1.5. Індивідуальне заняття

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей студентів.

Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять однієї чи декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках повний обсяг навчальних занять для одержання освітнього кваліфікаційного рівня.

Види індивідуальних занять, їх обсяг, форми і методи проведення, форми та методи поточного контролю, підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним планом студента.

Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки.

За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.

Консультації

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або груповою, залежно від того чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

Види консультацій

Групові – передбачають роботу в дидактичній системі “група”, “малі групи”.

Індивідуальні - передбачають роботу з окремими студентами.

Розділ 2.

Психолого-педагогічний аналіз відвіданого заняття

Критерії оцінки лекції:

• відповідність теми лекції навчальній програмі дисципліни ;

• професійний рівень лектора, ступінь вільного володіння лектором матеріалу, що викладається;

• науковий рівень лекції (зв’язок змісту навчального матеріалу з сучасними дослідженнями;

• методологічний рівень лекції, логічність викладу змісту навчального матеріалу;

• активізація пізнавальної діяльності студентів;

• ясність викладання матеріалу, чистота мови і дикція викладача;

• уміння викладача використовувати і представляти наочні матеріали;

• використання технічних засобів навчання;

• контакт лектора з аудиторією, оволодіння увагою студентів, активність студентів в ході лекції;

• контроль лектором відвідування і дисципліни студентів.

Рекомендована схема аналізу лекції

Група ________ Курс________

К-сть студ.____ Дата __________

Викладач ____________________________________

Дисципліна___________________________________

Мета відвідування _____________________________

_____________________________________________

1. Тема лекції.

2.Відповідність теми і змісту лекції програмним вимогам.

3.Яке місце даної лекції в розділі? Як це заняття пов”язане з попереднім, як воно працює на наступні заняття?

4.Мета лекції (відповідність змісту теми, визначеність формулювання, ясність, наукова обгрунтованість).

5.Стислий аналіз організаційного моменту.

6.Особливості планування та побудови лекції:

- план (вірність формулювання головних питань);

- наявність переліку літературних джерел;

- послідовність і логічність змістовних частин.

7.Оцінка якості навчальної інформації:

- науковий рівень (високий, достатній, середній, задовільний, низький);

- доступність викладання ( повна, обмежена, важка);

- мова викладача (багата - бідна, грамотна - неграмотна, чиста - засмічена, лаконічна, багатослівна, логічна - недостатньо логічна, емоційна - не емоційна тощо);

- впровадження нових технологій навчання;

- якість і доцільність засобів наочності;

- зв”язок з життям і виробництвом, з іншими дисциплінами.

8.Ступінь ефективності керування пізнавальними процесами:

- врахування принципу „значущості” інформації;

- утворення ситуацій, що стимулюють інтерес;

- факти включення мимовільної та довільної уваги, їх доцільність і частота;

- посилення зворотного зв”язку за рахунок постановки контрольних питань;

- створення проблемних ситуацій, їх доцільність;

- факти використання діалогічних форм навчання, частота перетворення монологу в діалог, його доречність на лекції;

- доцільність стилю викладання, що вибрав викладач;

- дотримання викладачем педагогічного такту;

- прагнення захопити студентів прикладом власної особистості як громадянина та вченого.

9.Особливості діяльності та поведінки студентів на різних етапах лекції:

- прояв розумової активності;

- ступінь зацікавленості;

- ступінь адекватності засвоєння;

- факти задоволення, уважності, здивування, непорозуміння тощо.

10.Чи раціонально було розподілено час на всі питання лекції?

11. Наявність робочих програм, конспекту лекції.

12.Висновки. Як оцінюєте результати лекції? Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання лекції? Якщо не вдалося, то, на Вашу думку, чому?

13.Пропозиції.