Оформлення результатів

1 Записати результати трьох вимірювань за роботою 3-х приладів у таблицю 2.2.

2 Визначити середню величину фільтрації за 30 хв.

3 Побудувати графік зміни фільтрації розчину протягом 30 хв. в координатах “час – об’єм фільтрату”.

4 Визначити похибку між фактичною фільтрацією, визначеною за 30 хв. і розрахунковою фільтрацією, визначеною аналітичним методом за результатами показів приладу через 7,5 хвилин: .

. (2.6)

5 Зробити висновок.

Вимірювання товщини фільтраційної кірки

При фільтрації дисперсійного середовища з бурового розчину в проникні горизонти на стінках свердловини формується фільтраційна кірка. Згідно з технологічними вимогами до бурового розчину фільтраційна кірка повинна запобігати руйнуванню стінок свердловини, сповільнювати і перешкоджати процесу забруднення продуктивних горизонтів, сприяти ущільненню і стійкості стінок свердловини.

Товщина фільтраційної кірки є визначальним чинником при виникненні ускладнень, які пов’язані зі зменшенням діаметру свердловини (затяжки, сальникоутворення, прихоплення бурильних та обсадних колон). Допустима товщина фільтраційної кірки коливається в межах 1,52 мм. Товщина фільтраційної кірки тісно пов’язана з об’ємом фільтрату і реальний зв’язок між цими величинами є специфічним для кожного розчину. Об’єм фільтрату може зменшитися зі збільшенням вмісту твердої фази, а товщина фільтраційної кірки збільшується. Збільшення перепаду тиску при статичній фільтрації збільшує товщину фільтраційної кірки. Значно менше на товщину фільтраційної кірки впливає розмір та гранулометричний склад твердої фази. Велика фільтрація бурового розчину та груба (товста) фільтраційна кірка на стінках свердловин спричиняє такі негативні наслідки:

• забруднюються породи-колектори;

• зменшується стійкість стінок свердловин;

• підвищується вміст шламу, що забруднює буровий розчин;

– збільшується імовірність виникнення прихоплень;

– збільшуються гідравлічні втрати;

– виникають затягування та сальникоутворення при підйомі бурильної колони;

– спотворюються покази геофізичних приладів;

– підвищується імовірність утворення тріщин і каналів у фільтраційній кірці при контактуванні із тампонажним каменем.

Товщина фільтраційної кірки визначається за допомогою приладу Віка. Товщина кірки позначається буквою К, вимірюється в міліметрах.

Опис приладу

П

Рисунок 2.5 – Прилад Віка

рилад Віка (рис. 2.5) складається з циліндричного стержня 1, який вільно переміщується у втулці 5, закріпленій на станині 8. Вісь стержня перпендикулярна до плити 9. Для закріплення стержня на бажаній висоті призначений пружинний фіксатор 6, на стержні закріплений покажчик 3, а на станині шкала 4 з поділками від 0 до 40 мм. Положення покажчика на стержні регулюється стяжним гвинтом 2. В нижній частині стержня вгвинчена голка 7. Металеву пластинку з паперовим фільтром з кіркою встановлюють на плиті 9.

Підготовка приладу до роботи

1 Опустити циліндричний стержень 1 так, щоб голка доторкнулася поверхні металевої пластинки 9.

2 Встановити покажчик приладу 3 на позначці “нуль”.