Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лаби.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
25.11.2018
Размер:
376.83 Кб
Скачать

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………..… 4

1. Скам’янілості. Систематика…………………………….…. 5

2. Тип Protozoa. Найпростіші………………………………… 8

3. Тип Spongia. Губки. Тип Coelenterata.

Кишковопорожнинні……………………………………………10

  1. Тип Brachiopoda. Брахіоподи……………………………….13

  2. Тип Arthropoda. Членистоногі.Тип Echinodermatа . Голкошкірі……………………………………………………… 16

  3. Тип Molluska. М’якотілі…………………………………… 19

  4. Тип Chordata. Хордові………………………………………21

  5. Палеоботаніка………………………………………………..23

  6. Співставлення розрізів і побудова зведеної стратиграфічної колонки за маркуючими горизонтами і фауною………….…. 25

  7. Аналіз зведеної стратиграфічної колонки з метою встановлення рухів земної кори…………………….………..…33

  8. Співставлення і аналіз літолого-палеогеографічної карти……………………………………………………………...36

  9. Будова земної кори і важливіші тектонічні структури материків і океанічних западин……………………………….. 44

Перелік рекомендованих джерел……………………………… 48

ВСТУП

Історична геологія та палеонтологія – одна з фундаментальних наук про Землю. Вона закладає основи розуміння про будову та походження земної кори, її розвиток за геологічними періодами, методи відновлення палеогеографічних умовин та встановлення віку порід, розвиток основних груп організмів і рослин та їх класифікацію.

Основним об’єктом вивчення історичної геології та палеонтології є гірські породи, які зберігають інформацію про своє походження та геологічні процеси що відбулися на протязі їх існування. Гірські породи вміщують також залишки організмів і рослин, що існували в окремі періоди геологічного часу. Завдяки зберіганню скам’янілостей ми можемо відновити умови древніх басейнів, їх географічні особливості, геологічну історію певного регіону в окремий геологічний час.

Головна мета цієї дисципліни - розкрити студентам теоретичні основи з історії розвитку земної кори, закономірності її еволюції. Ознайомити студентів з залишками фауни і флори, які використовують з метою визначення віку осадових порід та умов їх накопичення.

Історична геологія та палеонтологія знайомить студентів з методами, які використовують у геологічних дослідженнях по відтворенню історії розвитку Землі, а також окремих її регіонів. Закономірності розвитку Землі, які розглядаються у цьому курсі, вказують на розміщення тих чи інших видів корисних копалин у земній корі.

Історична геологія з основами палеонтології тісно пов’язана з багатьма предметами геологічного циклу: загальною геологією, структурною геологією, петрографією, вченням про фації і формації, корисними копалинами, геофізикою, біологією та іншими науками.

Лабороторна робота № 1 скам’янілості. Систематика.

МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ

Метою роботи є набуття студентами знань про типи викопних рештків і їх класифікацію та геохронологічну шкалу.

Завдання роботи:

-вивчити основні поняття про викопні рештки організмів;

-вивчити систематику, класифікацію та номенклатуру органічного світу;

-вивчити підрозділи міжнародної стратиграфічної шкали.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Основним об’єктом досліджень палеонтології є органічні рештки , які збереглися в товщах гірських порід. Переважно рештки організмів зустрічаються в осадових породах морського походження, менше в континентальних та метаморфічних породах і практично відсутні в магматичних. Проте не всі організми здатні зберігатися у викопному стані. Після загибелі організми і рослини піддаються процесам розпаду і тільки частина їх залишків захороняється і залишається в гірських породах. При цьому вони проходять три основні етапи: накопичення, захоронення і фосилізацію, в результаті чого органічні рештки перетворюються в скам’янілості. Тобто, скам’янілості це тверді частини тіла організмів і їх частини, внутрішні і зовнішні ядра, відбитки, сліди їх життєдіяльності в минулі геологічні епохи, які збереглися в земній корі.

До скам’янілостей також відносяться незмінні черепашки, які в тому ж вигляді мають і до сих пір існуючі види організмів.

Для того, щоб залишки організмів і рослин збереглися у викопному стані, необхідними умовами є наявність декількох сприятливих умов:

  1. у біосфері повинна існувати ситуація, яка призвела би до накопичення живих організмів на певній території;

  2. органічні залишки мають бути поховані в осадах ( як правило, у водному середовищі);

  3. захоронені залишки організмів мають пройти процеси фосилізації (скам’яніння) .

Найбільш розповсюдженими формами скам’янілостей є відбитки і ядра.

При умові заповнення внутрішньої порожнини мінеральною речовиною в процесі наступного розчину черепашки речовина, яка її заповнила, утворює зліпок внутрішньої порожнини.

Цей зліпок називається - внутрішнім ядром.

При умові, якщо черепашка організму, який знаходиться в породі розчиниться, то утворена після цього порожнина заповнюється мінеральною речовиною. Утворений при цьому зліпок зовнішньої поверхні черепашки називається зовнішнім ядром.

Весь органічний і рослинний світ систематизований, тобто за кількістю ознак поділений на групи.

С и с т е м а т и з а ц і я - наука, яка займається питаннями природньої класифікації організмів як нині існуючих, так і викопних.

К л а с и ф і к а ц і я - групування організмів відносно до їх родинних (філогенетичних) відношень. Вона включає таксономічні категорії, які легко можна пізнати за закінченням латинських назв.

Н о м е н к л а т у р а – система найменувань організмів і рослин, яку запропонував шведський вчений К.Лінней. Згідно з цією систематикою прийнята така схема підпорядкованості основних таксономічних одиниць у палеонтології:

Царство Rеgnum

Тип Phylum

Клас Classis

Загін Ordo

Родина Familia

Рід Genus

Вид Species

Кожна з системних одиниць до роду включно позначається одним латинським або латинізованим словом - о д и н а р н а номенклатура.

Назва виду включає два слова: назву роду і власно вид, тобто використовується б і н а р н а номенклатура. Після кожної систематичної одиниці обов’язково вказується прізвище палеонтолога, який її встановив.

Окрім природньої класифікації органічного світу в палеонтології існує і штучна класифікація. Ця класифікація заснована на присутності та розвитку однієї або декількох ознак, які вибрані незалежно від родинних зв’язків організмів.

Г Е О Х Р О Н О Л О Г І Я

З метою встановлення терміну і послідовності геологічних подій існують два різних направлення : відносна і абсолютна геохронологія.

Абсолютна геохронологія включає методи ядерної геохронології. Вони базуються на тому, що швидкість радіоактивного розпаду елементів постійна і не залежить від умов, які існували і сьогодні існують на Землі.

Відносна геохронологія базується на палеонтологічних (біостратиграфічних) і непалеонтологічних методах стратиграфії.

Непалеонтологічними методами стратиграфії є літологічні, геофізичні, загальногеологічні методи, а також ритмостратиграфія і кліматостратиграфія.

Палеонтологічні методи використовують: метод керівних викопних рештків організмів і рослин, метод комплексного аналізу, кількісний (процентно-статистичний), філогенетичний і палеоекологічний методи.

Контрольні запитання

1 Дати визначення терміну “скам’янілості”?

2 Що вивчає наука систематика ?

3 Які класифікації використовують в палеонтології?

4 Як позначається одинарна і бінарна номенклатури?

5 На яких методах базується абсолютна геохронологія?

6 На яких методах базується відносна геохронологія?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]