Глава 1

дочинства). Ці норми складають Загальну частину адміністра­тивного процесуального права. Вони визначають завдання і сутність адміністративного процесу.

Загальна частина адміністративного процесуального права по­єднує правові норми та теоретичні положення, що розкривають:

• поняття адміністративного процесуального права та його основні категорії;

• принципи адміністративного процесуального права;

• адміністративні процесуальні відносини;

• сутність адміністративного процесу та його зміст;

• коло суб'єктів і учасників адміністративних проваджень;

• докази в адміністративному процесі;

• процесуальні строки та їх значення;

• заходи процесуального примусу та відповідальності в ад­ міністративному процесі тощо.

Однак специфіку кожного виду провадження (судочинства) відображають окремі норми, їх комплекси — правові інститути. Такі норми складають Особливу частину адміністративного процесуального права. Вони розкривають сутність та зміст ок­ремих видів проваджень:

• провадження за заявою суб'єкта звернення щодо визнан­ ня, реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів та визначення кола обов'язків;

• провадження за ініціативою органа владних повноважень;

• провадження за скаргою суб'єкта звернення;

• провадження з адміністративного судочинства;

• провадження у справах про адміністративні правопору­ шення.

Зміст Загальної і Особливої частин адміністративного про­цесуального права є взаємозалежним і складає єдине ціле. Нор­ми та інститути Загальної частини мають значення для усіх видів адміністративних проваджень та їх стадій. Наприклад, норми, що визначають поняття доказів, їх належність і види та покладення обов'язку доказування, застосовуються у всіх ви­падках при розгляді й вирішенні конкретної адміністративної справи і, навпаки, провадження за заявою чи скаргою суб'єкта звернення або за позовом чи в справах про застосування заходів примусу ґрунтуються на певних, відповідних доказах. Ті самі приклади можна навести з дотримання процесуальних строків, принципів провадження, застосування заходів процесуального примусу, встановлення наявності правовідносин та ін.

46

ПОНЯТТЯ АДМІНіаРАТИВНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Разом із тим, норми адміністративного процесуального пра­ва взаємодіють і з нормами інших процесуальних і матеріальних галузей права.

1.6. Взаємодія адміністративного процесуального права з іншими галузями права

Адміністративне процесуальне право, як і будь-яка інша га­лузь права, має власний предмет правового регулювання — су­спільні відносини, що забезпечують реалізацію та захист прав, свобод і інтересів фізичних і юридичних осіб в публічній сфері та відповідне нормативне врегулювання цих відносин. Однак, як зазначає О. В. Кузьменко, наявність двох об'єктивних ознак галузі права — предмета регулювання та певної системи органі­зації — ще не дає підстав для твердження про можливість ви­окремлення певної групи норм в окрему галузь права. Для цьо­го треба підтвердження щодо здатності цієї групи норм взає­модіяти не тільки з нормами однойменної матеріальної галузі права, а й з матеріальними нормами інших галузей¹.

Системний підхід до вивчення юридичних явищ, аналіз чин­ного законодавства показують, що норми адміністративного про-і і.есуального права тісно пов'язані з норами інших галузей права.

З конституційним правом. Конституція України визначає, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є голо­вним обов'язком держави (ст. 3); кожна людина має право на снободу та особисту недоторканність (ст. 29); право громадян па участь в управлінні державними справами (ст. 38), право на мирні збори (ст. 39), право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і служ­бових осіб (ст. 40); права і свободи людини і громадянина за­хищаються судом (ст. 55); кожен зобов'язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині (ст. 66); кожен зобо­в'язаний сплачувати податки і збори (ст. 67); кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів Ук­раїни, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68); юрисдикція судів поширюється на всі правовід­носини, що виникають у державі (ст. 124). Ці та інші матеріаль­ні норми Конституції України тісно пов'язані з адміністратив-

¹ Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно­графія. — К.: Атіка, 2005. — С. 131.

47