- •Курс лекцій
- •«Історія психології» Частина 2
- •Розвиток психології на межі хіх-хх ст.
- •Лекція 10
- •Тема 9 Розвиток асоціативної психології в хіх ст.
- •1. Загальна характеристика асоціативної психології.
- •2. Зародження і розвиток асоціативної психології
- •Лекція 11
- •Тема 10 Зародження експериментальної психології
- •1. Вивчення відчуттів і сприйняття
- •2. Початок експериментального вивчення емоцій
- •3. Експериментальне вивчення асоціацій і пам'яті
- •4. Перехід до експериментального вивчення мислення
- •Лекція 12
- •Тема 11 Розвиток психології на межі хіх-хх ст.
- •1. Становлення і розвиток нових психологічних шкіл
- •2. Психологічні школи в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Лекція 13
- •Тема 12 Розвиток галузей психології
- •1. Основні теорії в галузі соціальної психології
- •2. Зародження та розвиток етнопсихології Основні етапи розвитку уявлень про предмет етнічної психології
- •3. Зародження та розвиток знань з вікової психології
- •5. Загальні тенденції розвитку вікової психології у другій половині XX — на початку XXI ст.
- •6. Виникнення і розвиток вікової психології в Україні
- •4. Диференційна психологія
- •Лекція 14
- •Тема 13 Становлення і розвиток біхевіоризму і гештальтпсихології
- •Методологічна криза
- •2. Загальна характеристика біхевіоризму
- •Теорія оперантного біхевіоризму
- •Лекція 15.
- •Тема 14. Глибинна психологія (психоаналіз) та її розвиток у хх ст.
- •1. Передумови виникнення психоаналізу.
- •Лекція 16
- •Тема 15 Неофройдизм
- •2. Індивідуальна психологія а. Адлера
- •Соціокультурна теорія особистостістості к. Хорні.
- •Неофройдизм е. Фромма.
- •Гуманістична психологія
- •Генетична психологія ж. П і а ж е.
- •Когнітивна психологія.
- •Лекція російська психологія на початку хх ст.
- •Оригінальна російська філософія;
- •Особливості російського світогляду, що містилися в цих ученнях:
- •Лекція розвиток вітчизняної психології
- •Лекція ленінградська школа у вітчизняній психології.
- •Лекція сергій леонідович рубінштейн і його школа у вітчизняній психології.
- •Лекція Психологія в Росії середини хх ст.
- •Г. С. Костюк: історія психології та історія людської культури у зв'язку з пояснювальним принципом детермінізму
- •Л.Виготський, с.Геллерштейн, б.Фінгерт, м.Ширвіндт: основні напрями психології під знаком ідеології
- •А.В.Петровський: порший досвід монографічного дослідження історії радянської психології
- •М. С. Роговін: сцієнтизм періодизації історико-психологічної думки
- •А.О.Смирнов: історія психології як рушійна сила цієї науки
- •А. М. Ждан: періодизація становлення психологічних знань — провідна засада історії психології
- •М. Г. Ярошевський: «історична рефлексія» у збагненні поступу психологічних знань
Лекція 11
Тема 10 Зародження експериментальної психології
План:
1. Вивчення відчуттів і сприйнять.
2. Початок експериментального вивчення емоцій.
3. Експериментальне вивчення асоціацій і пам'яті.
4. Початок вивчення мислення.
1. Вивчення відчуттів і сприйняття
Для більшості створених до кінця XIX сторіччя психологічних лабораторій характерним є зведення основної проблематики експериментальних досліджень до вивчення елементарних психічних процесів – відчуттів і сприйнять. Для ілюстрації достатньо обмежитися прикладами лейпцігської лабораторії В.Вундта, яка аж до початку XX ст. продовжувала залишатися провідним центром світової експериментальної психології і лабораторіями Росії, яка займала тоді друге місце після Німеччини за об'ємом наукових робіт, важливості й широті проблематики.
Так у Вундтівській лабораторії дві третини всієї психологічної тематики займали психофізичні вимірювання, психофізіологічні дослідження відчуттів і сприйнять, а також хронометричні вимірювання реакцій. Е.Борінг наводить такі дані із цього приводу. По кількості робіт, виконаних в лабораторії В.Вундта (всього було проведено 100 досліджень), проблеми відчуттів і сприйняття займають перше місце. З вивченням питань сенсорної психофізіології пов'язано 50% всіх проведених досліджень. За ними йшли роботи, що стосуються вимірювання часу реакцій. Вони складають 17% від загальної кількості досліджень. Остання третина експериментальних досліджень, проведених в лабораторії В.Вундта, присвячена вивченню емоцій (10%), уваги (10%), асоціацій (10%).
Із загальної кількості робіт, виконаних в галузі відчуттів і сприйняття, половину складають дослідження зору. Основними темами були питання психофізіки і психофізіології світлового і колірного зору, окомірні функції зору, поле зору, оптичні ілюзії, сприйняття глибини. В області зору експериментальні дослідження вели В.Вундт, В.Гельпах, І.Кріс, Г.Мартіус, Г.Майер та ін. Другу половину склали експериментальні роботи по вивченню інших видів відчуттів – слуху, дотику, смаку, нюху.
Хронометричні вимірювання часу реакцій проводилися по трьох напрямах. Одне з них було пов'язане з визначенням часу реакцій залежно від дії подразників різної фізичної природи. Особливу популярність набули досліди Л.Ланге, що дозволили йому відкрити сенсорний і моторний тип реакцій. Інша лінія вимірювань була пов'язана з визначенням часу складних реакцій, що включають акти пізнавання, розрізнення, вибору. Вимірюванням часу складних реакцій займалися співробітники В.Вундта Е.Тішер, Д.Кеттел та ін. До цих досліджень долучаються роботи Е.Крепеліна, М.Траутшольда, Д.Кеттела по вимірюванню часу вільних і нав'язаних асоціацій.
Відкриття Л.Ланге (1886) сенсорного і моторного типу реакцій спричинило за собою експериментальні дослідження уваги. Питання по увазі торкалися в основному питань об'єму, коливання і розподілу уваги (досліди з комплікацією). Об'єм уваги визначався за допомогою тахистоскопічного методу. Першими стали вивчати об'єм уваги в лабораторії В.Вундта Г.Дейч і Д.Кеттел. Перші досліди по вивченню особливостей коливання уваги провів Н.Н.Ланге.
Значну частину зайняли в Лейпцігській лабораторії дослідження вторинних (моторних) характеристик мови – швидкості читання з листа (Д.Кеттел).
Схожі з Вундтівською лабораторією напрями досліджень мали місце і в лабораторіях Росії. У лабораторіях В.М.Бехтєрєва досліджувалися всі види чутливості. Зорову чутливість вивчали Ф.К.Телятник, А.В.Гервер, А.Ф.Лазурський, М.П.Нікітін. Значна частина досліджень була присвячена вивченню м'язових відчуттів (М.Н.Жуковській, В.І.Руднев, М.А.Фальк). Експериментальні дослідження велися й по інших видах відчуттів.
У Московській лабораторії вивчали зорову (І.М.Целіков), слухову і смакову чутливість (А.Н.Бернштейн). Вимірюванням часу реакцій займалися А.А.Токарський і А.Васістов. Для Юр’євської лабораторії характерним було експериментальне вивчення відчуттів і сприйняття у зв'язку із задачами психіатрії. У хворих, що страждали психічними захворюваннями, досліджувалися особливості реакцій на різні подразники (В.Ф.Чиж), особливості зорового і слухового сприйняття (В.Ф.Чиж, К.І.Лаборській), асоціацій (В.Ф.Чиж), шкірної чутливості (В.К.Барт), пам'яті слухових відчуттів (Н.Гіршберг), пам'яті рухів (Ф.Шнейдер).
У Київській лабораторії експериментальні дослідження торкалися питань психічної втоми (І.А.Сікорський). В Одесі Н.Н.Ланге, використовуючи хронометричний метод вимірювання реакцій, провів численні досліди, направлені на вивчення процесуальних характеристик сприйняття й уваги. Відкритий ним закон перцепції і моторна теорія уваги принесли російському психологу всесвітню популярність.
Отже, короткий огляд стану науково-дослідницької роботи у психологічних лабораторіях Росії, України та Німеччини показує, що відчуття і сприйняття формували першу проблематику експериментальної психології в період її виникнення. Незабаром відбувається пожвавлення експериментальних робіт в області емоцій, асоціацій і пам'яті, а згодом і мислення.