Тема 3. Фінансові інвестиції

План семінарського заняття

1. Особливості та форми фінансових інвестицій.

2. Характеристика цінних паперів, що обертаються в Україні.

3. Інвестиційні якості акцій.

4. Інвестиційні якості облігацій.

5. Поняття портфеля фінансових інвестицій. Класифікація портфелів фінансових інвестицій.

Тематика рефератів і фіксованих відповідей

1. Фінансові інвестиції та їх форми.

2. Особливості оцінки інвестиційних властивостей акцій.

3. Аналіз портфеля фінансових інвестицій.

4. Управління ризиками фінансових інструментів інвестування.

5. Портфельний менеджмент.

Література до теми

1 – ст. 163–165;

6 – с. 114–198;

7 – с. 224–256;

8 – с. 49–90;

9 – с. 79–128;

11 – с. 61–79, 262–283;

12 – ст. 1–5, 28;

23 – с. 22–36;

28 – с. 99–108;

32 – с. 65–98.

Словник основних понять теми

Акція – цінний папір, що засвідчує частку її власника у статутному фонді акціонерного товариства відкритого або закритого типу, який дає право на участь в управлінні й одержанні відповідної частини його прибутку у формі дивідендів. Розрізняють акції іменні і на пред’явника, привілейовані і прості. Порядок випуску й обігу акцій регулюється Законом України “Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480-ІV від 23 лютого 2006 р.

Андерайтинг – розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента.

Біржа – інститут ринку цінних паперів, який організовує, контролює і регулює процес купівлі-продажу цінних паперів, переважно акцій.

Біржовий курс – остання ціна, за якою різні об’єкти інвестування (цінні папери, об’єкти нерухомості, дорогоцінні метали та ін.) продавалися (купувалися) на відповідній біржі.

Бони – боргові зобов’язання, які випускають держава, окремі заклади й організації; паперово-грошові знаки дрібної вартості, що тимчасово випускаються в обіг як розмінні монети.

Боргові цінні папери – цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов’язання. До боргових цінних паперів відносять: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов’язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі.

Брокер – фірма або окрема особа, пов’язана з фірмою. Купує і продає цінні папери за дорученням клієнта, не стаючи їх власником. Одержує за це комісійні.

Брокерська діяльність – укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Вексель – письмове боргове зобов’язання строго встановленої форми, що дає його власникові (векселетримачу) безперечне право після закінчення терміну зобов’язання вимагати від боржника сплати грошової суми, позначеної на векселі. Розрізняють соло-вексель (особисте зобов’язання боржника) і переказний вексель (наказ боржника третій особі).

Випуск – будь-які цінні папери, що мають однакові характеристики. Акт розміщення цінних паперів.

Випуск цінних паперів – сукупність цінних паперів одного емітента певного виду та однієї номінальної вартості, що забезпечує їх власникам однаковий обсяг прав і можливість мати однакові умови розміщення на фондовому ринку.

Відкрита підписка – розміщення цінних паперів шляхом відкритого продажу.

Відкритий продаж – відчуження цінних паперів особам, коло яких заздалегідь не визначене. Будь-яке відчуження цінних паперів із використанням прилюдної пропозиції вважається відкритим продажем.

Відсоткові облігації – облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

Вторинний ринок цінних паперів – сукупність правовідносин, пов’язаних з обігом цінних паперів.

Вторинний розподіл, або пропозиція цінних паперів – торгівля цінними паперами, які пройшли первинний розподіл, з метою продажу їх публіці.

Делістинг – процедура виключення цінних паперів із реєстру організатора торгівлі, якщо вони не відповідають правилам організатора торгівлі, з подальшим припиненням їх обігу на організаторі торгівлі або переведенням у категорію цінних паперів, допущених до обігу без включення до реєстру організатора торгівлі.

Дериватив – стандартний документ, що засвідчує право або зобов’язання придбати чи продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому.

Дивіденд – це частина загальної суми чистого прибутку акціонерного товариства, яка розподіляється між акціонерами у формі певної частки від вартості їхніх акцій, тобто пропорційно їхній кількості в кожного акціонера.

Дисконтні облігації – облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власникові облігації під час її погашення і становить дохід (дисконт) за облігацією.

Довгострокова облігація – облігація з терміном погашення протягом десяти і більше років.

Емісійний дохід – сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від продажу власних акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів (за їх первинного розміщення), або над ціною зворотного викупу за повторного розміщення інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів.

Емісійні цінні папери – цінні папери, що посвідчують однакові права їхніх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій із нерухомістю; інвестиційні сертифікати; казначейські зобов’язання України.

Емісія – виготовлення і випуск в обіг банківських і казначейських квитків, паперових грошей і цінних паперів.

Емітент – юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов’язання щодо них перед їхніми власниками.

Ефективність інвестиційного портфеля – характеристика інвестиційного портфеля (як правило, портфеля цінних паперів) за критеріями поточної дохідності чи збільшення капіталу за будь-якого рівня ризику.

Заставні цінні папери – цінні папери, випущені під заставу фізичних активів (найчастіше землі, споруди).

Іменний цінний папір – цінний папір, зареєстрований у книгах компанії на ім’я власника. Може бути проданий іншій особі тільки з письмового дозволу власника (передатного напису на сертифікаті).

Інвестиційний портфель – це цілеспрямована сукупність об’єктів фінансового та реального інвестування, що призначена для реалізації попередньо розробленої стратегії відповідно до інвестиційних цілей, визначених у цій стратегії.

Інвестиційний сертифікат – цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Інвестиційні якості цінних паперів – інтегральна характеристика окремих видів цінних паперів щодо їх дохідності, ризику та ліквідності.

Інвестори в цінні папери – фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власникові цінних паперів відповідно до законодавства. Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Індосамент – передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи.

Індосант – фізична або юридична особа, яка є власником ордерного цінного папера і вчиняє індосамент.

Інструменти фондового ринку – інструменти, за допомогою яких здійснюються операції на фондовому ринку. До основних інструментів фондового ринку належать облігації, ощадні сертифікати, опціони, ф’ючерсні контракти, інвестиційні сертифікати.

Іпотечні цінні папери – цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносять: іпотечні облігації; іпотечні сертифікати; заставні; сертифікати ФОН.

Казначейський білет – короткострокова (до одного року) державна облігація, що не дає офіційного відсотка. Прибуток реалізується як різниця дисконтної ціни, за якою білет продається, і номінальною вартістю, за якою його викуповують у момент погашення.

Казначейські акції – дозволені до випуску, але не випущені акції компанії або випущені акції, що були викуплені компанією.

Конвертація цінних паперів – вилучення емітентом з обігу та анулювання цінних паперів одного виду шляхом їх обміну на цінні папери іншого виду цього ж емітента або на цінні папери іншого емітента (у разі реорганізації цього емітента).

Контрольний пакет акцій – кількість акцій, які дають інвесторові право здійснювати фактичний контроль над акціонерною компанією.

Котирування – механізм визначення та/або фіксації ринкової ціни цінного папера.

Купон – частина облігаційного сертифіката, яка окремо від нього дає власникові право на одержання відсотка. Розмір відсотка і дата його виплати зазначені на купоні.

Лицьова вартість – вартість цінного папера, зазначена на його лицьовому боці. Звичайно виплачується власникові в момент погашення і є індикатором ринкової ціни.

Лістинг – внесення акцій компанії у список акцій, що котируються на певній біржі.

Некумулятивний дивіденд – преференційний дивіденд, що не нагромаджується і не належить власникові в разі неоголошення радою директорів компанії.

Облігація – цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Оборонні акції – акції компанії, яка відома стабільним надходженням і виплатою прибутку і продемонструвала відносний імунітет до поганої кон’юнктури.

Оборотні активи – сукупність коштів компанії (фірми), вкладених в оборотні фонди й фонди обігу, що обслуговують без­перервний процес виробничої і комерційної діяльності й пов­ністю спожитих протягом одного виробничого циклу.

Опціон – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Ордер – сертифікат, що дає власникові право купувати цінні папери за наперед установленою ціною в певний період. Ордер звичайно випускають разом з акціями для того, щоб залучити інвесторів до нового випуску.

Ощадний (депозитний) сертифікат – цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Пайові цінні папери – цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власникові право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у формі дивідендів, та частини майна в разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносять: акції; інвестиційні сертифікати.

Первинний ринок цінних паперів – сукупність правовідносин, пов’язаних із розміщенням цінних паперів.

Похідні цінні папери – цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний із правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Прибуток на акцію – відношення річного балансового прибутку до загальної кількості акцій.

Приватизаційні цінні папери – цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Приватне (закрите) розміщення цінних паперів – розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб.

Привілейовані акції – акції, власник яких має перевагу перед власником звичайних акцій під час розподілу дивідендів і майна корпорації в разі її ліквідації. Він не має такої переваги перед кредитором корпорації. Преференційні акції дають право голосу тільки тоді, коли дивіденди на них не відновлювались. Звичайно вони не дають права голосу, але приносять фіксовані дивіденди і цим схожі на облігації.

Товаророзпорядчі цінні папери – цінні папери, які надають їхньому держателеві право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Трейдер – працівник брокерської фірми, який безпосередньо виконує замовлення на купівлю-продаж цінних паперів у торговельному залі біржі.

Уповноважений представник – продавець цінних паперів, який працює на інвестиційно-дилерську фірму і має документ про реєстрацію у відповідному державному органі (наприклад, комісії з цінних паперів).

Ф’ючерсні операції – угоди на товарній або фондовій біржі на терміни, пов’язані з наданням обумовлених у контракті товарів або цінних паперів у встановлений час за ціною, зафіксованою в угоді. Існують спеціальні ф’ючерсні біржі, де здійснюються здебільшого угоди і страхування від несприятливих змін цін, які не завершуються постачанням товарів або наданням цінних паперів, а призводять до ліквідації контрактів і перерахунку між брокерами в межах різниці в цінах.

Фінансові інвестиції – вкладення коштів у різні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільш значну частину ста­новлять цінні папери.

Фінансові інструменти – об’єкти інвестування, які є різноманітними типами фінансових зобов’язань: депозитні вклади, ощадні сертифікати, акції, облігації, інвестиційні сертифікати та ін.

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) – сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Цільові облігації – облігації, виконання зобов’язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, установлених умовами розміщення таких облігацій.

Цінні папери – документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Цінні папери на пред’явника – цінні папери, на яких не зазначене ім’я власника або які не мають власника, чиє ім’я занесене в реєстр емітента.