Основи дієслова

Для утворення тих чи інших форм дієслова потрібні три основи: презенс, перфект, супін.

Основу презенс знаходять, відкинувши від інфінітива закінчення -rе (в III дієвідміні -erе). Напр.: у дієсловах «атаrе, legere» основа буде ота-, leg-.

Щоб знайти основу перфекта, треба від 3-ї форми відняти закінчення -/. Напр.: у дієсловах amavi, habui основа перфекта - amav-, habu-.

Основу супіну знаходять, відкидаючи від четвертої форми закінчення -ит. Напр.: у дієсловах amatum, habitum основа супін — amat-, habit-.

Інколи у словниках подається лише одна форма дієслова (1 ос. Sing. Praes.), а поруч стоїть цифра, що означає закінчення інфінітива тієї чи іншої дієвідміни. Основу перфекта тоді знаходять, додавши до знайденої основи презенс літеру «v». Надр.: ато 1 (= ато, атаrе). Основа презенс ата + v = основа перфекта amav-. Основу супін утворюють, замінивши літеру «v» на «t». Напр.: ama(v)+ t = amat-.

Способи дієслів

1. Imperativus

Наказова форма в латинській мові, як і в рідній, вживається лише в другій особі однини та множини.

Однину утворюють, відкинувши від інфінітива закінчення -rе, а множину — додавши до однини закінчення -te. Напр.: audire, legere. Однина буде audi! — «слухай!», lege! — «читай!» Множина: audite! — «слухай­те!», legite! — «читайте!».

Вправа 7. Визначте форми дієслів та їх основи у реченнях. Зробіть переклад речень на рідну мову:

1. Divide et impera!

2. Vale, valete!

3. N.b.!(=Nota bene!).

4. Vide, audi et tace, si vis vivere in pace.

5. Hie Rhodus, hie salta!

6. Errare humanum est; stultum est in errore perseverare.

1. Amicum laedere ne ioco quidem licet.

1. Albo lapillo diem notare.

1. Iurare in verba magistri.

1. Fide, sed cui, vide!

1. Macta ammo!

1. Tenere lupum auribus.

1. Vade mecum.

2. Legere et non intellegere neglegere est.

1. Non vivfcre, sed valere vita est.

1. Est medicina triplex: servare, cavere, mederi.

1. VivSre est cogitare.

2. Vivere militare est.

1. Pacem cum hominibus bellum cum vitiis habe!

1. Nolite mittere margaritas ante porcos.

1. Si vis pacem, para bellum.

1. Aequam memento servare men-tem.

8. Lectio octava

2. Indicativus

Activum. Спільними для всіх часів (крім Perfectum) є особові закінчення:

	Singularis	Pluralis
І особа	-о (-т)	-mus
II »	-S	-tis
III »	-t	-nt

Для трьох часів Praesens, Imperfectum, Futurum І спільною є також основа презенс. Різняться часи між собою тим, що у Praesens особові закінчення додаються до основи безпосередньо; в Imperfectum виступає ще суфікс -bа-; у Futurum І — суфікси -е- або -b- (з будь-якою голосною, крім «а»).

Для інших трьох часів: Perfectum, Plusquamperfectum та Futurum II спільною є основа перфект.

У Perfectum особові закінчення (в однині: -i, -isti, -it; у множині: -imus, -istis, -erunt) додаються до основи безпосередньо; у Plusquamperfectum виступає суфікс -era-, а в Futurum II - суфікс -еrі-.

Вправa 8. Визначте особу, число і час дієслів та перекладіть речення на рідну мову:

1. Gutta cavat lapidem.

2. Amici, diem perdidi.

3. Veni, vidi, vici.

4. CogTto, ergo sum.

5. Verba volant, scripta manent.

6. Veritas odium parit.

7. Qui scribit bis legit.

8. Saepe viri fallunt, tenerae non saepe puellae.

9. Homo locum ornat, non hominem locus.

10. Honores mutant mores sed raro in meliores).

11. Vim vi repellSre licet.

12. Finis coronat opus.

13. Nemo nostrum amico in rebus adversis negabit.

14. Asinus aslnum fricat.

15. Pissem natare doces.

16. Barba non facit philosophum.

17. Non tibi per ventos assa columba venit.

18. Non scholae sed vitae discimus.

19. Dum spiro, spero

20. Qui non proficit, deficit.

21. Dimidium facti, qui bene coepit, habet.

22. Ignavia corpus hebetat, kabor firmat; illa maturam senectutem hic longam adulescentiam red-dit.

23. Qui gladio ferit, gladio perit.

24. Medic us curat, natura sanat.

25. Quae medicamenta non sanant, ferrum sanat; quae ferrum non sanat, ignis sanat; quae vero ignis non sanat, insanabilia putare oportet.

26. Urbes constituit aetas, hora dis-solvit.

9. LECTIO NONA

Passivum. Спільними для Praesens, Imperfectum та Futurum І є особові закінчення:

	Singularis	Pluralis
І особа	~r (-or)	-mur
II »	-ris\	-mini
III »	-tur	-ntur

Для цих трьох часів спільною є також основа презенс.

Розрізняють часи, як і в активі, за суфіксами (див. Activum). Perfectum, Plusquamperfectum, Futurum II у пасиві складні. Для їх утворення потрібен дієприкметник минулого часу пасивного стану та допоміжне дієслово -esse — бути.

Дієприкметник (Participium Perfecti Passivi) утворюють, додавши до основи супін закінчення в однині: -us, -а, -ит (на кожний рід окремо), а у множині: -і, -ае, -а. Наприклад, якщо у дієслові legere (lego, legi, lectum) —«читати» основа супін — lect-, то дієприкметник у однині буде lectus, -а, -ит — «прочитаний, -а, -е»; у множині lecti -ае, -а -прочитані». Дієприкметники за особами не змінюються. Про особу говорить допоміжне дієслово «esse».

Утворення часів відбувається шляхом приєднання допоміжного дієcлова до дієприкметника, а саме:

Perfedum = дієприкметник + esse в Praesens

Напр.: lectus (а, ит) est — прочитаний є (він, вона, воно).

Plusquamperfectum = дієприкметник + esse в Imperfectum

Напр.: lectus (а, ит) erat — прочитаний був (він, вона, воно).

Futurum II = дієприкметник + esse в Futurum I

Напр.: lectus (a, um) erit — прочитаний буде (він, вона, воно).

Вправа 9. Знайдіть дієслова, що стоять у пасиві; визначте їхню осoбу, число і час. Перекладіть речення на рідну мову:

1. Poetae nascuntur, oratores fiunt.

2. Par pari refertur.

3. Aiea iacta est.

4. Plaudite, cives, plaudite, amici, finita est comoedia.

5. Maxima debetur puero reverentia.

6. Concordia parvae res crescunt, discordia maxlmae dilabuntur.

7. Parturiunt montes, nascetur ridi-culus mus.

8. Solus cum sola non cogitabuntur orare «Pater noster».

9. Temp6ra mutantur, et nos muta-mur in illis.

1. Sine leglbus nulla est civitas, nam civitas legibus continetur.

1. E fructu arbor cognoscitur.

1. Describebatur in tribus populus Romanus, in centurias exercitus.

2. Verus amicus amore, more, ore re cognoscitur.

1. De te fabula narrator.

1. Non omnis moriar.

1. Os habent, et non loquuntur.

2. Carpite florem qui, nisi carptui erit, turpiter ipse cadet.

3. Offendimur, si quis sermonei nostrum imitatur.

1. Quod differtur, non aufertur.

2. Homini homine nihil pulchriu! videtur.

1. Multo plus intellegitur, quod oculis videtur, quam quod aure percipitur.

1. Nitlmur invetitum semper cupj musque negata.