7.4. Методи проведення перестрахувальних операцій: пропорційне та непропорційне перестрахування

Усі договори перестрахування можливо поділити на дві основні групи:

► договори пропорційного перестрахування;

► договори непропорційного перестрахування.

Особливістю договорів пропорційного перестрахування є то, що відповідальність цедента та перестраховика здійснюється у відповідної пропорції за завчасно обумовленими співвідношеннями. Основними видами пропорційного перестрахування є:

квотне та ексцедентне.

Сутність договорів квотного пропорційного перестрахування заключається у тому, що цедент зобов’язується передати перестраховику, а перестраховик прийняти визначену частку в усіх ризиках певного виду. Найчастіше частка участі в перестрахуванні виражається відсотком від страхової суми. Цедент передає перестраховику пропорційну частку одержаних за даний проміжок часу страхових платежів, залишаючи собі комісійну винагороду (провизию) за передачу ризику. Розмір комісійної винагороди попередньо обговорюється при укладанні договору.

Договори квотного пропорційного перестрахування мають конкретні переваги: прості у виконанні, особливо для цедента, не вимагають великих витрат з обслуговування та ін.

Однак вони також мають й недоліки: кожен ризик конкретного виду страхування повинен бути перестрахований незалежно від його величини; квотне перестрахування, зменшуючи ризик цедента за всіма договорами, переданими в перстрахування, все ж не дозволяє знизити ризик інших договорів страхового портфеля.

Договори ексцедентного пропорційного перестрахування має певні відмінності від договору квотного перестрахування. Укладаючи його, партнери визначають розмір максимальної власної участі страховика (цедента) в покритті деяких груп ризику. Максимальна власна участь страховика називається ексцедентом. Перевищення страхових сум за встановлений рівень (ліміт) власної участі страховика в покритті ризику передається у перестрахування одному або декільком перестраховикам.

При укладанні договору ексцедентного перестрахування вилучаються будь – які ризики, страхова сума яких менша або дорівнює встановленому для даного портфеля обсягу власної участі цедента. І навпаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь цедента, вважаються перестрахованими.

Основою для проведення розрахунків між цедентом та перестраховиком як за перестрахувальними платежами, так і з виплати страхового відшкодування є відсоток перестрахування.

Договори ексцедентного перестрахування є більш вигідними для цедента та використовуються значно частіше, ніж квотне. Нерідко на практиці квотні договори доповнюються ексцедентними договорами з метою досягнення спільної вигоди цедента та перестраховика.

Особливістю договорів непропорційного перестрахування є те, що у окремих випадках перестраховик не бере участі у виплати відшкодування, а саме, суть непропорційного перестрахування полягає в тому, що цедент сам оплачує всі збитки до певного узгодженого розміру, а перевищення цього розміру оплачує перестраховик, для якого встановлюється визначений ліміт або верхня межа відповідальності за договором. Відповідальність може бути встановлена в абсолютної сумі або у відсотках (це залежіть від виду договору).

Основними видами непропорційного перестрахування є: ексцедента збитку та ексцедента збитковості, які можуть здійснюватися як за факультативною так і облігаторною формами.

У договорах непропорційного перестрахування власна участь цедента називається пріоритетом, або франшизою, а верхня максимальна межа відповідальності перестраховика – лімітом перестраховочного покриття.

У договорах ексцедента збитку відповідальність перестраховика встановлюється в абсолютної суми, у договорах ексцедента збитковості – у відсотках.

Приклад непропорційного перестрахування ексцедента збитку:

Пріоритет цедента 100 гр. од., ліміт перестраховочного покриття 300 гр.од. Розглянемо декілька варіантів:

1) груповий збиток склав 80 гр. од.

У даному випадку усю суму збитку буде виплачувати цедент, так як сума збитку не перевищує його пріоритет (80<100).

2) груповий збиток склав 250 гр. од.

У даному випадку цедент виплачує 100 гр. од, перестраховик 150 гр. од. 250-100 = 150 (150<300).

3) груповий збиток склав 450 гр. од., груповий збиток перевищує суму пріоритету цедента та ліміт перестраховочного покриття перестраховика (450>100+300).

У даному випадку перестраховик виплачує тільки суму ліміту перестраховочного покриття, тобто 300 гр. од., а цедент всю залишившуюся суму збитку150 гр. од.