Найпоширеніші види адміністративних правопорушень серед неповнолітніх

Кодексом про адміністративні правопорушення встановлено, що до адміністративної відповідальності притягуються особи, яким на момент вчинення правопорушення виповнилося 16 років. Справи про такі правопорушення уповноважені розглядати комісії в справах неповнолітніх вря виконавчих комітетах місцевих рад. Ці органи керуються у своїй діяльності Положенням про комісії у справах неповнолітніх від 26 серпня 1976 р. з подальшими змінами і доповненнями.

Коло справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються комісіями, можна поділити на певні групи:

1) справи про суспільно небезпечні дії, вчинені особами до досягнення 16-річного віку;

2) правопорушення, скоєні особами віком від 16 до 18 років (окрім справ про злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, народного дружинника, військовослужбовця);

3) вчинення дрібного розкрадання державного або громадського майна, дрібного хуліганства, порушення правил дорожнього руху, правил придбання, зберігання і користування вогнепальною зброєю і боєприпасами.

Остання група справ розглядається комісіями лише тоді, коли вони передаються їм органами внутрішніх справ або судами, яким, згідно із законом, підвідомчі перелічені види правопорушень. Якщо такі правопорушення вчиняють неповнолітні віком до 16 років, відповідальність за них несуть батьки або особи, які їх замінюють.

Окремою групою можна виділити справи про інші антигромадські вчинки неповнолітніх, які не вважаються адміністративними правопорушеннями, однак свідчать про певні відхилення від нормального розвитку підлітка, наприклад, неналежна поведінка в школі, на вулиці, в інших громадських місцях, що часто межує з хуліганськими проявами; жебрацтво, жорстоке ставлення до ровесників, брутальне поводження з учителями та однокласниками, жебрацтво, втеча з дому. Сюди можна віднести й аморальні вчинки: ранні статеві зв'язки, захоплення азартними іграми, що свідчить про погляди і звички, які з часом можуть призвести до злочину.

Комісії розглядають також матеріали про неповнолітніх, які ухиляються від навчання або роботи. Вони з'ясовують причини такої поведінки, працевлаштовують неповнолітніх або скеровують їх на навчання.

Як свідчить практика, найчастіше суди розглядають справи про дрібне розкрадання державного або громадського майна; у вчинках, які виражаються у побитті скла в автомашинах або приміщеннях, псуванні телефонів-автоматів, крісел у поїздах тощо; дрібне хуліганство і дрібну спекуляцію; розпивання спиртних напоїв у громадських місцях або появу в них у нетверезому стані; азартні ігри (гра в рулетку і карти).

До винних у правопорушенні неповнолітніх суди мають право застосовувати такі заходи впливу: зобов'язати публічно або в іншій формі просити пробачення у потерпілого; зробити попередження, оголосити догану або сувору догану; зобов'язати неповнолітнього відшкодувати завдані матеріальні збитки, якщо він має самостійний заробіток; передати неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх замінюють. Окрім того, комісії можуть застосовувати примусові заходи виховного характеру, які вважаються досить суворими, — це скерування до спеціальних навчально-виховних установ — спецшкіл і спеціальних профтехучилищ. До спецшкіл скеровуються неповнолітні віком від 11 до 14 років, а до спец профтехучилищ — від 14 до 18 років.