
- •§ 2. Детермінант матриці
- •Властивості детермінантів
- •§ 3. Методи обчислення детермінантів матриць.
- •· Метод приведення до трикутного вигляду.
- •· Метод рекурентних співвідношень.
- •1.45. Приклад.
- •1.46. Приклад.
- •· Метод представлення визначника у вигляді суми визначників
- •1.47. Приклад.
- •· Метод заміни елементів визначника.
- •§ 4. Мінори. Мінори довільного порядку. Ранг матриці.
- •· Мають місце наступні теореми про базисний мінор
- •§ 5 Множення матриць. · Властивості множення матриць.
- •1.61. Приклад.
- •§ 6. Елементарні перетворення як множення матриць. Детермінант добутку.
- •§ 7. Система лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •· Правило Крамера.
- •§ 8. Загальна теорія лінійних систем.
- •§ 9. Критерій Фредгольма.
- •§ 10. Знаходження розв’язків слар.
- •§ 11. Множина розв’язків однорідної системи. Загальний розв’язок системи лінійних рівнянь.
§ 6. Елементарні перетворення як множення матриць. Детермінант добутку.
1.72. Теорема. Кожне елементарне перетворення стрічок матриці А розмірів рівносильно множенню матриці А зліва на деяку квадратну матрицю порядку m.
Розглянемо
квадратну матрицю
,
яка отримується з одиничної матриці
порядку
перестановкою і-ої
та j–ої
стрічок. Очевидно, що при множенні
матриці
розмірів
зліва на
відповідні
стрічки матриці А
переставляться.
Нехай
– матриця, яка отримується з тієї ж
одиничної матриці
заміною і-ої
одиниці на діагоналі на число
.
При множенні матриці А
зліва
на
і-а
стрічка матриці А
помножиться на
.
Позначимо
через
матрицю, яка отримується з одиничної
матриці
заміною на одиницю нульового елемента,
розташованого на перетині і-ої
стрічки та j–го
стовпчика. Множення матриці А
зліва на матрицю
рівносильно додаванню j–ої
стрічки матриці А
до і-ої
стрічки. Зауважимо, що
,
i
відмінні від нуля:
,
,
.
Матриці
,
і
називають матрицями елементарних
перетворень. Якщо матриця А
квадратна, то
,
,
отже в цьому випадку для матриць
елементарних перетворень справедливо
.
Послідовному виконанню елементарних перетворень стрічок матриці відповідає множення зліва на добуток відповідних матриць елементарних перетворень. Елементарні перетворення стовпчиків можемо довести, домножаючи матрицю А справа на аналогічні матриці.
1.73.
Припущення.
Якщо
,
то знайдуться матриці елементарних
перетворень
такі, що
.
Якщо
,
то
існує. Так як
,
то елементарними перетвореннями стрічок
матриця
може бути перетворена в одиничну матрицю,
тобто знайдуться такі
,
для яких
.
Очевидно,
що
.
1.74. Зауваження. Існування оберненої матриці для кожної невиродженої матриці буде доведено в наступному параграфі.
1.75.
Припущення.
Для любих квадратних матриць А
і В
одного порядку
.
Дійсно, у випадку твердження витікає з оцінки рангу добутку матриць. Якщо , то
→
в
силу
.
§ 7. Система лінійних алгебраїчних рівнянь.
1.76. Означення. Системою лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР) називають систему m рівнянь відносно n невідомих x1, x2, … xn наступного виду:
СЛАР може бути записані у більш компактному вигляді за допомогою операції множення матриць.
Нехай
– матриця,
елементи якої є коефіцієнти при невідомих
у заданій СЛАР і яку називають митрицею
системи,
– стовпчик
вільних членів,
– стовпчик невідомих.
Тоді
СЛАР
може
бути записано як
.
Матриця
системи, доповнена стовпчиком вільних
членів, називається розширеною
матрицею
системи і позначається
.
Якщо вільні члени всіх рівнянь дорівнюють
нулю, система називається однорідною.
1.77.
Означення.
Сукупність n
чисел
називається розв’язком СЛАР, якщо кожне
рівняння системи перетворюється в
числову рівність після підстановки в
нього чисел αi
замість відповідних невідомих xi
для всіх i
= 1, …, n.
Задача
полягає в знаходженні розв’язків СЛАР,
причому ми не робимо ніяких припущень
відносно коефіцієнтів і вільних членів
системи і навіть відносно числа рівнянь
і числа невідомих. Тому можуть бути
різні можливості – система може взагалі
не мати рішень
або мати їх безліч
.
Системи, які не мають розв’язків,
називаються несумісними, а які мають
хоча б один розв’язок – сумісними