Глава 4

4) повноваження представників, які беруть участь в ад­міністративному процесі, можуть підтверджуватися усною за­явою довірителя із занесенням її до журналу судового засідання.

Оригінали довіреностей, виписок із протоколу, ордерів, до­говорів або засвідчені підписом судді копії з них, а також за­свідчені підписом судді копії документів законних представни­ків (паспортів, свідоцтв, посвідчень, виписок із протоколів гро­мадських організацій тощо) приєднуються до справи.

Довіреності або інші документи, які підтверджують повно­важення представника і були посвідчені у інших державах, по­винні бути легалізовані органами Міністерства закордонних справ України. Легалізація передбачає: а) підтвердження дійс­ності оригіналів офіційних документів або засвідчення справж­ності підписів посадових осіб; б) встановлення їх відповідності законам України або законам держави перебування диплома­тичного представництва чи консульської станови України. Консульська легалізація здійснюється, якщо інше не встанов­лено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

>< 4.5. Особи, які сприяють адміністративним

Провадженням

Незважаючи на значні відмінності проваджень у сфері уп­равління, адміністративного судочинства та адміністративно-деліктних, як особи, які сприяють адміністративним прова­дженням, виступають: свідок; експерт, спеціаліст, перекладач.

Свідок як учасник адміністративного процесу відіграє важ­ливу роль у з'ясуванні обставин, що мають значення для пра­вильного вирішення справи. Як свідок у адміністративній справі може бути викликана кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що підлягають установленню у даній справі.

У провадженнях у сфері управління та адміністративно-де­ліктних провадженнях законодавець не обмежує будь-якими формальними ознаками коло осіб, які можуть бути свідками (ст. 272 КУпАП, ст. 371 МК України). Як свідки можуть бути опитані: а) особи, що знаходяться в родинних стосунках з осо­бами, які беруть участь у справі; б) особи, які пов'язані стосун­ками підлеглості по службі; в) потерпілий; г) поняті, які були присутні при особистому огляді і огляді речей; ґ) неповнолітні і навіть малолітні особи, оскільки законом не передбачено для

100

СУБ'ЄКТИ І УЧАСНИКИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

свідків обмежень за віком. Зазвичай опитування таких осіб і оцінка свідчень здійснюються з урахуванням віку, рівня інте­лектуального розвитку, здатності сприймати обставини, що ма­ють значення для справи, стану здоров'я. Отже, законодавець закріплює досить широке коло осіб, які можуть бути опитані як свідки.

Натомість у провадженнях з адміністративного судочинства шконодавець дещо по-іншому формує коло свідків. Статтею 65 КАС України передбачається, що як свідок в адміністративній справі може бути'викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Проте не можуть бути допитані як свідки:

1. недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебува­ ють на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі та не здатні через свої фізичні або психічні вади давати і цього приводу показання;

2. представники в судовому процесі, захисники у кримі­ нальних справах — про обставини, які стали їм відомі у зв'язку і виконанням функцій представника чи захисника;

3. священнослужителі — про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

4. професійні судці, народні засідателі та присяжні — про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення;

5. інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно і'і законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.

Як бачимо, законодавець вводить деякі формальні ознаки, що обмежують значну кількість осіб бути допитаними як свід­ки. Ці ознаки характеризуються обмеженнями: по-перше, за іфавосуб'єктністю осіб, які не можуть залучатися як свідки; мо-друге, за метою забезпечення охорони таємниці обставин, що стали відомі у зв'язку з: виконанням функцій представника ми захисника; сповіддю віруючих; обговоренням питань у на-радчій кімнаті щодо ухвалення судового рішення.

Виходячи із першого, — обмеження за правосуб'єктністю осіб, — не можуть бути допитані як свідки недієздатні фізичні особи, дає підстави вважати, що в адміністративному судочин­стві , на відміну від інших проваджень, неповнолітні не можуть бути свідками, оскільки вони не володіють певним обсягом

ДІОДаТНОСТІ. Ч-.і -.•:■. .... /■■>>'-:; <Н\, ТОО - '.\<; ґ.>\>.' '■-■. . , V

101