Порядок виконання роботи
1 Відібрати пробу бурового розчину та інтенсивно розмішати його.
2 Заповнити стакан 10 буровим розчином до половини.
3 Опустити коаксіальний циліндр 9 у стакан 10 з розчином і підвісити його з допомогою нитки 5 на стійці. Рівні розчину і верхнього краю циліндра 9 повинні співпадати.
4 Взяти секундомір і рукою обережно повернути підвісну систему вліво-вправо на 40-60°, переміщуючи розчин. Після перемішування розчину встановити “нуль” шкали проти риски на візирі і одночасно включити секундомір.
5 Через 1 хв. за допомогою тумблера включити електродвигун і спостерігати за обертанням шкали приладу. Після її зупинки виключити електродвигун, записати кут повороту шкали в градусах.
6 Поворотом підвісної системи, встановивши “нуль” шкали проти риски на візирі, повторити вимірювання 3 рази.
7 Аналогічно виконати вимірювання СНЗ після перебування бурового розчину у стані спокою протягом 10 хв.
8 Якщо покази приладу менші 10°, то необхідно встановити нитку з меншим діаметром і повторити виміри, а якщо покази приладу перевищують 70о, то необхідно встановити нитку з більшим діаметром і повторити виміри.
9 Якщо шкала приладу не зупинилася через 1 хвилину, то необхідно встановити нитку з більшим діаметром і повторити виміри.
10 Відключити прилад від електромережі, промити циліндр, стакан і витерти їх насухо.
Оформлення результатів вимірювань
1 Записати
значення кутів повороту шкали після
перебування у стані спокою бурового
розчину протягом 1 і 10 хвилин
.
2 Визначити
середнє арифметичне значення кутів
повороту шкали
.
3 Розрахувати значення СНЗ в Па (дПа) за формулою
(2.3)
,
(2.4)
де С* – постійна нитки і приладу згідно з паспортом приладу (наводиться в таблиці). Постійна С* показує, яке СНЗ відповідає повороту шкали на 1 при використанні нитки конкретного діаметру.
Таблиця 2.1 – Результати вимірювання густини, умовної в’язкості та СНЗ бурового розчину
Параметр розчину |
Одиниці вимірювання |
Числове значення параметру |
Середнє значення |
Густина |
|
|
|
Умовна в’язкість |
|
|
|
СНЗ |
|
|
|
Вимірювання фільтрації бурового розчину
У буровій промивальній рідині є значна кількість вільного дисперсійного середовища, яке не зв’язане ні фізично, ні хімічно із дисперсною фазою. Фільтрація промивальної рідини у свердловині відбувається, коли тиск більший за пластовий. Дисперсна фаза накопичується в ущільненому стані на поверхні стінки свердловини, формуючи фільтраційну кірку, через яку відбувається фільтрування вільного дисперсійного середовища у породу.
Фільтрація бурового розчину – це процес відфільтрування її дисперсійного середовища (фільтрату) під дією перепаду тиску з утворенням на стінках свердловини шару із дисперсної фази, який називають фільтраційною кіркою.
Фільтрація - об'єм фільтрату бурового розчину, який виділяється через паперовий фільтр діаметром 75 мм при перепаді тиску 0,1 МПа (у зарубіжній практиці 0,75 МПа) протягом 30 хвилин. Фільтрацію найчастіше вимірюють з допомогою приладу ВМ‑6.
Фільтрація у статичних умовах суттєво менша, ніж у динамічних, оскільки у стані спокою проникність фільтраційної кірки зменшується у міру її потовщення, а з часом процес фільтрування може взагалі припинитись. У динамічних умовах верхні шари фільтраційної кірки змиваються і чим більша швидкість руху, тим менша товщина кірки і її фільтраційний опір.