![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тема 1 підприємство як суб'єкт ринкових відносин 7
- •Тема 2 основні фонди підприємства та підвищення ефективності їх використання 33
- •Тема 3 Нематеріальні ресурси та активи підприємства 57
- •Тема 4 Інвестиції на підприємстві : формування, використання, ефективність 59
- •Тема 5 оборотні кошти підприємства 72
- •Тема 6 персонал підприємства 82
- •Тема 7 Оплата праці на підприємстві 95
- •Тема 8 Принципи організації виробництва 122
- •Тема 9 економічне обґрунтування 135
- •Тема 10 якість продукції та економічна ефективність її підвищення 145
- •Тема 15 Інноваційна діяльність підприємства 217
- •1.2 Організаційно-економічні особливості функціонування різних видів підприємств
- •1.3 Зовнішнє середовище функціонування підприємства
- •1.4 Державне регулювання діяльності підприємств
- •Запитання для обговорення
- •Контрольні запитання одиничного та множинного вибору відповідей
- •17. Результати діяльності підприємства значною мірою визначаються:
- •2.2 Форми обліку та методи оцінки основних фондів підприємства
- •2.3 Знос та амортизація основних фондів
- •2.5 Показники використання основних фондів
- •2.6 Виробнича потужність підприємства та методи її визначення
- •2.7 Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів та виробничих потужностей підприємств за сучасних умов
- •Запитання для обговорення
- •Тема 3 Нематеріальні ресурси та активи підприємства
- •Запитання для обговорення
- •Тема 4 Інвестиції на підприємстві : формування, використання, ефективність
- •4.1 Сутність інвестицій, їх класифікація
- •4.2 Обчислення обсягу капіталовкладень
- •4.3 Оцінка економічної ефективності інвестицій та інвестиційних проектів
- •Запитання для обговорення
- •Тема 5 оборотні кошти підприємства
- •5.1 Поняття оборотних фондів та оборотних коштів підприємства
- •Оборотні фонди
- •Фонди обігу
- •5.2 Показники використання оборотних коштів підприємства
- •5.3 Нормування оборотних коштів
- •Запитання для обговорення
- •Тема 6 персонал підприємства
- •6.1 Персонал підприємства, його класифікація
- •6.2 Продуктивність праці та її планування
- •6.3 Чинники підвищення продуктивності праці
- •6.4 Нормування праці та планування чисельності працівників на підприємстві
- •Тпер – час перерв з оргтехнічних причин;
- •1. Метод коригування базової чисельності:
- •Запитання для обговорення
- •Тема 7 Оплата праці на підприємстві
- •7.1 Поняття та види заробітної платні
- •7.2 Організація оплати праці на підприємстві
- •7.3 Форми та системи оплати праці
- •7.4 Змішані форми оплати праці на підприємстві
- •7.5 Система надбавок, доплат та премій працівникам
- •7.6 Планування фонду оплати праці на підприємстві
- •Запитання для обговорення
- •Контрольні запитання одиничного та множинного вибору відповідей за розділом 2
- •8.2 Виробничий процес і принципи його організації
- •8.3 Організаційні типи виробництва
- •8.4 Методи організації виробництва
- •8.5 Основні форми організації виробництва
- •Запитання для обговорення
- •Тема 9 економічне обґрунтування виробничої програми підприємства
- •9.1 Виробнича програма підприємства та її показники
- •9.2 Обґрунтування виробничої програми
- •Запитання для обговорення
- •Тема 10 якість продукції та економічна ефективність її підвищення
- •10.1 Поняття якості продукції. Показники якості продукції
- •10.2 Методи оцінки якості продукції
- •10.3 Економічний механізм управління якістю продукції
- •10.4 Економічна ефективність і шляхи підвищення якості продукції
- •Запитання для обговорення
- •Контрольні запитання одиничного та множинного вибору відповідей за розділом 3
- •11.2 Класифікація витрат і структура собівартості
- •11.3 Методи визначення собівартості продукції
- •2. Підсумовування попередньо визначеної собівартості окремих виробів:
- •11.4 Калькуляція собівартості
- •1. Метод простого підсумовування:
- •2. Кошторисний метод.
- •3. Метод розподілу.
- •Запитання для обговорення
- •Тема 12 Доход, прибуток та рентабельність підприємства
- •12.1 Економічна сутність доходу підприємства
- •12.2 Сутність прибутку підприємства, його види
- •11.3 Рентабельність підприємства
- •1. Загальний рівень рентабельності підприємства:
- •Запитання для обговорення
- •Контрольні запитання одиничного та множинного вибору відповідей за розділом 4
- •13.2 Сучасні принципи та засоби управління підприємством
- •13.3 Організаційні структури управління підприємством
- •Запитання для обговорення
- •Тема 14 Планування діяльності підприємства
- •14.1 Планування діяльності підприємства як функція управління. Принципові основи планування
- •14.2 Елементи внутрішньофірмового планування
- •14.3 Етапи планування
- •14.4 Види та методи планування діяльності підприємства
- •14.5 Стратегічне планування діяльності підприємства
- •14.6 Оперативно-виробниче планування діяльності підприємства
- •Запитання для обговорення
- •Тема 15 Інноваційна діяльність підприємства
- •15.1 Поняття інновацій, причини виникнення та результати впровадження
- •15.2 Види інновацій та критерії їх класифікації
- •Інновації
- •15.3 Поняття та характеристика інноваційного процесу
- •Та стабільного виробничого процесу
- •5.13 Інноваційна діяльність підприємства
- •5.15 Ефективність інновацій
- •За видом економічних суб’єктів розрізняють:
- •Інноваційних проектів
- •Запитання для обговорення
- •Контрольні запитання одиничного та множинного вибору відповідей за розділом 5
- •Термінологічний словник
- •Рентабельність підприємства – відносний показник прибутковості підприємства.
- •Предметний покажчик
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
11.2 Класифікація витрат і структура собівартості
Усі витрати на виробництво продукції поділяються на загальні та витрати на одиницю продукції.
Загальні витрати виробництва – це витрати на весь обсяг продукції за певний період, їх величина залежить від тривалості періоду та кількості виготовленої продукції.
Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний період, якщо продукція виготовляється постійно або серіями.
Оскільки витрати є функцією обсягу виробництва з певною еластичністю, існує поняття граничних витрат. Граничні витрати характеризують їх приріст на одиницю приросту обсягу виробництва, тобто
,
(4.1)
де В – приріст загальних витрат;
N – приріст обсягу продукції на одиницю його натурального виміру.
Якщо загальні витрати можна виразити певною функцією обсягу продукції, то граничний їх рівень є першою похідною цієї функції. Граничні витрати – це витрати на останню за часом виготовлення одиницю продукції. Показник таких витрат використовується під час аналізу доцільності зміни обсягу виробництва продукції.
Усі витрати, пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції, класифікуються за певними принципами. Основні з них такі:
– економічний;
– виробничий;
– відповідно до способів віднесення на собівартість;
залежно від обсягів виробництва.
За економічним принципом витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
– матеріальні витрати, до яких включаються вартість витрачених у виробництві сировини та основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива та енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари, допоміжних матеріалів;
– витрати на оплату праці (заробітна платня за окладами та тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток тощо);
– відрахування на соціальні заходи (відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, на індивідуальне страхування персоналу, страхові внески на випадок безробіття);
– амортизація (амортизаційні відрахування на відновлення основних засобів та нематеріальних активів);
– інші витрати.
Таке розмежування витрат за економічним принципом пов'язане з різним економічним змістом їх формування. Усі матеріальні витрати мають матеріальну основу, тобто це витрати саме на закупівлю основних та допоміжних матеріалів, сировини. Витрати на оплату праці – це ті витрати, які не мають матеріальної основи. Це кошти, які використовуються на оплату затраченої праці. Витрати на соціальні заходи накопичуються та слугують для матеріального стимулювання підвищення продуктивності праці та швидкого оновлення робочої сили. Амортизаційні відрахування – кошти, які використовуються на оновлення засобів праці.
За виробничим принципом витрати групуються в статті собівартості залежно від виробничого призначення. У кожній галузі економіки їх структура специфічна, але загалом можна виокремити такі елементи витрат:
1) сировина та матеріали;
2) енергія технологічна;
3) основна та додаткова заробітна платня виробничих робітників;
4) утримання та експлуатація машин і механізмів;
5) загальновиробничі (накладні) витрати;
6) підготовка та освоєння виробництва;
7) позавиробничі витрати.
За ступенем однорідності статті собівартості поділяються на прості та комплексні.
Прості витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними. До таких витрат можна віднести витрати на сировину та матеріали або на заробітну платню виробничих працівників.
Комплексні витрати різняться за своїм складом і охоплюють кілька елементів витрат. Наприклад, до витрат на утримання та експлуатацію машин і механізмів належать:
– заробітна платня обслуговуючого персоналу;
– амортизаційні відрахування на відновлення машин і механізмів;
– витрати на ремонт та підтримання устаткування в робочому стані;
– витрати на придбання запасних частин до устаткування та ін.
За способами віднесення на собівартість розрізняють витрати прямі та непрямі.
Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням певного виду продукції та можуть бути обчислені на одиницю цієї продукції прямо.
Непрямі витрати – це такі витрати, величина яких не може бути прямо обчислена на одиницю продукції, бо вони пов'язані не з виготовленням окремого виробу, а з процесом виробництва загалом (заробітна платня обслуговуючого та управлінського персоналу, утримання та експлуатація будівель, споруд тощо).
За принципом залежності витрат від обсягів виробництва витрати поділяються на постійні та змінні (рис. 4.1).
Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції, їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах.
Змінні витрати – це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції. У свою чергу, їх можна поділити на пропорційні та непропорційні.
Пропорційні – це витрати, розмір яких перебуває в пропорційній залежності від обсягів виробництва (кількості виготовленої продукції).
Непропорційні, у свою чергу, поділяються на прогресуючі та дегресуючі.
Дегресуючі витрати зростають повільніше, ніж обсяг виробництва. До них належить широке коло витрат на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт, придбання інструменту тощо.
В
г
в
б
а
Q
Рисунок
4.1 – Динаміка
витрат (В) залежно від обсягів виробництва
(Q):
а – постійні витрати; б – дегресуючі витрати, в – пропорційні витрати;
г – прогресуючі витрати
Поділ витрат на постійні та змінні дає змогу аналізувати залежність витрат і прибутку від обсягу виробництва при виборі варіантів проектних і планових рішень. При цьому доцільно користуватись графічним зображенням. На рис. 4.2 показана динаміка витрат і виручки від продажу продукції.
Унаслідок наявності постійних витрат виробництво продукції до певного критичного (Qкр) обсягу збиткове (див. рис. 4.2). У міру зростання обсягу продукції частка постійних витрат у їх загальній сумі знижується, зменшуються збитки і після досягнення критичного обсягу виробництво стає рентабельним.
Критичний обсяг випуску певної продукції у натуральному виразі, вище якого виробництво стає рентабельним, можна обчислити аналітично. Як видно з графіка, для критичної програми виробництва витрати та виручка від продажу рівні.
,
(4.2)
,
(4.3)
,
(4.4)
.
(4.5)
де Ц – ціна реалізації одиниці продукції.
В
ВД
Взмін
Впост
Qкр
Q
Рисунок
4.2 –
Динаміка витрат і виручки від реалізації
продукції залежно від обсягу виробництва:
Q – обсяг виробництва; Qкр
– критичний обсяг випуску певної
продукції; В – витрати на випуск
продукції; Впост
– постійні витрати; Взмін
– змінні витрати;
–
сумарні витрати на випуск продукції;
ВР – виручка від реалізації продукції.
Приклад. Підприємство виробляє продукцію одного найменування за ціною 230 грн за одиницю. Питомі змінні витрати складають 180 грн загальна сума постійних витрат 550000 грн У результаті зростання орендної плати загальні постійні витрати збільшаться на 8%.
Визначте, який вплив здійснить збільшення постійних витрат на величину критичного обсягу реалізації продукції.
Критичний обсяг продукції до збільшення постійних витрат складає:
шт.
Критичний обсяг продукції до збільшення постійних витрат у вартісному виразі складатиме:
230 х 11000 = 2530000 грн
Критичний обсяг продукції після збільшення постійних витрат складає:
шт.
У вартісному виразі
230 х 11880 = 2732400 грн
Зміна критичного обсягу в результаті збільшення постійних витрат складає:
11880 – 11000 = 880 шт.
Вплив зміни величини постійних витрат на величину критичного обсягу у вартісному виразі складатиме:
230 х 880 =202400 грн
Тобто, збільшення постійних витрат на 8% приpвело до підвищення критичного обсягу на 880 шт. або на 202400 грн