Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи держави і права України.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
741.58 Кб
Скачать

1.15. Юридична відповідальність

Одним із основних засобів забезпечення правомірної поведінки та боротьби з правопорушеннями є юридична відповідальність.

Юридична відповідальність — це закріплений у законодавстві та забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належали.

Риси юридичної відповідальності:

— це відносини між державою та особою, яка порушила норму права;

— ці відносини заздалегідь передбачені нормами права, регламентуються ними, тому є правовими відносинами;

— юридична відповідальність настає внаслідок порушення формально визначених юридичних правил чи індивідуальних приписів;

— юридична відповідальність знаходить своє виявлення у специфічному державному впливі (покаранні) та реалізується, здебільшого, за допомогою застосування заходів державного примусу;

— процес попереднього розслідування та вирішення справ про правопорушення, порядок здійснення призначеної міри покарання також регламентується спеціальними (процесуальними) юридичними нормами.

Функції юридичної відповідальності:

— прово-охоронна — захист правопорядку від правопорушень;

— виховна — спеціальна превенція (виправлення правосвідомості правопорушника з тим, аби він більше не вчиняв правопорушення);

— загальна превенція (вплив на правосвідомість усіх інших схильних до правопорушень осіб з метою запобігання правопорушенням).

Види юридичної відповідальності: конституційна, кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна, матеріальна.

Законодавство

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Загальна декларація прав людини / Права людини: Міжнародні договори України. Декларації, документи. — К., 1992.

Література

1. Алексеев С. С. Теория государства и права: Учеб. для юр ид. вузов и факультетов. — М., 1997.

2. Котюк В. О. Теорія права: Курс лекцій. — К.: Вентурі,

1996.

3. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. — К., 2001. — 236 с.

4. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник: Пер. з рос. — X.: Консум, 2001.

б. Теория права и государства / Под ред. В. В. Лазарева. — М.: Юрист, 1997. — 384 с.

Розділ 2. Основи конституційного права україни

2.1. Поняття, предмет, метод, система і джерела конституційного права

Конституційне право — провідна галузь права України, яка є сукупністю правових норм, що мають внутрішню єдність і загальні ознаки.

З конституційного права розпочинається формування всієї системи національного права, всіх його галузей.

Конституційне право має свій предмет правового регулювання. Це суспільні відносини, які виникають у всіх сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економічній, соціальній, духовній та регулюються правом. Конституційно-правові норми закріплюють насамперед основні принципи, які визначають устрій держави і суспільства. У них встановлюються якісні характеристики держави: суверенітет, форма правління, форма державного устрою, суб'єкти державної влади, загальні основи функціонування політичної системи України, символи держави.

Предметом конституційного права є відносини, які визначають належність до громадянства України, становище людини в суспільстві й державі, її основні права, свободи й обов'язки. Вони є основоположними для всіх соціальних зв'язків, які формують суспільство, визначають основи статусу людини в її суспільних зв'язках.

Предметом конституційного права України є форми безпосередньої демократії, насамперед, вибори, референдум, система органів державної влади, місцевого самоврядування, основи їх організації та функціонування. До предмета конституційного права належить територіальний устрій України.

Конституційне право — провідна галузь права України, що є сукупністю правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що забезпечують організаційну і функціональну єдність суспільства, основи конституційного ладу України, статус людини і громадянина, територіальний устрій держави, форми безпосередньої демократії, систему органів державної влади і місцевого самоврядування.

Допоміжним, але досить вагомим критерієм, за яким конституційне право України відокремлюється від інших галузей права, є метод правового регулюваннясукупність способів і засобів правового впливу на суспільні відносини. Головними методами конституційно-правового регулювання є методи уповноваження, встановлення і зобов'язання.

Для конституційно-правового регулювання суспільних відносин характерним є владно-імперативний метод, оскільки норми конституційного права України регламентують великий обсяг відносин, які базуються на владі та підпорядкуванні, реалізації владними структурами своїх повноважень. Але чимало є і дозвільних норм, які дають можливість суб'єктам державно-правових відносин реалізувати свої права.

Застосовуючи всі наведені методи правового регулювання, конституційне право України забезпечує нормальне функціонування інститутів державної влади, гарантує народовладдя, формування громадянського суспільства на основі злагоди. З допомогою різних методів правового регулювання гарантуються основні права і свободи людини та громадянина, демократичний розвиток держави і суспільства.