![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Екологія навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни
- •Екологія Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни
- •252057, М. Київ, проспект Перемоги, 54/1
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни «екологія»
- •Тема 1. Предмет, метод і завдання екології
- •Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування. Екосистеми та їхня структура
- •Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля
- •Тема 4. Еколого-економічні проблеми. Використання природних ресурсів
- •Тема 5. Господарський механізм управління процесом природокористування та правове регулювання охорони навколишнього середовища
- •Тема 6. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації
- •Тема 7. Економічні методи управління, регулювання раціонального природокористуваннята охорони навколишнього середовища
- •Тема 8. Економічна та соціальна ефективність. Здійснення природоохоронних заходів
- •Тема 9. Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •Тема 10. Науково-технічний прогрес та економіка природокористування
- •Тема 11. Екологічна експертиза та проблеми її організації
- •Тема 12. Регіональні екологічніпроблеми України
- •Тема 13. Міжнародний досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища. Екологічне виховання населення
- •2. Навчально-методичне забезпечення дисципліни Тема 1. Предмет, метод і завдання екології
- •1.1. Методичні вказівки
- •1.2. План семінарського заняття
- •1.3. Термінологічний словник
- •1.4. Навчальні завдання
- •1.5. Завдання для перевірки знань
- •Біосфера. Поняття про геосферу і довкілля
- •2.1.3. Вчення в. І. Вернадського про біосферу та ноосферу
- •2.1.4. Критерії ефективності та основні етапи господарювання в царині природокористування в Україні
- •2.1.5. Принципи раціонального природокористування
- •2.2. План семінарського заняття
- •2.3. Термінологічний словник
- •2.4. Навчальні завдання
- •2.5. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля
- •3.1. Методичні вказівки
- •3.1.1. Екологічні проблеми промислового комплексу
- •3.1.2. Екологічні проблеми агропромислового комплексу
- •3.1.3. Транспорт і раціональне природокористування
- •3.1.4. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля
- •3.2. План семінарського заняття
- •3.3. Термінологічний словник
- •3.4. Навчальні завдання
- •3.5. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів
- •4.1. Методичні вказівки
- •4.1.1. Джерела та екологічні наслідки забруднення атмосфери
- •4.1.2. Водні ресурси
- •4.1.3. Земельні ресурси
- •4.1.4. Лісові ресурси
- •4.1.5. Мінеральні ресурси
- •4.1.6. Рекреаційні ресурси
- •4.2. План семінарського заняття
- •4.3. Термінологічний словник
- •4.4. Навчальні завдання
- •4.5. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 5. Господарський механізм управління процесом природокористування та правове регулювання охорони навколишнього середовища
- •5. 1. Методичні вказівки
- •5.2. План семінарського заняття
- •5.3. Термінологічний словник
- •5.4. Навчальні завдання
- •5.5. Завдання для перевірки знань
- •Тема 6. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації
- •6.1. Методичні вказівки
- •6.2. План семінарського заняття
- •6.3. Термінологічний словник
- •6.4. Навчальні завдання
- •6.5. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 7. Економічні методи управління, регулювання раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища
- •7.1. Методичні вказівки
- •7.2. План семінарського заняття
- •7.3. Термінологічний словник
- •7.4. Навчальні завдання
- •7.5. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 8. Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів
- •8.1. Методичні вказівки
- •8.2. План семінарського заняття
- •8.3. Навчальні завдання
- •8.4. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 9. Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •9.1. Методичні вказівки
- •9.2. План семінарського заняття
- •9. 3. Навчальні завдання
- •9.4. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 10. Науково-технічний прогрес та економіка природокористування
- •10.1. Методичні вказівки
- •10.2. План семінарського заняття
- •10.3. Термінологічний словник
- •10.4 Навчальні завдання
- •10.5. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 11. Екологічна експертиза та проблеми її організації
- •11.1. Методичні вказівки
- •11.2. План семінарського заняття
- •11.3. Навчальні завдання
- •11.4. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 12. Регіональні екологічні проблеми України
- •12.1. Методичні вказівки
- •12.2. План семінарського заняття
- •12.3. Навчальні завдання
- •12.4. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 13. Міжнародний досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища. Екологічне виховання населення
- •13.1. Методичні вказівки
- •Комбінований показник забруднення повітряного басейну у сша
- •13.2. План семінарського заняття
- •13.3. Навчальні завдання
- •13.4. Завдання для перевірки знань
- •Література
- •Література
- •1. Типова програма 6
- •2. Навчально-методичне забезпечення дисципліни 14
- •Тема 1. Предмет, метод і завдання екології 14
- •Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування. Екосистеми та їхня структура 23
- •Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля 50
- •Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів 85
Література
16; 17; 19 — с. 89 — 112, 32 — с. 78 — 92.
Тема 12. Регіональні екологічні проблеми України
12.1. Методичні вказівки
Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об’єктивних законів розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. У державі відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвиткові сировинно-видобувних, екологічно найнебезпечніших галузей промисловості.
Економіці України притаманна висока питома вага ресурсомістких та енергоємних технологій, впровадження й нарощування яких здійснювалося найбільш «дешевим» способом — без будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим за відсутності ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування, законодавства з охорони довкілля.
Ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря й земель, нагромадження в дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і спричинили різке погіршення стану здоров’я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням та біологічно-генетичною деградацією народу України.
Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками створила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи. Зона екологічного лиха, яка сформувалася навколо Чорнобильської АЕС, стосується насамперед 30-кілометрової зони. Головним джерелом небезпеки тут залишається об’єкт «Укриття», в якому зосереджено небезпечно радіоактивні речовини та ядерні матеріали, радіоактивність яких наближається до 20 млн кюрі. У 30-кілометровій зоні зберігається в тимчасових, не пристосованих для зберігання у таких сховищах, велика кількість радіоактивних відходів. За дослідженнями вчених НАН України, понад 70 % радіонуклідів, які впродовж тривалого часу ще становитимуть загрозу для всього живого, випало на території Житомирської області. В шести областях України розташовано регіональні підприємства «Радон» із переробки та зберігання радіоактивних відходів, які приймають на переробку радіоактивні відходи від усіх галузей народного господарства.
Підприємства з видобутку і переробки уранових руд знаходяться у Дніпропетровській, Миколаївській та Кіровоградській областях. Характерним для переробки урану є те, що майже всі відходи — відвали шахтних порід, скиди й викиди є джерелами радіаційного забруднення навколишнього середовища.
Зони екологічної кризи сформувалися майже на третині території України. Це, насамперед, Донбас і Середнє Придніпров’я, де впродовж десятиріч порушувався принцип раціонального природокористування та було перевищено антропогенним навантаженням природно-ресурсний потенціал. Високий рівень концентрації промислових об’єктів, нераціональна структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв, відсутність належних природоохоронних систем зумовили тут високий рівень забруднення довкілля, дефіцит водних ресурсів та нестачу в безвітряні години кисню в приземних шарах атмосфери.
Більшість учених України схиляються до думки, що справжніми зонами екологічного лиха України стали райони гідромеліорацій. В областях Українського Полісся, де проведено осушення земель, відбувається неконтрольоване зниження рівня ґрунтових вод, зменшення потужності органічної маси, обміління рік, дефіцит прісної води. В південних областях України, де відбувалося зрошення, розгортається інтенсивний процес підтоплення й засолення ґрунтів, деградації чорноземів. Нині 14,8 % загальної площі поливних земель еродують, 1,5 % — перезволожені, понад 4 % — солонцюваті й засолені. Збільшення мінералізації ґрунтових вод загрожує вторинним засоленням земель. Майже на всіх землях України спостерігається неухильне зниження вмісту гумусу в ґрунтах.