Вправа «Психологічний щоденник»

Одним з найкорисніших інструментів довготривалого саморозвитку служить робочий зошит, щоденник або журнал. Можна скористатися терміном "робочий зошит", оскільки у більшості людей слово "щоденник" асоціюється зі спогадами пори отроцтва, коли діти нерідко ведуть тривіальні і обтяжливі записи про свої будні.

Психологічний робочий зошит в даному випадку призначений для того, щоб фіксувати своє внутрішнє життя в його розвитку. Зовнішні події можна фіксувати постільки, поскільки вони стосуються внутрішнього життя (почуття, думки, спостереження), але центральне місце повинне займати усвідомлення, що поступово розгортається, в собі й світі, а також нові змісти, цінності і взаємозв'язки, які вдається виявити.

Такий робочий зошит служить ряду завдань. Він покликаний, перш за все, допомогти ясніше виразити свої думки, відчуття і спостереження. Крім того, записуючи їх, можна все більше розкривати себе для себе. В процесі запису думка стає яснішою і визначенішою, – адже людині доводиться обирати одну точку зору з декількох можливих. Це знижує вірогідність мимовільного самообману, коли людина, сама того не підозрюючи, дотримується декількох протилежних точок зору. Ведучи записи, можна швидше виявити, що є розв’язанням проблеми або безвихідю, в якій опиняється людина, – і тим самим можна зробити перший крок до виходу з ситуації, що створилася.

Ведення записів служить також сильним стимулятором творчого процесу. Відомо, що коли належить вирішити якусь проблему, досить записати декілька думок з цього приводу, щоб викликати появу нових пов'язаних з ними ідей. А ідеї ці, у свою чергу, відкривають нові підходи щодо проблеми, нові можливості, про які людина раніше не думала. Якщо навчитися таким чином розширювати горизонт свого мислення, то можна буде щиро здивуватись глибиною своєї здатності проникати в суть речей.

Як метод саморозвитку, робочий зошит має й інші корисні сторони. Він дозволяє абсолютно нешкідливо для оточуючих виражати будь-які руйнівні емоції, що переповнюють людину. Навчившись "випускати пару" за допомогою записів, можна знайти засіб зняття внутрішньої напруги і можна дізнатися, чим було викликано останнє. Крім того, ведення записів служить хорошою вправою щодо розвитку навичок зосередження уваги і вольового контролю. Людині боязкій, неохоче виражаючій свої думки в безпосередньому спілкуванні, це може допомогти вільніше розкривати себе.

Окрім текстових матеріалів в робочий зошит можна заносити також малюнки і інші зображення. Вони можуть бути самого різного змісту. По-перше, це можуть бути образи, які з'явилися в снах, фантазіях або візуалізації. По-друге, схеми, абстрактні символи і інші наочні зображення, які можна використовувати для графічного вираження ідей. Останнє сприяє виробленню ясних уявлень і допомагає ділитися ними з іншими людьми. І, нарешті, існує так званий "автоматичний малюнок", який робиться в стані розсіяної уваги або коли увага зосереджена на чомусь іншому, – наприклад, коли людина, роздумуючи про що-небудь, машинально водить ручкою по паперу. Такі малюнки відображають роботу підсвідомості і можуть використовуватися для того, щоб глибше зрозуміти себе. Таким чином, вони можуть стати повноправною частиною робочого зошита.

Нижче надано назви можливих тем для розгляду в робочому зошиті. Виходячи зі свого досвіду і потреб, можна вибрати ті з них, які представляють найбільшу цінність саме для конкретної людини. Зрозуміло, що у будь-який час можна переглянути зроблений вибір. Дуже важливо датувати кожен запис, щоб мати надалі ясну картину свого розвитку.

Роздум над ідеями: можна включити сюди назву будь-якої сфери, в яку вам хотілося б глибше проникнути, – наприклад: виховання, релігія, математика, теорія систем, екологія тощо

Роздуми про людей: відкриття або питання, пов'язані з міжособистісними стосунками.

Роздуми про події: ваша реакція на найбільш значущі події вашого життя; відзначайте випадки очевидної для вас "синхронії" (значуща одночасність подій).

Внутрішні діалоги: різноманітні думки, передчуття, проблеми або роздуми, які не входять в інші розділи.

Сни: опис, контекст, асоціації, поглиблений роздум над своїми сновидіннями (які найлегше записувати відразу після пробудження).

Уява: фантазії, історії, ситуації тощо, які можуть послужити поштовхом для роботи уяви. Бажано обмежитися в цьому розділі образами, які несуть певний творчий заряд.

Діаграми: графічні моделі теоретичних побудов (хоча їх можна включити в розділ "Діалог з ідеями"). Вони допоможуть вам виражати думки в зоровій формі, що може виявитися корисним для отримання навиків наочного пояснення своєї думки.

Медитація: нотатки про прийоми медитації, з якими ви експериментували; початкові об'єкти медитації, досягнуті результати. Відзначайте всі отримані таким чином інтуїтивні прозріння.

Проблеми «Я»: нотатки про визначальні риси своєї особистості, відповіді на питання "Хто я?"; досвід, отриманий завдяки "самопригадуванню" і застосуванню інших методик вопрошения про суть своєї істоти.

Воля: нотатки про досвід застосування вольових зусиль, оцінка своїх сильних і слабких місць. Відзначайте всі ситуації і пов'язані з ними обставини, в яких ви свідомо використовували свої вольові якості; відзначайте результати вправ з розвитку волі.

Методи саморозвитку: досвід використання методів, які не увійшли до інших розділів. Якомога повніше фіксуйте обставини, в яких вам допомогли (не допомогли) ті або інші методи, а також своя думка про причини, які лежать в основі успіху або невдачі в застосуванні того або іншого методу.

Пікові переживання: "сильні" або "глибокі" переживання спокою, радості, любові, розширення свідомості, прояснення тощо; обставини і результати цих переживань.

Утруднення: слабкості, про які ви знаєте і від яких хотіли б позбавитися. Особливу увагу слід приділити методам, за допомогою яких ви намагаєтеся це робити. Фіксуйте також все виражено негативні реакції на інших людей – це може допомогти вам виявити свої ще не усвідомлені проблеми, які проектуються на тих, що оточують.

Цитати: важливі для вас цитати з прочитаних книг.

Тимчасова перспектива: відчуття свого руху в часі, – з минулого в сьогодення і з сьогодення в майбутнє. Можна відзначати віхи свого життєвого шляху, "розвилки" (дороги, по яких ви пішли або не пішли), спогади.

Практичне заняття № 2

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Мета: розглянути основні механізми самосвідомості особистості, виділити етапи формування самосвідомості особистості і дати їм соціально-психологічну характеристику.

1. Питання для самопідготовки

1. Основні механізми самосвідомості особистості.

2. Роль пізнавальних процесів у формуванні самосвідомості особистості.

3. Етапи формування самосвідомості особистості:

• схема тіла;

• ходьба;

• мовлення;

• полорольова ідентичність;

• прояв рефлексії самосвідомості.

1.4. Самоаналіз особистості.

2. Завдання до теми, що вивчається

2.1. Дати визначення ключовим поняттям теми: акт усвідомлення, ідентифікація, самопочуття, рефлексія, полорольова ідентичність, самоаналіз.

2.2. Прокоментувати вислів Л. М. Толстого: « Коли Левін думав про те, для чого він живе, він не знаходив відповіді і приходив у відчай; але коли він переставав задаватися питанням про це, він неначе знав і що він таке і для чого він живе, тому що твердо і ясно діяв і жив», (див. Психологія самосвідомості. Хрестоматія. – Самара, 2003. – С. 117).

2.3. Законспектувати або дати анотацію роботам:

• Орлов Ю.М. Самопознание и самовоспитание характера. – М.: Просвещение, 1987. – С. 64 – 101.

• Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности (см. Психология самосознания. Хрестоматия. Соколова Е.Т. Я-образ тела. – Самара, 2003. – С. 410 - 422).

• Столин В.В. Самосознание личности. – М., 1984. – С. 34 – 78.

• Чеснокова И.И. Проблемы самосознания. Гл. 3 «Самосознание как процесс познания себя». – М., 1977. – С. 89 – 142.

2.4. Виконати вправи спрямовані на рефлексію особливостей власної особистості («Відповідь на питання «Що є Я?» або «Вечірній огляд подій»). Для обговорення виконаної вправи мати малюнки.