8.2 Виробничий процес і принципи його організації

Виробничий процес - це сукупність окремих процесів праці, спрямованих на перетворення сировини та матеріалів у готову продукцію.

За призначенням виробничі процеси підрозділяють на основні, допоміжні та обслуговуючі.

Основними є процеси безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції, яка визначає виробничий профіль підприємства. Залежно від особливостей виробництва, виробничий процес підрозділяють на стадії: заготівельну, обробну, складальну, які знаходять своє відображення у виробничій структурі підприємства.

До допоміжних відносять процеси виготовлення продукції, які використовується на власні потреби підприємства для забезпечення нормального здійснення основних процесів. Допоміжні процеси складають основу допоміжних виробництв таких як, ремонтне, інструментальне, енергетичне та ін.

Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів (складські, транспортні).

За течією в часі виробничі процеси підрозділяють на переривані (дискретні) і безупинні.

Для дискретних процесів характерна циклічність, пов'язана з виробництвом продукції визначеної форми, яка обчислюється в натуральному вимірі (штуки машин, одягу, взуття тощо). Безупинні процеси характерні для виробництва продукції, яка не має закінченого обсягу та форми (сипучі, рідкі) і технологічний процес виготовлення якої не має потреби в циклічності.

За ступенем автоматизації виділяють процеси ручні, автоматизовані та автоматичні.

Під час розробки та організації виробничого процесу дотримують наступних принципів:

– спеціалізації, який характеризує зосередження однорідних операцій, що виконуються на робочих місцях кожної ділянки підприємства;

– пропорційності, що вимагає, щоб на всіх стадіях виробничого процесу була погоджена пропускна здатність, здатність виконання робіт і випуску продукції;

– прямолінійності, що означає – предмети праці в процесі обробки повинні мати раціональні маршрути пересування за всіма стадіями та операціями виробничого процесу;

– безперервності, який вимагає запобігання перерв між суміжними операціями, або зведення їх до мінімуму;

– ритмічності передбачає, що за рівні проміжки часу виготовляється однакова або рівномірно зростаюча кількість продукції, забезпечується рівномірне завантаження робочих місць;

– гнучкості, який означає, що виробничий процес повинен оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, що зумовлюються мінливістю кон'юнктури споживчого ринку, розвитком науково-технічного прогресу.

Раціональна організація виробничого процесу досягається в результаті дотримання зазначених принципів, які тісно пов'язані між собою та доповнюють один одного і з різним ступенем реалізуються в практичній діяльності підприємств.

8.3 Організаційні типи виробництва

Під типом організації виробництва розуміють комплексну характеристику особливостей організації та технічного рівня виробництва.

Розрізняють три основні типи виробництва: одиничне, серійне, масове.

Одиничне передбачає штучне виробництво виробів різноманітної та непостійної номенклатури обмеженого споживання. Різновидом одиничного виробництва є індивідуальне.

Серійне передбачає одночасне виготовлення партіями (серіями) широкої номенклатури однорідної продукції, виготовлення якої продовжується тривалий час.

Масове характеризується виготовленням окремих видів продукції у великих кількостях на вузькоспеціалізованих робочих місцях протягом тривалого періоду.

Загальну характеристику типів виробництва наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Характеристика типів виробництва [11]

Ознака	Тип виробництва
	Одиничне	Серійне	Масове
1.Широта номенклатури виробів	Необмежена	Обмежена кількістю типів	Один тип
2.Постійність виготовлення	Не повторюється	Періодично повторюється	Постійно випускається
3.Рівень спеціалізації робочого місця	Різні операції	Обмежена кількість операцій, які періо-дично повторюються	Одна операція
4.Рівень спеціалізації устаткування	Універсальне	Універсальне і спеціальне	Переважно спеціальне
5.Принцип розміщення робочих місць	Технологіч-ний	Технологічний і предметний	Предметний
6.Рівень кваліфікації працівників	Високий	Переважно середній, високий на автоматизованих системах	Невисокий на прос-тих операціях, висо-кий в автомати-зованих системах

Важливою кількісною характеристикою типу виробництва є рівень спеціалізації робочих місць, що розраховують за формулою

, (3.1)

де К_ЗО - коефіцієнт закріплення операції;

n - кількість найменувань предметів, що обробляються на даній групі робочих місць за місяць;

m_i - кількість операцій, що проходить i-й предмет у процесі обробки на даній групі робочих місць;

М - кількість робочих місць, для яких обчислюється К_ЗО.

Тип виробництва значно впливає на формування виробничої структури підприємства, умови, вимоги та критерії раціональної організації виробництва.