Imperativus (наказовий спосіб)

	Praesens	Futurum I
Sing. Plur.	es! — будь! este! — будьте!	esto! — будь! estoto! — будьте!

Вправа 6. Визначте особу, число, час і спосіб неправильного дієслова Перекладіть речення на рідну мову:

1.	Non sum qualis eram.	10.	Consuetudo est altera natura.
2.	Sint ut sunt aut non sint.	11.	.Patria est, ubicumque est bene.
3.	Lingua latina diu apud populos	12.	Omnium rerum homo mensura est.
	Europae magno usu fuit.	13.	Nemo sine vitio est.
4.	Sit tibi terra levis.	14.	Vitia erunt, donee homines.
5.	Stultorum numerus est infinitus.	15.	Aegro dum antma est, spes est.
6.	Repetitio est mater studiorum.	16.	Vita sine litteris mors est.
7.	Notum est quanta fuerit eloquentia	17.	Bonorum vita vacua est metu.
	Demosthenis.	18.	Sine amicitia vita est nulla.
8.	Consuetudo est altera natura.	19.	Antiques amor cancer est
9	Si sapis, sis apis.	20.	Parva sunt foris arma, nisi est consilium domi.

7. Lectio septima дієслово

В латинській мові дієслово, крім інфінітива, має:

1. Три особи

перша особа друга особа третя особа

однина множина

наказовий

дійсний

умовний

активний пасивний

Persona Prima

» Secunda

» Tertia

2. Два числа

Numerus Singularis

Numerus Pluralis

3. Три способи

Imperativus

Indicativus

Coniunctivus

4. Два стани

Activum

Passivum

5. Шість часів

Praesens теперішній

Imperfectum минулий (недоконаний вид)

Perfectum минулий (доконаний вид)

Plusquamperfectum минулий (давноминулий)

Futurum I майбутній (перший)

Futurum II майбутній (другий)

Дієслова поділяють на чотири дієвідміни, в залежності від того, які закінчення вони мають у інфінітиві (Infinitivus).

І-ша дієвідміна має закінчення — -are атаrе (кохати)

ІІ-га »—-еrе habere (мати)

Ш-тя » — -еrе legere (читати)

IV-та » — -ire audire (слухати)

У словнику дієслова записуються у чотирьох формах:

1. Infinitivus;

2. 1-ша особа Sing. Praesens;

3. 1-ша особа Sing. Perfectum;

4. Supinum (віддієслівний іменник}.

Наприклад: атаrе (ато, amavi, amatum) — кохати; habere (habeo, habui, habitum) — мати (щось).