ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти географічного вивчення туристично – рекреаційного комплексу країни………………………………………………..6
Сутність структури ТРК країни……………………………………….…6
Характеристика елементів ТРК………………………………………….11
РОЗДІЛ 2. Географічна характеристика туристично – рекреаційного комплексу Греції…………………………………………………………………..
2.1. Рекреаційні комплекси купально – пляжного туризму Греціїї…………14
2.2. Гірськолижні центри……………………………………………………….18
2.3. Дайвінг – центри Греції……………………………………………………21
2.4. Лікувально – оздоровчі курорти………………………………………….25
РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи розвитку ТРК Греціі………………..31
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..43
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….46
ВСТУП
Особливий інтерес представляє вивчення географії туризму в Середземномор'ї – основному туристському регіоні світу.
Актуальність вивчення середземноморського туризму представляє інтерес, перш за все, з наступних основних причин.
Туризм в цьому регіоні – настільки значиме в глобальному масштабі явище, що з використанням інформації про його параметри, спільно з параметрами туризму в інших найбільших туристських регіонах світу можна зробити суттєві висновки не тільки про місце середземноморського туризму, а й про закономірності розвитку та перспективи туризму у світовому масштабі.
Середземноморський туризм має найбільш тривалу, серед всіх туристських регіонів, історію. У зв'язку з цим на його прикладі можливе вивчення закономірностей розвитку туристичної діяльності в дуже широкому діапазоні часових масштабів – від античності аж до останніх років і місяців.
Досліджуваний регіон представляє собою унікальне поєднання внутрішньої цілісності та компактності (у зв'язку з порівняно невеликими розмірами і приуроченістю до одного центральному об'єкту, Середземного моря) – і різноманітності природних, історичних, етнічних, культурних, економічних та інших умов, на тлі яких розвивається явище туризму.
Зрештою, Середземномор'я представляється «ідеальним» об'єктом дослідження в галузі географії туризму і свого роду моделлю світового туризму.
Особливу увагу в роботі було приділено дослідженню кількісних закономірностей досліджуваних явищ.
Важливим способом дослідження було вивчення даного регіону та його окремих частин за допомогою сучасних електронних атласів (і в ряді випадків електронних атласів космічних знімків), що володіють високим просторовим дозволом.
Об'єкт дослідження – міжнародна туристична діяльність в межах Середземномор'я на прикладі Греції. Предмет дослідження – фактори і просторово – часові закономірності міжнародного середземноморського туризму на прикладі Греції.
Мета дослідження – виявлення основних факторів і причинно – наслідкових зв'язків, вивчення просторових аспектів і динаміки іноземного туризму в Греції.
Досягнення мети вимагало вирішення наступних основних завдань:
Охарактеризувати природні, історичні, етнічні, культурні, психологічні та економічні передумови та чинники розвитку туризму у всій складності і різноманітті причинно-наслідкових зв'язків.
Виявити співвідношення між найважливішими параметрами туризму в досліджуваному нами регіоні і в регіонах світу з різним рівнем економічного розвитку, з тим, щоб спробувати намітити основні, стратегічні перспективи розвитку туристичної галузі в регіоні і в світі.
Виділити в межах досліджуваного регіону виділити об'єктивно існуючі субрегіони, що володіють певним подібністю умов розвитку туризму та особливостей зв'язків між туристськими і економіко-географічними параметрами країн.
Визначити співвідношення між основними туристичними показниками країн регіону, їх розмірами, рекреаційними та іншими природними ресурсами.
Дослідити кількісні закономірності багаторічних, междугодічних і сезонних змін параметрів туризму .
Вивчити залежність балансу доходів і витрат, пов'язаних з іноземним туризмом, від ролі туризму в економіці різних країн регіону, які є одночасно реципієнтами та емітентами туристських потоків.
При роботі використовувалися різноманітні методи і підходи. Основними були: історичний (дослідження процесів історичного розвитку регіону з акцентом на роль історії у виникненні та функціонуванні туристичної галузі), картографічний (складання набору кольорових електронних карт і карт-схем різного змісту і аналіз, за їх допомогою, закономірностей досліджуваних явищ), статистичний (вивчення статистик різноманітних природних, економіко-географічних та туристських параметрів.
Інформаційною основою роботи послужили наступні ресурси:
База даних Всесвітньої туристської організації.
Інформаційні ресурси Проекту «Блакитний план» («План блю") (об'єднання середземноморських країн).
Ресурси Центру вивчення середземноморського туризму Унверсітета Екс-Ан-Провансу (Франція).
Бази даних ООН, Організації економічного співробітництва та розвитку, Національного Бюро перепису США, Світового банку, Військово-Морського флоту США та ін
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Перший розділ присвячений значенню туристично-рекреаціного комплексу країни, його аналізу. У другому розділі описані основні туристично-рекреаційні ресурси Греціїї. У третьому розділі описані проблеми і перспективи розвитку комплексу, досліджуваної країни.
Розділ 1. Теоретичні аспекти географічного вивчення туристично – рекреаційного комплексу країни
Сутність структури трк країни
Туристична індустрія належить до галузей із виразною ресурсною орієнтацією. Разом із тим, туризм називають "індустрією без труб". Ресурси, задіяні в рекреаційно – туристичній діяльності, при дотриманні елементарних природоохоронних і ресурсозберігаючих правил і технологій, можуть використовуватися тривалий час без суттєвих процесів деградації природних і соціально – культурних комплексів навіть за умови значних антропогенних навантажень. Хоча впливу не уникнути, але він не йде ні в які порівняння із тиском, що чинять на довкілля металургія, хімічна промисловість, лісове чи сільське господарство.
Туристична індустрія – це сукупність засобів транспорту, розміщення, об'єктів харчування, розваг і пізнавання оздоровчого, спортивного, ділового та іншого призначення, що входять до організацій, які здійснюють туроператорську та турагентську діяльність, а також організацій, що надають екскурсійні послуги та послуги гідів перекладачів.
Туристична індустрія складається з матеріально-технічної бази, забезпечує зайнятість значної кількості людей і взаємодіє практично з усіма галузями національної економіки. У більш широкому розумінні туристичну індустрію можна визначити як міжгалузевий самостійний комплекс, який складається з[31] :
-пасажирського транспорту (залізничний, повітряний, водний, автомобільний);
-різноманітних спеціалізованих туристичних підприємств, організацій та підприємств різних галузей, що не мають чітко вираженого туристичного характеру (транспортного машино – та автомобілебудування, паливної промисловості, капітального та шляхобудування, місцевої промисловості з вироблення сувенірів, харчової промисловості, галузей сільського господарства);
-широкої сфери послуг, якими користується турист (інформаційні мережі, зв'язок, радіо, телебачення тощо).
У своєму функціонуванні туристична індустрія опирається на матеріально - технічну базу (МТБ). До неї відносяться туристичні фірми (туроператори та турагенства), готелі, мотелі, кемпінги, туристичні бази, підприємства харчування і торгівлі, автотранспортні підприємства, пункти прокату туристського обладнання та інвентарю, бюро реалізації туристичних путівок, контрольно -порятункові служби, туристичні клуби, станції тощо.
В основу класифікації об'єктів МТБ туризму покладені три основні ознаки: види підприємств, що надають туристичні послуги, економічні елементи та форми власності господарюючих суб'єктів.
У цілому туристична індустрія опирається на базу рекреаційно-природних ресурсів. Вона повинна бути привабливою для відпочиваючих, а природні території - відповідних розмірів для запобігання перенасичення туристами і захищена від таких ризиків, як забруднення, отруєння рослинами, наявності небезпечних тварин. Розвиток туризму повинен проходити в місцевостях, вільних від стихійних лих (землетруси, зсуви, засухи, повені.
До широкої мережі туристичної індустрії входять засоби розміщення об’єктів харчування, розважальні, пізнавальні, ділові, оздоровчі, спортивні, релігійні та інші об’єкти. Вихідним моментом створення й розвитку економічної системи сучасної сфери туризму є задоволення туристичних потреб, що лежать в основі попиту на туристичні послуги. Задоволення цього попиту здійснюється через систему пропозиції туристичного продукту на ринку.
Під рекреаційно-туристичними ресурсами в широкому розумінні цього терміну маються на увазі такі:
економічні;
природні;
кліматичні;
культурно-історичні;
трудові;
фінансові;
соціальні;
виробничі.
Під туристичними ресурсами розуміють сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, придатних для створення туристичного продукту. Як правило, туристичні ресурси визначають формування туристичної діяльності в тому чи іншому регіоні. Наприклад, основними критеріями, які визначають придатність території для санаторно-курортного лікування, є наявність родовищ лікувальних мінеральних вод, озокериту, сприятливі кліматичні умови, екологічно чисте природне середовище. При цьому чим більші запаси лікувальних ресурсів, вища їх лікувальна ефективність, тим вищу цінність мають рекреаційні території. Як правило, такі території невеликі за площею, обмежуються границями населеного пункту, в якому розташовані бальнеологічні ресурси.[25]
До туристично-рекреаційних потреб входять: наявність туристично – рекреаційних підприємств (санаторії, бази відпочинку, пансіонати, готелі,
мотелі, кемпінги, котеджі, гірські притулки тощо), трудових ресурсів (кваліфікованого обслуговуючого персоналу), транспортна доступність (види транспорту, якість доріг), розвиненість соціальної інфраструктури (культурно – мистецькі та спортивні заклади, медицина, харчування, страхування, зв'язок, Інтернет тощо) та вигідність економіко-географічного розміщення[25, с. 166]
Туристично-рекреаційний комплекс з метою подальшого свого розвитку виконує суспільно необхідні функції. Основною функцією ТРК є максимальне задоволення потреб населення у відпочинку, оздоровленні, лікуванні, духовному та фізичному розвитку. Також ТРК виконує і інші функції, зокрема:
- по-перше, оздоровлення населення країни шляхом збереження мережі державних санаторіїв, забезпечення санаторіями для лікування громадян, що постраждали від стихійного лиха, аварій та інших категорій населення, що потребують державної підтримки;
- по-друге, задоволення попиту населення країни та іноземних громадян у відпочинку та курортному лікуванні в умовах, що задовольняють найбільш вимогливі потреби осіб під час їх перебування на відпочинку у туристично-рекреаційних закладах (фешенебельні апартаменти, великий асортимент лікувальних послуг, розвинута система сфери розваг тощо).
Рис. 1.1 Функції туристично – рекреаційного комплексу
