
- •§ 2. Детермінант матриці
- •Властивості детермінантів
- •§ 3. Методи обчислення детермінантів матриць.
- •· Метод приведення до трикутного вигляду.
- •· Метод рекурентних співвідношень.
- •1.45. Приклад.
- •1.46. Приклад.
- •· Метод представлення визначника у вигляді суми визначників
- •1.47. Приклад.
- •· Метод заміни елементів визначника.
- •§ 4. Мінори. Мінори довільного порядку. Ранг матриці.
- •· Мають місце наступні теореми про базисний мінор
- •§ 5 Множення матриць. · Властивості множення матриць.
- •1.61. Приклад.
- •§ 6. Елементарні перетворення як множення матриць. Детермінант добутку.
- •§ 7. Система лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •· Правило Крамера.
- •§ 8. Загальна теорія лінійних систем.
- •§ 9. Критерій Фредгольма.
- •§ 10. Знаходження розв’язків слар.
- •§ 11. Множина розв’язків однорідної системи. Загальний розв’язок системи лінійних рівнянь.
· Правило Крамера.
Почнемо
розгляд з найпростішого випадку, коли
число рівнянь в СЛАР дорівнює числу
невідомих і, крім того, будемо вважати,
що рівняння лінійно незалежні (це
означає, що стрічки основної матриці
системи є лінійно незалежними). У випадку,
коли
для лінійної незалежності рівнянь
системи достатньо вимагати, щоб
детермінант матриці системи був відмінним
від нуля.
1.78. Теорема. Правило Крамера. СЛАР з n рівнянь відносно n невідомих.
у
випадку, коли визначник матриці системи
відмінний від нуля, має єдиний розв’язок,
який визначається наступним чином
,
де
– детермінант матриці системи, а
– детермінант матриці, отриманої з
матриці системи шляхом заміни і-ого
стовпчика на стовпчик вільних членів,
тобто
Добавимо
зверху до розширеної матриці системи,
яка має розміри
довільну її стрічку, номер якої j.
В результаті маємо квадратну матрицю
порядку
,
в якій дві стрічки співпадають, тому її
визначник дорівнює нулю. Обчислимо цей
визначник, розклавши його за 1-ою стрічкою
.
Тут
– детермінант матриці, отриманої з
розширеної матриці системи А*
викреслюванням і-ого
стовпчика. Так як
,
то
,
,
якщо
ввести формальне позначення
,
тоді
,
таким
чином визначений набір чисел
задовільняє
рішенню системи. Суттєво, що числа
не залежать від j,
а
тому задовільняють всім рівнянням
системи, тобто є її розв’язком. Існування
розв’язку доведено.
Приведемо
вираз для
до потрібного вигляду, переставивши в
визначнику
останній стовпчик b
на і-е
місце, тобто поміняємо місцями цей
стовпчик послідовно з стовпчиками з
номерами
.
Всього потрібно
перестановок,
тому
.
Доведемо
єдиність отриманого розв’язку методом
від противного. Нехай є два розв’язки
системи
і
.
Запишемо систему у вигляді :
або
,
де
– стовпчики матриці системи,
– стовпчик вільних членів. Результат
підстановки розв’язків
і
в систему має вигляд
отже
Якщо
розв’язки не співпадають, то хоча б
одна з різниць
,
відмінна від нуля, а це означає, що
стовпчики
є лінійно залежні, а цього бути не може,
тому що з самого початку припускались,
що
.
Зауважимо, що не використовувалось
співпадання числа рівнянь і числа
невідомих, тобто по суті доведено більш
сильне твердження: якщо стовпчики
матриці є лінійно незалежні, то система
не може мати двух різних розв’язків.
Це твердження стане особливо прозорим після доведення теореми Кронекера-Капеллі в наступному параграфі.
1.79. Теорема. Кожна квадратна матриця з детермінантом, відмінним від нуля, має обернену матрицю, і притому тільки одну.
Дійсно,
при любому j
стовпчик хj
матриці Х повинен задовільняти умові
,
де
– j-ий
стовпчик одиничної матриці, тобто
Згідно правилу Крамера ця система рівнянь має єдиний розв’язок, отже кожен стовпчик матриці однозначно визначений.
З властивостей оберненої матриці
,
,
,
,
.
Можна
розв’язувати систему і методом Гауса.
Так як
,
то елементарними перетвореннями можемо
перетворити матрицю А
в одиничну матрицю. При цьому стовпчик
вільних членів
перетвориться
в розв’язки
системи
,
в яких в цьому випадку відсутні
параметричні невідомі. При різних j
системи рівнянь відрізняються тільки
стовпчиками вільнмх членів. Тому
елементарні перетворення стрічок
розширеної матриці одні і ті ж при любих
j.
Ми можемо розв’язувати всі системи
одночасно, приписавши до А
стовпчики вільних членів всіх систем
:
Якщо ми при допомозі елементарних перетворень стрічок матриці перетворимо її ліву половину в одиничну матрицю, то при цьому її права половина перетвориться в матрицю .