10.2. План семінарського заняття

1. Науково-технічний прогрес та його вплив на використання природних ресурсів.

2. Методи охорони навколишнього середовища від шкідливих викидів.

3. Безвідходні технології та основні напрями їх реалізації в народному господарстві України.

4. Ресурсозбереження — один із головних напрямів інтенсифіка­ції виробництва.

5. Енергозбереження — важливий напрям науково-технічного прогресу. Нові види енергії.

6. Еколого-економічні проблеми біотехнологій.

10.3. Термінологічний словник

Енергоємність продукції (національного доходу) — показник, що характеризує витрати енергії на одиницю продукції чи національного доходу.

Зниження енергоємності продукції — важливий напрям інтен­сифікації виробництва, ресурсозбереження. Досягається здійсненням системи технічних, технологічних, організаційних, економічних і виховних заходів, спрямованих на вдосконалення процесів виробництва і споживання енергії. Вирішальне значення для З. е. п. має докорінна реконструкція паливно-енергетичного комплексу, широке застосування енергозберігальних технологій. Випуск економних двигунів із меншим споживанням пального, дизелізація транспорту, досконалість нагрівальної та освітлювальної техніки, стимулювання економії та санкції за перевитрати енергії дозволяють систематично знижувати енергоємність суспільного продукту і національного доходу.

Матеріаломісткість виробництва — показник, що характеризує розмір матеріальних затрат на одиницю продукції (роботи) у грошовому виразі. Для розрахунку М. в. обчислюються затрати всіх матеріальних ресурсів (сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, теплової та електричної енергії, комплектуючих виробів і напівфабрикатів). Розрізняють М. в. народногосподарську, галузеву, підприємства чи об’єднання, продукції з деяких її видів. Окремими складовими М. в. є металомісткість продукції, енергоємність тощо з урахуванням специфіки галузей.

Металомісткість продукції — показник витрат металу на одиницю продукції чи національного доходу. Показник М. п. розраховується в натуральному і вартісному виразі: витрати металу в тоннах чи гривнях на одиницю продукції. Окремі показники М. п. визначаються за видами витраченого металу вироблюваної продукції: витрати прокату чорних металів на одиницю продукції, чавунних і сталевих відливок та інших видів металопродукції.

10.4 Навчальні завдання

1. Проаналізуйте дані таблиці 1. Які галузі промисловості України нагромадили великі обсяги невикористовуваної сировини?

Таблиця 1

ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ (РОЗКРИШЕНИХ ТА ВМІЩУВАНИХ ПОРІД)

Галузі промисловості	Надійшло відходів		Використання відходів		Спрямовано на виробництво будівельних матеріалів
	тис. м3	у %	тис. м3	у % до річного надходження	тис. м3	у % до річного надходження
Використання відходів видобувної промисловості	577 753	100,8	394 762	68,3	18 613	3,2
Вугільна	104 767	100,0	69 342	66,2	209	0,2
Металургійна	390 543	100,0	277 881	71,2	17 243	4,4
Нафтохімічна	9421	100,0	4488	47,6	—	––
Промисловість будівельних матеріалів	21 295	100,0	14 845	69,7	354	1,9
Використання відходів збагачення	126 576	100,0	24 851	19,6	8884	7,0
У тому числі вугільна промисловість	30 922	100,0	6918	22,4	986,0	3,2
металургійна промисловість	90 824	100,0	15 525	17,2	7872	8,7
нафтохімічна промисловість	620	100,0	229	36,9	—	—

2. Наведіть приклади впровадження безвідходних технологій, у тому числі тих, що використовують відходи виробництва.

3. Зробіть аналіз таблиці 2. Які галузі народного господарства вирізняються найвищою питомою вагою використання оборотної та послідовно використовуваної води? У чому полягають переваги водооборотних систем?

Таблиця 2

ОБСЯГ ОБОРОТНОЇ ТА ПОСЛІДОВНО ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ВОДИ В ГАЛУЗЯХ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

Галузі	Всього використано водних ресурсів, млрд м3	Питома вага оборотної та послідовно використовуваної води у загальному обсязі, %
Усього	68,7	80,2
В тому числі
енергетика	21,4	69,5
нафтова і газова промисловість	1,3	87,5
металургійний комплекс	14,5	86,3
важке машинобудування	0,7	85,4
агропромисловий комплекс	2,8	57,7