паразитизм на колоніях |
Вивіз капіталу в колонії і напівколонії |
Пріоритетні галузі виробництва |
Нафтова, металургія, машинобудування |
ВПК, кам’яновугільна, сталеплавильна |
ВПК, кам’яновугільна, сталеплавильна, машинобудування (кораблі, текстильні машини, паровози, парові котли) |
ВПК , залізорудна, електротехніка, хімія (мило, парфуми), автомобілебудівна, літакобудівна |
Монополізація |
Трести |
Синдикати, картелі |
Слаборозвинена, через переважанням великої частки державних під-в |
Слаборозвинена - переважна частка мілких підприємств |