- •Методичні вказівки
- •Передмова
- •Навчальний план дисципліни:
- •Тематичний план практичних занять з курсу
- •Практичне заняття № 1
- •План заняття
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Аналіз існуючої освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця.
- •Аналіз існуючої освітньо-професійної програми фахівця.
- •Методика формування навчального плану підготовки спеціалістів.
- •Методика конструювання навчальної програми
- •Контрольні запитання
- •Практичне заняття №2
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Методика постановки мети навчання.
- •Методика добору методів, прийомів мотивації навчання .
- •2. Перед початком етапу мотивації на дошку вивішується плакат: «Фактори формування безробіття» та діаграма «Безробіття населення в Україні в 2001 році»
- •Увага – інтерес – бажання – дія.
- •Педагогічна гра щодо реалізації прийому «входження в заняття».
- •Практичне заняття №3
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Вивчення та аналіз змісту навчання фахових дисциплін при підготовці фахівців відповідного профілю.
- •Методична розробка планів-конспектів занять навчання фаховим дисциплінам та їх практична апробація.
- •Педагогічна гра «Заняття у сучасному вищому навчальному закладі».
Аналіз існуючої освітньо-професійної програми фахівця.
Коментар
Освітньо-професійна програма (ОПП) є державним нормативним документом, в якому визначається нормативний зміст навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності.
Цей стандарт є складовою галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти і використовується при:
- розробці та корегуванні відповідних навчальних планів і програм навчальних дисциплін;
- розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;
- визначенні змісту навчання як бази для опановування новими спеціальностями, кваліфікаціями;
- визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації.
Цей стандарт встановлює:
нормативну частину змісту навчання у навчальних об’єктах, їх інформаційний обсяг та рівень засвоєння у процесі підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;
рекомендований перелік навчальних дисциплін підготовки фахівців;
форми державної атестації;
нормативний термін навчання.
Методичні рекомендації до виконання практичного завдання
Для аналізу існуючої освітньо-професійної програми підготовки фахівця певного профілю перш за все необхідно ознайомитися зі структурою цього документу.
Структура ОПП:
Передмова
Вступ
Галузь використання
Нормативні посилання
Позначення і скорочення
Розподіл змісту освітньо-професійної програми та максимальний навчальний час за циклами підготовки
Визначте, які цикли підготовки передбачено в освітньо-професійній програмі і скільки годин (кредитів) відводиться на кожний цикл.
Зверніть увагу, які дисципліни входять до нормативної частини змісту ОПП.
Користуючись позначеннями і скороченнями розшифруйте та проаналізуйте
шифр змістовного модуля, що відповідає умінню, обраному за зразок в ОКХ (під час виконання попереднього завдання);
шифр блоку змістовних модулів;
назву дисципліни, до якої входить розшифрований вище блок змістовних модулів.
Цією інформацією обов’язково керуються викладачі при складанні робочої програми з курсу.
Остання інформація в структурі – це Державна атестація студента.
Методика формування навчального плану підготовки спеціалістів.
Коментар
Навчальний план — це нормативний документ, що визначає перелік і обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять і їх обсяг, графік навчального процесу, форми і способи проведення поточного і підсумкового контролю.
Перелік дисциплін, розподіл їх за семестрами, час, відведений на їх викладання, визначається залежно від спеціальності, спеціалізації, кваліфікації майбутнього фахівця, а також від загальної тривалості часу навчання.
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план. Нормативні навчальні дисципліни визначаються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв і обсягу є обов'язковим для навчального закладу. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для поглибленої підготовки фахівців у визначеній сфері діяльності, ефективного використання можливостей конкретного навчального закладу.
Розподіл дисциплін в навчальному плані відбувається за циклами: гуманітарної та соціально-економічної підготовки; математичної та природничо-наукової підготовки; професійно-практичної (фахової) підготовки.
При підготовці бакалаврів загальна кількість годин на вивчення дисциплін зазначених вище циклів повинна складати 8640 годин (240 європейських кредитів), причому вони повинні розподілятися таким чином, щоб на один семестр припадало 1080 годин (30 кредитів).
Навчальним планом визначаються форми аудиторної, самостійної та індивідуальної роботи студентів: лекції, практичні, лабораторні і семінарські заняття, самостійні та індивідуальні заняття, курсові роботи (проекти), практики, підсумковий контроль знань студентів, дипломні (випускні) роботи, державні іспити. При цьому зазначається кількість навчального часу для засвоєння певного обсягу навчального матеріалу з урахуванням нормативів використання часу.
Кожен навчальний заклад, самостійно формуючи навчальний план, повинен дотримуватися загальних вимог і орієнтуватися на типовий перелік дисциплін, коригуючи його відповідно до галузевої спрямованості і регіональної специфіки.
Від перших до старших курсів, звичайно, скорочується кількість теоретичних занять, збільшується кількість і тривалість практичної підготовки. Термін канікул складає орієнтовно шість тижнів на рік — два тижні взимку і чотири тижні влітку. Кількість іспитів не повинна бути більше п'яти в одному семестрі.
Відповідно змісту дисциплін, що викладаються, на перших курсах передбачається вивчення загальних наукових і гуманітарних дисциплін. На старших курсах переважають професійно-орієнтовані і спеціалізовані дисципліни.
Кількість курсових робіт (проектів) і розрахункових робіт розподіляється рівномірно за часом навчання (крім останнього курсу, коли йде підготовка до дипломної роботі), а на практику планується приблизно третина навчального часу.
Окрім того,в навчальному плані наводиться графік навчального процесу.
Навчальний графік — це інформаційно-розпорядчий документ, який визначає порядок і терміни проведення всіх видів навчальних занять у відповідності до навчального плану. Графік навчального процесу формує декан на основі навчального плану і закріплення дисциплін за кафедрами. Його доцільно формувати відповідно до кадрових можливостей вузу і наявності навчальних аудиторій.
Графік може коригуватися залежно від зовнішніх факторів: зміни умов проходження практики, роботи інфраструктури вузу (заповнюваності бібліотек, достатності місць у гуртожитках) та ін. При цьому викладач повинен мати гнучкі форми викладання матеріалу з урахуванням забезпеченості бібліотеки навчальними і методичними посібниками, наявності технічних засобів навчання, програмного і комп'ютерного забезпечення, можливості дистанційного навчання тощо.
Методичні рекомендації до виконання практичного завдання
На основі існуючого навчального плану та графіку навчального процесу підготовки бакалаврів здійснити:
аналіз видів діяльності студентів певного курсу;
характеристику однієї з дисциплін.
Для виконання першого завдання необхідно ознайомитись з графіком навчального процесу, позначеннями видів діяльності студента (наприклад, «”» - теоретичне навчання, «::» - екзаменаційна сесія тощо). Користуючись позначеннями, охарактеризувати: скільки тижнів, наприклад, у першому семестрі триває теоретичне навчання студента, коли тривають тижні контрольних заходів, коли розпочинається і закінчується зимова екзаменаційна сесія, канікули тощо.
Для виконання другого завдання необхідно ознайомитись з планом навчального процесу, а саме дисциплінами, які характеризують зміст освіти фахівця економічного профілю. Усі представлені дисципліни, аналогічно як і в ОПП, поділені на цикли підготовки.
Охарактеризуйте по одній дисципліні з кожного циклу і вкажіть:
назву дисципліни;
семестр, в якому вона вивчається;
кількість годин та кредитів, яка відведена на її вивчення;
кількість годин, які відводяться на лекційні заняття, практичні або семінарські, самостійну роботу;
форма підсумкового контролю;
скільки годин на тиждень викладається і яка кафедра відповідає за її проведення.