Глава 9

ПРОВАДЖЕННЯ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

реси якої у сфері публічних відносин порушені або можуть бути порушеними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів влад­них повноважень, керівниками та посадовими особами підпри­ємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян та засобів масової інформації при здійс­ненні ними владних управлінських функцій;

2) суб'єкт розгляду скарги (орган владних повноважень) — це особи, уповноважені законодавством розглядати і вирішувати порушені у скарзі питання:

а) відповідний орган (посадова особа), що уповноважений розглядати адміністративну справу за скаргою;

б) відповідний орган (посадова особа), що розглянув ад­ міністративну справу за заявою чи за ініціативою органа влад­ них повноважень і розглядає скаргу в порядку перегляду прий­ нятого ним адміністративного акта, процедурного рішення, його дії чи бездіяльності;

в) відповідний орган (посадова особа) виконавчої влади ви­ щого рівня. Наприклад, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органа районної державної адміністрації може розглядатися відповідним органом обласної державної адміністрації чи її го­ ловою;

г) відповідний орган (посадова особа) місцевого самовряду­ вання, уповноважені розглядати скарги і приймати рішення. Наприклад, скарга на рішення, дії чи бездіяльність виконавчо­ го комітету сільської, селищної, міської ради розглядається від­ повідною радою.

3. заінтересована особа — це фізична чи юридична особа, права, обов'язки та інтереси якої зачіпає або може зачіпати прийняття та реалізація органом владних повноважень, інши­ ми особами публічного права відповідного адміністративного акта, процедурного рішення, його дії чи бездіяльності; заінте­ ресована особа користується усіма правами і обов'язками, пе­ редбаченими для суб'єкта звернення за скаргою;

4. інші учасники адміністративного провадження за скаргою — це свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, законні представ­ ники, представники, особи, залучені до розгляду та вирішення скарги по суті.

Строк, протягом якого особа може звернутися зі скаргою у разі порушення її прав, свобод чи законних інтересів, у законо­давстві та актах управління прямо не встановлено але побічно можна дійти висновку, що в деяких законодавчих актах цей

216

строк визначається. Наприклад, ч. 4 ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» истановлено: «рішення про анулювання ліцензії набирає чин­ності через десять днів з дня його прийняття», а ч. 5 цієї самої статті передбачено: «Якщо ліцензіат протягом цього часу подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення ор­гану ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рі­шення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензуван­ня»¹. Отже, як бачимо, скарга в порядку адміністративного провадження має бути подана у строк десять днів. Якщо в цей строк скаргу не подано, то рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржене лише в судовому порядку (ч. 8 ст. 21 за-чначеного Закону).

Стислі строки оскарження в порядку адміністративного провадження встановлено й в інших нормативних актах. Наразі у провадженнях у справах про адміністративні правопорушен­ня (ст. 289 КУпАП) та ін. Адміністративним законодавством чітко не визначено давності звернення зі скаргою за зразком позовної давності в три роки, передбаченої ст. 257 Цивільного кодексу, та спеціальної позовної давності, визначеної ст. 258 Цивільного кодексу України.

Звичайно, у одній із наймобільніших галузей права — Ад­міністративному праві України, яке пов'язане з регулюванням досить динамічних суспільних відносин у сфері управлінської діяльності неможливо та й недоцільно встановлювати загаль­ний строк давності звернення зі скаргою в три роки, тим біль­ше, що нормами адміністративно-процесуального права забез­печується реалізація матеріальних норм права інших галузей (трудового, природоохоронного, господарського, транспортно­го тощо), які потребують оперативного вирішення поставлених питань.

Разом із тим, можна погодитися з тим, щоб на законодав­чому рівні було встановлено строк звернення зі скаргою в один рік із моменту прийняття рішення або вчинення дії чи без­діяльності, що порушують права, свободи та законні інтереси фізичних чи юридичних осіб, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення фізичних чи юридичних осіб з прийнятим рішенням. У сфері адміністративних проваджень річний строк

¹ Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон Ук­раїни від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 36. — Ст. 299 (зі змінами станом на 27 квітня 2007 р.).

217