Глава 9

цій будь-яких додаткових наслідків юридичного характеру не тягне. За часів існування адміністративної преюдиції застосу­вання адміністративно-господарських санкцій, передбачених законами, не вважалося за адміністративне стягнення і у разі вчинення повторно протягом року правопорушення особа не піддавалася кримінальному переслідуванню. Ці та інші відмін­ності відмежовують адміністративну відповідальність від ад­міністративно-господарських санкцій. Це дає змогу зробити висновки, що відповідальність підприємств, установ і закладів у вигляді фінансових, штрафних санкцій, передбачена (вста­новлена) законами та іншими нормативними актами, яку деякі науковці вважають за адміністративну відповідальність юри­дичних осіб, є не що інше, як адміністративно-господарські санкції — одна зі складових реально існуючої господарсько-правової відповідальності, якщо інше не визначено законом¹.

Аналіз адміністративно-господарських санкцій та їх засто­сування дає можливість зазначити наступне.

1. Підставою для застосування адміністративно-господарсь­ких санкцій є порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а не договору. Ад­міністративно-господарські санкції застосовуються на такій юридичній підставі, як об'єктивні, дійсні протиправні дії чи без­діяльність в основному винної особи, за які законом передбаче­на відповідальність у вигляді (формі) адміністративно-госпо­дарських санкцій. Законодавець не встановлює жодних інших умов відповідальності щодо заподіяння шкоди (розміру збитків, форми вини). Розмір фінансової (штрафної) санкції та вид ад­міністративно-господарської санкції чітко визначено законо­давцем у відповідних законах. Сплата штрафних, фінансових санкцій не виключає застосування водночас інших адміністра­тивно-господарських санкцій, що є істотною особливістю (оз­накою) такої відповідальності, законність чи конституційність якої потребує окремого дослідження.

¹ Демський Е. Ф., Ковальський В. С, Дємський С. Е. До питання про відповідальність юридичних осіб // Вісник господарського судочинства.

• 2002. — № 4. — С. 168—176; Демський Е. Співвідношення адміністратив­ ної і господарської відповідальності // Юридична Україна. — 2005. — № 9.

• С. 24—29; Демський Е. Ф. До питання про адміністративну відповідаль­ ність юридичних осіб // Юридичний вісник України. — 2002. — № 33—34; Адміністративна відповідальність: 36. законодавства України про ад­ міністративну відповідальність / Упоряд.: Е. Ф. Демський, В І. Махно. — К.: Магістр-ХХІ сторіччя, 2005. — 400 с.

210

ПРОВАДЖЕННЯ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

2. Суб'єктом відповідальності щодо адміністративно-госпо- іііфських санкцій визнаються учасники господарських відно­ снії, які здійснюють господарську діяльність. До них належать:

а) господарські організації — юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Цивільного кодексу України і Господарського кодексу Украї­ ни, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому порядку;

б) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, и к і здійснюють господарську діяльність та зареєстровані від­ повідно до закону як підприємці зі створенням юридичної осо- і > і-і;

в) філії, представництва, інші виокремлені підрозділи гос­ подарських організацій (структурні одиниці), утворені ними дня здійснення господарської діяльності.

Суб'єктами такої відповідальності можуть бути і громадські організації, утворені для здійснення господарської діяльності тії отримання прибутку.

3. Органами, яким надане право застосування адміністра­ тивно-господарських санкцій, є уповноважені відповідними ні конами чи іншими нормативними актами органи державної плади або органи місцевого самоврядування та їх посадові осо- і)и. Досить часто повноваження органів і їх посадових осіб щодо застосування адміністративно-господарських санкцій і адміністративних стягнень збігаються в одній особі.

Це вказує на імперативно-владний характер як адміністра­тивної відповідальності, так і відповідальності у вигляді ад­міністративно-господарських санкцій, що переконливо свід­чить про відсутність потреби застосування адміністративної відповідальності до юридичних осіб.

В іншому випадку, визнання юридичної особи суб'єктом адміністративної відповідальності, призведе до економічного поневолення і без того малооплачуваних працівників підпри- ( мств, установ, закладів, адже тягар адміністративної відпові­ дальності буде перекладено власником на своїх робітників, а власник чи особа, винна у вчиненні правопорушення зали­ шиться непокараною («незаплямованою») — це по-перше. По- друге, адміністративно-господарські санкції більш суворі, ніж адміністративні стягнення за аналогічні провини, що знову- таки виведуть юридичну особу (вважай, власника) з-під органі- іаційно-правового чи майнового впливу. ■:-...%.■>•'■•■■■.

211