Глава 14

ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення.

Однак, якщо відсутні зазначені підстави, а у справі є необ­хідність досліджувати нові докази або встановлювати обстави­ни щодо порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного ви­рішення справи, а також, якщо хоч один суддя зі складу суду дійшов висновку про необхідність касаційного розгляду спра­ви, суд касаційної інстанції призначає справу до розгляду у судовому засіданні.

Касаційний розгляд справи у судовому засіданні здійснюється колегією суддів у складі не менше п'яти суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особли­востей, встановлених касаційним провадженням (ст. 221 КАСУ), які полягають у:

• змісті доповіді судді-доповідача — він доповідає в необ­ хідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, каса­ ційної скарги та заперечень на неї;

• порядку вступу осіб, які беруть участь у справі, — першій надається слово особі, що подала скаргу;

• наслідках неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду — таке неприбуття не перешкоджає судовому розгляду справи.

Встановлена ч. З ст. 213, ч. З ст. 216 та ч. З ст. 217 КАС України презумпція касаційного розгляду справи без участі сторін надає можливість проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження (ст. 222 КАСУ). Письмове провадження провадиться, якщо жодна з осіб, які беруть участь у справі, не заявила клопотання про вирішення справи за її участю у судовому засіданні. Під час письмового провадження колегією суддів вивчається касаційна скарга, за­перечення на неї, інші матеріали, що є у справі, та ухвалюється судове рішення без проведення судового засідання. Копія пос­танови суду касаційної інстанції надсилається особам, які бе­руть участь у справі, протягом трьох днів із моменту їх підпи­сання колегією суддів.

Порядок ведення судового засідання, а також розгляд спра ви в порядку письмового провадження визначається головую чим у цьому засіданні суддею за правилами розгляду спра і ш судом першої інстанції та відповідно до ст. 221 КАС України.

374

До закінчення касаційного розгляду адміністративної спра-ни в будь-який час особа, яка подала касаційну скаргу, може підмовитися від касаційної скарги або змінити її (ст. 118 КАСУ). Однак відмова від скарги або її зміна може бути здійснена за умов якщо:

• постанова або ухвала суду не була оскаржена в касацій­ ному порядку іншими особами;

• відсутні заперечення інших осіб, які подали касаційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у іи'язку з відмовою від касаційної скарги.

У разі зміни касаційної скарги особами, що беруть участь у справі, надається час, достатній для вивчення змінених вимог і подання заперечення на касаційну скаргу.

Позивач також може відмовитися від адміністративного по-іову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закін­чення касаційного розгляду.

У разі відмови від касаційної скарги, а також відмови від позову або примирення сторін суд касаційної інстанції поста­новляє ухвалу про закриття провадження відповідно до вимог статей 112, 113 КАС України.

Судові рішення та їх ухвалення (постановлення). Всі судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються і оприлюдню­ються за правилами, що встановлені для суду першої інстанції (статті 160 і 167 КАС України).

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної Інстанції відповідно до повноважень, встановлених ст. 223 КАС України, та на підставах, визначених статтями 224—229 КАС України, приймає рішення. Рішення суду касаційної інстанції їм своєю юридичною природою є актом застосування права, який ґрунтується на підтвердженні судом фактів, прав та обов'язків заінтересованих осіб. Рішення суду також є юридич­ним фактом, який тягне за собою виникнення, зміну чи при­пинення адміністративних правовідносин, підлягає ііЬов'язковому виконанню. З цієї точки зору рішення суду мне/гупає як нормативний акт, як джерело права. Проте виник­нім іня, зміна чи припинення адміністративних правовідносин, піюв'язковість виконання судового рішення — це лише його миастивість, зовнішня процесуальна форма поновлення пору­шеного права, форма захисту прав, інтересів та обов'язків заін­тересованих осіб. Тому цілком вірне визначення, що судове рішення — це правозастосовчий акт оформлений у вигляді

375