Глава 17

ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

ка, його майнового, сімейного стану, можливості виправлення громадським впливом, здійснення виховної роботи тощо.

При розгляді справи з'ясовуються усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В цьому зв'язку, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) дійде висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали проку­рору, органу досудового слідства або дізнання (ст. 257 КУпАП).

Провадження у справах про адміністративні правопору­шення здійснюється в певній послідовності, як низка пов'язаних між собою процесуальних дій, спрямованих на реалізацію норм матеріального права щодо адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення.

Послідовність розгляду справ про адміністративні правопо­рушення в юридичній літературі¹ прийнято називати стадіями, які характеризуються порівняльно самостійними частинами провадження, але органічно пов'язані між собою. На кожній стадії здійснюється низка пов'заних між собою процесуальних дій, спрямованих на розв'язання завдання провадження. Кож­на стадія різниться кількістю учасників, завданням, характером процесуальних дій та оформляється відповідним процесуаль­ним документом (протоколом, постановою, рішенням у скарзі, виконанням постанови).

Як підкреслює В. К. Колпаков, провадження у справах про адміністративні правопорушення за своєю структурою схоже на кримінальний процес, проте воно значно простіше і містить менше процесуальних дій². Таке провадження має п'ять стадій: 1) порушення справи; 2) адміністративне розслідування; 3) роз­гляд справи та її вирішення; 4) перегляд постанови; 5) вико­нання постанови.

У літературі є й інші підходи щодо кількості та назви стадій провадження про адміністративні правопорушення. Наприклад В. Б. Авер'янов, Ю. П. Битяк, О. М. Бандурка, М. М. Тищен-

¹ Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Га- ^ ращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — С. 223; Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: '] Підручник для вищих навч. закладів. — Рос. мовою. — К.: Літера ЛТД, 2001. — С. 166; Берлач А. І. Адміністративне право України: Навч. посібник для дист. навч. — К.: Ун-т «Україна», 2005. — С. 183; Колпаков В. К., Кузь- менко О. В. Адміністративне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 301.

² Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Під­ ручник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 301.

448

ко, О. В. Кузьменко вказують на чотири стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення¹, а саме: 1) пору­шення справи про адміністративне правопорушення; 2) роз­гляд справи про адміністративне правопорушення й винесення у справі постанови; 3) оскарження постанови; 4) виконання постанови. В. К. Колпаков у підручнику «Адміністративне пра­во України вказує п'ять стадій², а у монографії «Адміністратив­но-деліктний правовий феномен» — шість стадій³.

Втім зазначені розбіжності у визначенні кількості стадій та їх назви принципового значення не мають. Головне, що про­вадження в справах про адміністративні правопорушення ма­ють послідовно і повно відображати систему відносин між ор­ганом (посадовою особою) адміністративно-деліктної юрис­дикції і особою, що вчинила правопорушення в процесі реалізації норм матеріального права. Слід звернути увагу, що саме в процесі реалізації норм матеріального права, а не тільки адміністративно-правових норм, як це зазначається в деяких літературних джерелах⁴, оскільки нормами адміністративного примусу забезпечується державна охорона загальнообов'язкових правил поведінки, тобто будь-яких норм права.

Виходячи зі змісту і структури процесуальної частини КУпАП (глави 19, 22, 23, 24, 25—33) можна дійти висновку про наявність таких стадій провадження в справах про адміністра­тивні правопорушення: 1) відкриття справи про адміністративне правопорушення; розгляд справи про адміністративне правопо­рушення; 3) винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення; 4) перегляд постанови у справі про адміністра­тивне правопорушення; 5) виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

¹ Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т.

• Т. 1. Загальна частина / Ред. кол. В. Б. Авер'янов (гол.). — К.: Юридич­ на думка, 2004. — С. 519; Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка.

• К.: Юрінком Інтер, 2005. — С. 223—224; Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закладів. — Рос. мо­ вою. — К.: Літера ЛТД, 2001. — С. 166; Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія. — К.: Атіка, 2005. — С. 281.

² Колпаков В. К, Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Під­ ручник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 301.

³ Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Мо­ нографія. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — С. 410.

449

⁴ Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно­ графія. — К.: Атіка, 2005. — С. 281.

15 8-357