- •Передмова
- •Розділ 1. Основи загальної теорії держави і права
- •1.1. Виникнення держави і права
- •1.2. Основні теорії виникнення держави і права
- •1.3. Поняття та сутність держави. Функції держави
- •1.4. Форми держави
- •1.5. Поняття та елементи механізму держави. Органи держави
- •1.6. Правова держава. Основні права людини
- •1.7. Поняття й ознаки права
- •1.8. Поняття й структура норм права
- •1.9. Правотворчість, форми (джерела) права
- •1.10. Система права
- •1.11. Система законодавства
- •1.12. Правовідносини
- •1.13. Реалізація норм права: поняття та форми
- •1.14. Правомірна поведінка і правопорушення
- •1.15. Юридична відповідальність
- •Розділ 2. Основи конституційного права україни
- •2.1. Поняття, предмет, метод, система і джерела конституційного права
- •Система конституційного права України.
- •Джерела конституційного права.
- •2.2. Конституція України — основний закон держави і суспільства Поняття та юридична природа конституції.
- •Соціально-політична суть конституції.
- •Форма конституції.
- •2.3. Конституційний статус людини і громадянина
- •Система прав і свобод людини і громадянина.
- •Політичні права і свободи.
- •Інститут громадянства України.
- •2.4. Виборче право, виборчі системи і референдуми в Україні
- •2.5. Конституційні основи організації діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування
- •Функції та повноваження Президента України.
- •Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •Розділ 3. Основи цивільного права
- •3.1. Цивільне право як галузь права
- •3.2. Учасники цивільних відносин (особи у цивільному праві) Фізичні особи
- •Юридичні особи
- •Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
- •3.3. Об'єкти цивільних прав
- •3.4. Право власності та речові права на чуже майно
- •Привласнення загальнодоступних дарів природи.
- •Набуття права власності на безхазяйну річ.
- •Набуття права власності на скарб.
- •Право спільної сумісної власності.
- •Речові права на чуже майно
- •3.5. Право інтелектуальної власності
- •Захист права інтелектуальної власності судом.
- •3.6. Цивільні зобов'язання Поняття зобов'язання та сторони у зобов'язанні
- •Виконання зобов'язання
- •Забезпечення виконання зобов'язання
- •Припинення зобов'язання
- •Окремі види зобов'язань. Договірні зобов'язання
- •3.7. Окремі види зобов'язань, що виникають не з договору (недоговірні зобов'язання)
- •Зобов'язання, які виникають унаслідок заподіяння шкоди
- •3.8. Спадкове право
- •Спадкування за заповітом
- •Спадкування за законом
- •Розділ 4. Основи правового регулювання підприємницької діяльності
- •4.1. Поняття та зміст підприємництва
- •4.2. Свобода підприємництва. Принципи підприємницької діяльності. Умови здійснення підприємництва
- •4.3. Суб'єкти підприємництва
- •4.4. Фізичні особи — підприємці
- •4.5. Юридичні особи — суб'єкти підприємництва. Поняття та види підприємств
- •Види підприємств
- •4.6. Організаційно-правові форми підприємств
- •Виробничі кооперативи.
- •Приватні підприємства.
- •4.7. Заснування підприємництва
- •4.8. Передумови для здійснення підприємництва
- •4.9. Спеціальні умови здійснення підприємництва. Ліцензування, патентування та квотування підприємницької діяльності
- •4.10. Припинення підприємницької діяльності
- •1) Добровільне;
- •2) Примусове.
- •Розділ 5. Основи трудового права україни
- •5.1. Трудове право як галузь вітчизняного права
- •5.2. Трудовий договір: поняття, види
- •5.3. Поняття та види робочого часу
- •5.4. Час відпочинку: поняття та види
- •Святкові та неробочі дні.
- •5.5. Оплата праці
- •Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
- •5.6. Відповідальність за трудовим правом
- •5.7. Охорона праці на виробництві
- •5.8. Соціальне партнерство за трудовим правом
- •5.9. Трудові спори: причини виникнення та порядок вирішення
- •5.10. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю
- •Розділ 6. Основи сімейного права україни
- •6.1. Поняття, предмет, система і джерела сімейного права України. Акти цивільного стану
- •6.2. Порядок і умови укладення шлюбу
- •6.3. Шлюбний договір
- •6.4. Припинення шлюбу, визнання шлюбу недійсним
- •6.5. Правовідносини між подружжям, між батьками і дітьми в сім'ї
- •6.6. Встановлення опіки та піклування. Усиновлення дитини. Патронат над дітьми
- •6.7. Права та обов'язки інших членів сім'ї
- •6.8. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства. Застосування в Україні законів іноземних держав і міжнародних договорів
- •Розділ 7. Основи земельного права україни
- •7.1. Земельне право як самостійна галузь права
- •7.2. Джерела земельного права
- •7.3. Право власності на землю
- •7.4. Право користування землею
- •7.5. Оренда землі
- •7.6. Види земель та їх правовий режим
- •7.7. Захист прав громадян та юридичних осіб на землю
- •7.8. Вирішення земельних спорів
- •Розділ 8. Основи екологічного права україни
- •8.1. Загальна характеристика екологічного права
- •8.2. Екологічне законодавство
- •8.3. Екологічні права та обов'язки людини і громадянина Поняття та види екологічних прав людини і громадянина
- •Право на безпечне для життя та здоров'я довкілля
- •Право на вільний доступ до екологічної інформації
- •Право на участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля
- •Право на доступ громадськості до правосуддя з питань, що стосуються довкілля
- •Інші екологічні права громадян
- •Екологічні обов'язки громадян
- •Розділ 9. Основи адміністративного права україни
- •9.1. Поняття, предмет, цілі та джерела адміністративного права
- •9.2. Суб'єкти адміністративного права
- •9.3. Правовий статус державних службовців
- •9.4. Адміністративні правопорушення та адміністративна відповідальність Поняття і види адміністративних правопорушень
- •Найпоширеніші види адміністративних правопорушень серед неповнолітніх
- •Види адміністративних стягнень
- •Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення
- •Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Розділ 10. Основи фінансового права україни
- •10.1. Загальні характеристики фінансового права як галузі національного права України
- •10.2. Система фінансового права України
- •10.3. Основи бюджетного права України
- •10.4. Правові засади бюджетного процесу в Україні
- •10.5. Основи правового регулювання державних доходів в Україні
- •10.6. Правові основи податкових відносин. Податкове право
- •Види та класифікація обов'язкових платежів
- •10.7. Правові основи здійснення бюджетних видатків
- •10.8. Фінансово-правові основи банківської діяльності в Україні
- •Функції Національного банку України
- •10.9. Правові основи валютного регулювання та валютного контролю в Україні
- •Правове регулювання валютного контролю
- •Розділ 11. Основи кримінального права україни
- •11.1. Поняття кримінального права
- •11.2. Кримінальний кодекс України: його загальна характеристика
- •11.3. Поняття та підстава кримінальної відповідальності
- •11.4. Поняття, ознаки, види та стадії злочину
- •11.5. Поняття та форми вини
- •11.6. Співучасть у вчиненні злочину та її форми
- •11.7. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •11.8. Поняття покарання. Види покарань
- •11.9. Призначення покарання, звільнення від покарання та його відбування
- •11.10. Судимість
- •11.11. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •11.12. Система Особливої частини кримінального права
- •11.13. Кваліфікація злочинів
- •11.14. Злочини проти особи та її прав
- •11.15. Злочини проти основ національної безпеки
- •11.16. Злочини проти власності
- •11.17. Відповідальність за інші злочини за кримінальним правом України
- •Розділ 12. Правоохоронна, судова і правозахисна діяльність
- •12.1. Поняття правоохоронної діяльності та правоохоронних органів. Види правоохоронних органів
- •12.2. Поняття правосуддя та судової системи України
- •12.3. Поняття правозахисної діяльності
- •Розділ 13. Основи процесуальної діяльності
- •13.1. Загальні положення про процесуальну діяльність
- •13.2. Процесуальна діяльність Конституційного Суду України
- •13.3. Процесуальна діяльність суду в цивільних справах. Цивільне судочинство
- •13.4. Процесуальна діяльність господарських судів
- •13.5. Підвідомчість і підсудність справ господарським судам
- •13.6. Подання позову, порушення провадження у справі та підготовка матеріалів до розгляду
- •13.7. Досудове врегулювання господарських спорів
- •13.8. Адміністративний процес, адміністративно-процесуальна діяльність та адміністративне судочинство
- •13.9. Кримінально-процесуальна діяльність
- •Тлумачний словник основних юридичних понять, визначень і термінів
1.4. Форми держави
Форма держави є безпосереднім виразником і носієм її сутності та змісту (функцій). Це складне суспільне явище, котре вміщує три взаємопов'язані елементи: форму правління, форму державного устрою і форму державного режиму.
Форма правління — це спосіб організації державної влади, що вміщує порядок утворення державних органів і розподіл компетенції між ними. Основними формами правління є монархія і республіка.
Монархія — це така форма правління, за якої вища державна влада здійснюється одноособово і переходить, зазвичай, за спадком.
Монархія виникла в умовах рабовласницького суспільства, проте основною формою державної влади стала лише при феодалізмі. У буржуазному суспільстві збереглися здебільшого формальні ознаки монархії.
Основними ознаками класичної монархічної форми правління є:
— існування одноособового глави держави (монарха);
— глава держави здійснює правління безстроково;
— монарх здійснює керівництво державою на свій розсуд;
— влада глави держави має спадковий характер;
— монарх не несе відповідальності за законами цієї держави (юридична безвідповідальність).
Монархії поділяють на дві групи: необмежені й обмежені.
Необмежена монархія — це форма правління, за якої влада монарха не обмежена чинністю законів чи повноваженнями державних органів.
У рамках необмеженої монархії можна виділити такі її різновиди:
— деспотичну монархію, за якої влада монарха обожнюється, а він сам офіційно визнаний божеством або напівбожеством. Така форма правління характерна для рабовласницьких держав, насамперед, стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Ассирія, Китай);
— абсолютну монархію — це форма правління, за якої влада монарха зумовлюється його належністю до правлячої династії, але йому не надаються божественні почесті (Саудівська Аравія).
Обмежена монархія — це форма правління, за якої влада монарха обмежена дією законів чи повноваженнями державних органів.
Різновидами обмеженої монархії є:
— дуалістична монархія — це така монархія, за якої глава держави не має законодавчої влади, що перейшла до парламенту, але формує склад уряду, яким керує особисто або через призначеного ним прем'єр-міністра;
— парламентська монархія — це така монархія, за якої влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади, за ним лише формально зберігається статус глави держави, який, зазвичай, обмежується лише представницькими функціями. Більшість сучасних монархій є парламентськими, їх існування зумовлене національними традиціями (Англія, Японія, Швеція).
Республіка — це така форма правління, за якої вища державна влада здійснюється виборними органами, котрі обираються народом на певний термін. Основними ознаками республіки є;
— обрання на певний термін глави держави та інших вищих органів державної влади;
— здійснення державної влади не за власним правом, а за дорученням народу;
— юридична відповідальність глави держави у випадках, які передбачені законом;
— загальнообов'язковість рішень верховної державної влади для всіх інших державних органів;
— захист прав та інтересів громадян, взаємна відповідальність особи і держави.
Сучасні республіки поділяють на парламентські, президентські та змішані.
Парламентська республіка — це форма правління, за якої вищу державну владу здійснює парламент, котрий формує повністю відповідальний перед ним уряд (Італія, Австрія, Фінляндія, Індія, Греція).
У парламентській республіці можливе існування поста президента, який обирається парламентом, йому підзвітний і має винятково представницькі функції. Іноді президент не обирається і главою держави стає прем'єр-міністр.
Президентська республіка — це форма правління, за якої вищу державну владу здійснює президент, котрий поєднує повноваження глави держави і глави уряду (СІЛА, Аргентина, Мексика).
Змішана республіка (президентсько-парламентська або парламентсько-президентська) поєднує в собі ознаки парламентської і президентської республіки. За такої форми правління парламент набуває повноважень контролю президента щодо формування уряду та здійснення ним виконавчої влади (Франція, Україна, Фінляндія).
Форма державного устрою — це спосіб поділу держави на певні складові частини та розподіл влади між нею та цими складовими.
Форма державного устрою розкриває:
— з яких частин складається внутрішня структура держави;
— яке правове становище складових частин держави;
— як здійснюється розподіл повноважень між центральними і місцевими органами.
Державний устрій може виявлятись у простій або складній формах.
Простою формою державного устрою є унітарна держава.
Унітарна держава — це форма устрою держави, окремі складові якої не мають суверенітету, всіх ознак державності. Верховна суверенна влада в унітарній державі повністю зосереджена в центрі, а складові держави (воєводства, області, графства) не мають ознак політико-державної самостійності. Деякі унітарні держави (Італія, Україна) включають автономні утворення.
Складними формами державного устрою є федерація і конфедерація.
Федерація — це держава, до якої входять кілька територіальних утворень, що володіють суверенітетом, або мають певні ознаки державності. Принцип федералізму полягає у розмежуванні сфер компетенції центральної влади та влади суб'єктів федерації. Цей принцип передбачає договірність у прийнятті спільних рішень, рівне представництво в органах центральної влади. Суб'єкт федерації наділяється установчою владою, має право ухвалити власну конституцію, мати свою судову систему (СІЛА, Російська Федерація).
Конфедерація — це тимчасовий юридичний союз суверенних держав, який створюється для досягнення спільних цілей. За конфедеративного устрою держави, що стають членами конфедерації, зберігають свій суверенітет у внутрішніх і зовнішніх справах.
Форма державного режиму — це сукупність методів і способів здійснення державної влади. Характер існуючого у певній державі режиму визначається обсягом повноважень влади, способами і методами її діяльності, ступенем свободи індивідів. Державний режим може бути демократичним і антидемократичним (авторитарним чи тоталітарним).
Демократичний режим формується у правових державах. Характерні ознаки:
— конституційне проголошення і здійснення соціально-економічних і політичних прав громадян і їх організацій;
— дія принципу розподілу влади;
— виборність та строковість повноважень центральних і місцевих органів державної влади;
— офіційне визнання принципів законності та конституційності;
— наявність демократичного законодавства.
Антидемократичний режим характеризується:
— ліквідацією або значним обмеженням прав і свобод громадян;
— забороною опозиційних партій;
— зосередженням необмеженої влади в руках глави держави чи уряду;
— обмеженням ролі виборних органів державної влади і значним розширенням повноважень органів виконавчої влади;
— верховенством держави над правом.